Завдання 4 Перевірка фізико-механічних показників керамічних будівельних матеріалів. Визначення водопоглинання цегли

Зразки природного каменю i керамiчних матерiалiв поперед- ньо висушують до постiйної маси. разки укладають на гратки в посудину з водою температу- рою (20 +- 5) град. С в один ряд за висотою з зазорами мiж ними не менше 20 мм так, щоб рiвень води був вище за верх зразкiв на (20 - 100) мм. Зразки витримують у водi (48 +- 1) год, водостiйкi гiпсовi зразки - 2 год. Насиченi водою зразки виймають iз води, обтирають вологою губкою або м'якою тканиною i зважують. Масу води, яка витек-ла iз зразка на шальку ваг, включають в масу зразка, насиченого водою. Зважування кожного зразка повинно бути закiнчено протягом 2 хв пiсля його витягнення iз води.

Водопоглинання зразка (Wi) у вiдсотках за масою обчислюють за формулою 2.1

W= *100%

(2.1)

де, - маса зразка, насиченого водою,г.

- маса зразка, висушеного до постійної маси,г

Водопоглинання зразкiв (W) визначають як середньоарифметичне значення результатiв визначення водопоглинання всiх зразкiв, розраховане з точнiстю до 1 %.

Визначення водопоглинання керамічної плитки

Випробування проводять на цілих плитках або на частинах однієї плитки будь-якої форми масою не менше 50 г, які вважаються одним зразком, при цьому кількість частин плитки повинна бути не менше трьох. Зразки висушують до постійної маси, охолоджують і зважують.

Підготовлені зразки розміщують у ємкість для кип'ятіння на металеву сітку або дротяну підставку так, щоб вони не дотикалися один до одного. Потім наливають воду, рівень якої повинен бути вище зразків не менше ніж на 50 мм. Воду доводять до кип'ятіння і витримують зразки у кип'ячій воді протягом 1 год. У процесі кип'ятіння воду доливають, щоб її рівень був вище зразків. Потім зразки залишають у тій самій воді на 4 год для охолодження. Після насичення зразків водою їх видаляють з води, протирають вологою м'якою тканиною або губкою для видалення з поверхні крапель вологи і зважують. Результати зважування округлюють до 0,1г.

Водопоглинання W, %, обчислюють за формулою 2.1

Визначення термічної стійкості облицювальних плиток

Під термостійкістю розуміють властивість матеріалу витриму­вати різкі коливання температур. Термостійкість сировини і матеріа­лів - один з найважливіших якісних показників, який в багатьох випадках визначає можливість їх застосування в конкретних умовах. Кількісною мірою термостійкості є максимальна різниця температур, при якій відбувається руйнування.

Критерієм термостійкості служить кількість теплозмін (нагрі­вання зразка до заданої температури і послідовне охолодження), яка призводить до утворення тріщин або їх руйнування.

Для визначення термічної стійкості керамічних плиток викорис­товують три зразки, які в сушильній шафі нагрівають до 100°С (плити для підлоги) або 125°С (плити для внутрішнього облицювання), витримують при цій температурі 10 хв (плити для підлоги) або 30 хв. (плитки для внутрішнього облицювання) і швидко опускають в під­фарбовану чорнилами воду температурою 18-20°С.

Відсутність на поверхні плиток тріщин, надсічок свідчить про те, що плитка витримала випробовування на термостійкість і її можна вважати термічно стійкою.

Результати роботи оформити у довільній формі.