6.2. Прояв людського фактору
Розвиток цивілізації закономірно поставив людський фактор головною цінністю та метою діяльності держави та суспільства. Людина стає центром уваги економічної, законотворчої, соціальної діяльності високорозвинених країн. Процес гуманізації, поглиблюючись, повинен неминуче призвести до обліку індивідуальності людини. Замість видових, групових, усереднених оцінок приходять особисті, індивідуальні. Усвідомлення людиною того, що вона сама є головне мірило життя на Землі приведе до того, що головною метою її діяльності стане не отримання максимального прибутку, а створення оптимальних умов життя.
Однак не лише гуманістичний підхід є причиною процесів, які наведені вище. Людина опинилася у великій залежності від антропогенних систем. Людство створило автоматизовані комплекси, які керуються за допомогою невеликої кількості людей. Стан цих комплексів, а рівно й оточуючого середовища, цілком залежить від рішень, які приймають управлінці.
Довгий час, удосконалюючи техніку, людина не включалася до єдиної системи “людина – машина” як визначний фактор. Розвиток науки у останнє десятиліття показує, що комплекс “людина – машина” не може розглядатися незалежно від середовища існування. Причому, як наголошувалося раніше, “середовище” розуміється у широкому змісті. У деяких випадках саме людина є найбільш складним, непередбачливим та уразливим елементом, який в основному й визначає тривалість експлуатації об`єкту, яким керують. Крім того, будучи складовою частиною систем автоматизованого контролю, вона з одного боку, виступає як об`єкт контролю, а з іншого – як контролююча система.
Все це у цілому призводить до необхідності створення цілого ряду систем контролю за станом людини, розробки системи безпеки у транспортних засобах, пов`язаних з перевезенням пасажирів та вантажів, введенню гігієнічних заходів, скороченню часу роботу та інше.
Вплив людини на порушення безпеки дуже значний. Для підвищення надійності усієї залізничної транспортної системи необхідно приділити найбільшу увагу її найменш надійному елементу – людині. Людський фактор при цьому розглядається у двох аспектах:
об`єктивне встановлення ступеня участі людини у порушеннях безпеки;
створення технічних засобів контролю, навчання, та дублювання діяльності людини.
Крім того, слід звернути увагу на дворівневий прояв впливу людського фактору: у першій особі (особисто людський фактор) – це дії машиністів, диспетчерів, інших працівників, які безпосередньо призвели до порушення безпеки; і у другій особі (фактор організації робіт) – це помилкові дії керівників робіт, ремонтних бригад, інструкцій, які опосередковано призвели до порушень.
Діяльність
будь-якої людини у залізничній транспортній
системі характеризується кінцевим
результатом (
),
зміст якого відтворює функція:
,
(6.1)
де С – схильність до виконання конкретної роботи;
Н – рівень навчання;
З – поточний стан здоров`я.
Визначення кожної складової наведені нижче.
Схильність до виконання конкретної роботи – природжена властивість людини виконувати ту чи іншу роботу.
Рівень навчання – рівень навчання людини навичкам професії, досвід роботи і інше.
Поточний стан здоров`я – рівень поточного функціонального стану людини.
Таким чином, кінцевий результат являє собою інтегрований прояв дії цих трьох складових, але певний результат буде лише при конкретних значеннях складових функції, за умов що вони не дорівнюють нулю. При нульовому значенні будь-якої складової, кінцевий результат діяльності людини у залізничній транспортній системі буде також становити нуль.