- •Сутність тимчасового поділу каналів.
- •2. Система передачі із врк.
- •3. Теорема Котельникова.
- •4. Переваги цифрових систем передачі
- •5. Перехідні перешкоди в системах передачі із врк.
- •6. Принцип формування цифрового групового сигналу.
- •7. Дискретизація сигналу за часом.
- •8. Перетворення аім1 в аім2.
- •10 Квантування рівномірне й нерівномірне.
- •9. Квантування сигналу за рівнем.
- •11 Лінійне кодування.
- •12 Лінійний кодер порозрядного зважування.
- •13 Нелінійне кодування.
- •14. Алгоритм роботи нелінійного кодера
- •15 Структурна схема нелінійного кодера.
- •16. Диференціальна імпульсно-кодова модуляція.
- •17. Дельта-модуляція.
- •18 Структурна схема дельта-модулятора.
4. Переваги цифрових систем передачі
Основною тенденцією розвитку телекомунікацій в усім світі є цифровізація мереж зв'язку, що передбачає побудову мережі на базі цифрових методів передачі й комутації. Це порозумівається наступними істотними перевагами цифрових методів передачі перед аналоговими.
Висока завадостійкість. Подання інформації в цифровій формі дозволяє здійснювати регенерацію (відновлення) цих символів при передачі їх по лінії зв'язку, що різко знижує вплив перешкод і перекручувань на якість передачі інформації.
Слабка залежність якості передачі від довжини лінії зв'язку. У межах кожної регенераційної ділянки перекручування переданих сигналів виявляються незначними. Довжина регенераційної ділянки й устаткування регенератора при передачі сигналів на більші відстані залишаються практично такими ж, як й у випадку передачі на малі відстані. Так, при збільшенні довжини лінії в 100 разів для збереження незмінним якості передачі інформації досить зменшити довжину регенераційної ділянки лише на кілька відсотків.
Стабільність параметрів каналів ЦСП. Стабільність й ідентичність параметрів каналів (залишкового загасання, частотної й амплітудної характеристик й ін.) визначаються в основному пристроями обробки сигналів в аналоговій формі. Оскільки такі пристрої становлять незначну частину встаткування ЦСП, стабільність параметрів каналів у таких системах значно вище, ніж в аналогові.
Ефективність використання пропускної здатності каналів для передачі дискретних сигналів. При уведенні дискретних сигналів безпосередньо в груповий тракт ЦСП швидкість їхні передачі може наближатися до швидкості передачі групового сигналу. Якщо, наприклад, при цьому будуть використатися тимчасові позиції, що відповідають тільки одному каналу ТЧ, то швидкість передачі буде близька до 64 кбіт/с, у той час як в аналогових системах вона звичайно не перевищує 33,6 кбит/с.
Можливість побудови цифрової мережі зв'язку. Цифрові системи передачі в сполученні із цифровими системами комутації є основою цифрової мережі зв'язку, у якій передача, транзит і комутація сигналів здійснюються в цифровій формі. При цьому параметри каналів практично не залежать від структури мережі, що забезпечує можливість побудови гнучкої розгалуженої мережі, що володіє високими надійністю і якісними показниками.
Високі техніко-економічні показники. Передача й комутація сигналів у цифровій формі дозволяють реалізовувати встаткування на єдиних апаратних платформах. Це дозволяє різко знижувати трудомісткість виготовлення встаткування, значно знижувати його вартість, споживану енергію й габарити. Крім того, істотно спрощується експлуатація систем і підвищується їхня надійність.
5. Перехідні перешкоди в системах передачі із врк.
Лінійні перекручування групового АІМ сигналу виникають при його формуванні й проходженні по ланцюгах з обмеженою смугою пропущення. Передача імпульсного сигналу по ланцюзі з обмеженою смугою пропущення приводить до того, що форма імпульсів спотворюється, відбувається затягування фронтів й утворення викидів, які за певних умов можуть перекрити тимчасові інтервали інших каналів. Ступінь такого перекриття визначає величину перехідних перешкод між каналами.
Обмеження смуги частот зверху виникає через обмежену швидкодію використовуваних транзисторів і через наявність реактивних елементів у ланцюгах, по яких проходить груповий сигнал АІМ. У цьому випадку еквівалентну схему групового АІМ тракту можна представити інтегруючим ланцюжком. Перекручування одиночного імпульсу й перекручування відліків групового сигналу при проходженні через такий ланцюжок показані на рис. 5.1.
Рисунок 5.1
Видно, що внаслідок загасання високочастотних складових відбувається накладення затягнутих фронтів імпульсів на тимчасові інтервали інших каналів. Найбільший перехідний вплив роблять імпульси 14
попередніх каналів, а вплив на більше вилучені за часом канали помітно зменшується. Такі перекручування й перехідні перешкоди, що виникають через обмеження смуги зверху, називають спотвореннями першого роду.
Обмеження смуги частот знизу відбувається через наявність реактивних елементів у ланцюгах проходження групового сигналу (трансформаторів, ємностей). У цьому випадку еквівалентну схему тракту, по якому проходить груповий АІМ сигнал, можна представити ланцюжком, що диференціює, Обмеження смуги пропущення знизу приводить до перехідних впливами між каналами через появу в імпульсів відколу вершин і викидів зворотної полярності (рис. 5.2). Ці викиди загасають дуже повільно, а тому впливу піддаються канали, значно більше вилучені від що впливає. Вид перекручувань і перехідних перешкод через обмеження смуги знизу називають спотвореннями другого роду.
Рисунок 5.2
Таким чином, взаємні перехідні перешкоди між каналами багатоканальних систем з поділом за часом, на відміну від систем із частотним поділом каналів, з'являються внаслідок обмеження смуги пропущення групового тракту й нерівномірності його амплітудно-частотної характеристики.
