- •2) Значення управління якістю на рівні держави та суб’єктів господарювання.
- •3) Визначення терміну «якість», аналіз підходів.
- •4) Поняття «петлі якості» та аналіз її елементів.
- •5) Сутність і складові менеджменту якості.
- •6) Змістовна характеристика принципів управління якістю е.Демінга
- •7) Сучасні принципи менеджменту якості.
- •8) Сутність і зміст процесного підходу в управлінні якістю.
- •9) Якість і задоволеність споживача: оцінка співвідношення між вартістю і цінністю продукції
- •11) Хронологія розвитку управління якістю.
- •12) Особливості формування та розвитку вітчизняних систем управління якістю
- •13) Порівняльна характеристика західного та східного підходів до управління якістю
- •Порівняльна характеристика підходів до управління якістю
1) Місце процесу управління якістю в системі менеджменту організаціїСистема управління якістю є механізмом пристосування виробництва до змінних умов зовнішнього та (або) внутрішнього середовища функціонування. Для піднесення української економіки і завоювання нашою країною стійких позицій на міжнародному ринку необхідно, щоб вітчизняна промисловість не тільки вийшла на рівень, який відповідає міжнародним стандартам, але й була здатною його перевищити. Світовий досвід показує, що досягти цієї мети можна лише шляхом оновлення філософії бізнесу, розкриття інтелектуального та творчого потенціалу суспільства, розвитку руху за якість і досконалість, залучення широких кіл науково-технічної громадськості до процесів постійних вдосконалень і поліпшень, широкого впровадження в усі ланки виробництва кращих світових і вітчизняних досягнень у галузі управління якістю.Діяльність підприємства повинна бути спрямована на задоволеність інтересів усіх зацікавлених сторін: споживачів, постачальників, персоналу підприємства, власників, кредиторів, представників суспільства (як тих, що живуть безпосередньо поруч із підприємством, так і в цілому). Підприємство повинно вивчати, гармонізувати і задовольняти потреби усіх цих сторін, розділяючи з ними вигоду від досягнутих результатів. При цьому треба мати на увазі, що часто побажання різних сторін можуть не тільки відрізнятися, але й суперечити одні одним. Розв'язання таких суперечностей і є одним з головних завдань при управлінні підприємством.Витрати, пов'язані з якістю, — це сукупність витрат, які викликані вимогою досягнення або підтримки визначеного рівня якості на підприємстві, тобто зумовлені заходами щодо запобігання помилок, планомірним контролем якості, виправленням помилок усередині і поза фірмою, а також виконанням зовнішніх менеджерських функцій у даній галузі.
2) Значення управління якістю на рівні держави та суб’єктів господарювання.
Державна політика у сфері управління якістю повинна ґрунтуватися на оптимальному поєднанні інтересів держави і товаровиробників щодо випуску якісної та конкурентоспроможної продукції.
Завдання державної політики у сфері управління якістю полягають у створенні необхідних правових, економічних, організаційних умов для:
виробництва якісної продукції, конкурентоспроможної на внутрішньому та зовнішньому ринку;
задоволення попиту на безпечну та якісну продукцію;
збереження та відновлення безпеки довкілля;
збільшення доходів бюджету за рахунок інтенсифікації розвитку економіки;
зростання зайнятості та підвищення життєвого рівня громадян;
піднесення авторитету країни у світовому співтоваристві, забезпечення стабільного розвитку її економіки та посилення обороноздатності.
Державна політика у сфері управління якістю ґрунтується на таких принципах всеохоплюючого управління якістю:
орієнтація на споживача;
провідна роль керівництва підприємств та організацій у вирішенні питань якості;
залучення працівників підприємств та організацій до процесів управління якістю;
процесний підхід до управління ресурсами і діяльністю підприємств та організацій;
системний підхід до управління діяльністю підприємств та організацій;
постійне навчання працівників, впровадження інновацій та вдосконалення виробничих процесів;
прийняття рішень з урахуванням конкретних фактів;
розвиток партнерських стосунків з постачальниками.
Економічні заходи державного регулювання у сфері управління якістю спрямовуються на стимулювання діяльності товаровиробників щодо поліпшення якості продукції, підвищення їх відповідальності за виготовлення та реалізацію неякісної продукції.
Організаційні заходи державного регулювання у сфері управління якістю спрямовуються на:
створення умов для впровадження систем управління якістю та довкіллям;
залучення органів державного управління і громадських організацій до діяльності із забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції;
поширення досвіду підприємств та організацій, що досягли найвищих результатів у сфері управління якістю і довкіллям;
пропагування заходів із забезпечення якості та підвищення інформованості населення щодо них.
Державна політика у сфері управління якістю передбачає:
безумовне дотримання вимог щодо якості продукції, закупівля якої здійснюється за державні кошти. З цією метою замовлення на поставку такої продукції необхідно розміщувати на підприємствах, які впровадили системи управління якістю та довкіллям, і за умови їх сертифікації в національній системі;
активізацію діяльності із сертифікації систем управління якістю та довкіллям, досягнення високого рівня професіоналізму учасників цієї діяльності та підвищення довіри до її результатів;
сприяння визнанню у світі національної системи технічного регулювання;
входження вітчизняних установ та організацій, що працюють у сфері управління якістю, до міжнародних та регіональних спілок, забезпечення акредитації за кордоном уповноважених органів із сертифікації та випробувальних лабораторій.
