Синдром гострої анемії, геморагічний шок, клінічні та лабораторні методи оцінки кровотечі.

Гостра анемія. Вона розвивається при значних кровотечах протягом короткого терміну. Гостре недокрів’я проявляється прискоренням пульсу, зниженням АТ, зменшенням кількості еритроцитів та гемоглобіну в крові. Хворі скаржаться на загальну слабість, запаморочення, шум у вухах, потемніння і миготіння в очах, нудоту, сухість в роті, спрагу, може бути блювання. Шкіра і видимі слизові оболонки бліді, язик сухий. Задишка, частий слабкий пульс, у важких випадках ниткоподібний.

Крововтрата

Усі кровотечі призводять до крововтрати. Велика втрата крові зумовлює гостре недокрів’я, або анемію. Треба зазначити, що втрата 25-30% крові від її загальної кількості (1000-1500 мл) дуже небезпечна для життя, а втрата половини крові – може закінчитися смертельним наслідком. Найчутливіший до недокрів’я дитячий організм.

Клінічна картина гострої крововтрати

Загальна слабкість, запаморочення, шум у вухах, погіршення зору, потемніння або миготіння в очах, підвищену пітливість, сухість у роті, спрагу. Шкіра та слизові бліді, тахікардія, АТ знижується. Дихання учащається.

4

5.Плечову артерію притискують до плечової кістки з внутрішнього краю двоголового м’яза.

6.Підпахвову артерію притискують в підпахвовій впадині до головки плечової кістки.

7.Променеву артерію притискують до променевої кістки, де визнача-ють пульс.

8.Ліктьову артерію - до ліктьової кістки.

9.Стегнову артерію притискують до горизонтальної гілки лобкової кістки, трохи нижче середини пахвинної зв’язки.

10.Підколінну артерію притискують до середини підколінної ямки.

11.Тильну артерію стопи притискують до тильної її поверхні, посе-редині відстані між зовнішніми і внутрішніми щиколотками.

12.Задню бердову артерію притискують до задньої поверхні внутріш-ньої щиколотки.

13.Черевну аорту притискують кулаком до хребта зліва від пупка.

МЕТОДИ ОСТАТОЧНОЇ ЗУПИНКИ КРОВОТЕЧІ

МЕХАНІЧНІ МЕТОДИ

• Перев’язка судини в рані, на протязі.

• Судинний шов. Пластика судини.

• Тампонада рани.

• Закручування кінця судини.

• Видалення або резекція кровотечного органа.

• Давлюча пов’язка.

ФІЗИЧНІ МЕТОДИ

• Прикладання міхура з льодом або снігом.

• Тампони з гарячим фізіологічним розчином 50-60⁰С.

• Електрокоагуляція судин (діатермія).

9

ПРАВИЛА НАКЛАДАННЯ ДЖГУТА

1.Джгут накладають на плече, стегно, шию, підпахвинну, пахову ділянку.

2.Під джгут підкладають м’яку підкладку (рушник) без складок і 2-3 рази оточують кінцівку джгутом.

3.Джгут накладають вище місця пошкодження артерії і ближче до нього.

4. Накладають джгут до зупинки кровотечі, зникнення пульсу на периферичній артерії.

5.Джгут накладають влітку на 1 годину, взимку на 0,5 години і утеплюють кінцівку.

6. Якщо транспортування більше цього часу, то на декілька хвилин розслаблюють джгут і замінюють пальцьовим притисненням артерії.

7.Якщо більше 2 годин, то джгут перекладають трохи вище або нижче місця накладання джгута.

8.На середню третину плеча джгут накладати не можна.

9.До джгута прикріплюють записку, де вказується точний час накладання джгута.

10.Іммобілізація кінцівки.

11.Знеболювання: в/м промедол 2%-1 мл, або анальгін 50%-2 мл + димедрол 1%-1 мл.

12.Транспортування в першу чергу лежачи і супроводжує медик.

13.Накладання джгута на сонну артерію – нижче поранення артерії, і з протилежної сторони шиї накладають шину, дошку, підняту руку.

14. Якщо накладена шина, то фіксуюча пов’язка не повинна закривати місце накладання джгута.