Право на захист.

Споживачі мають можливість звертатися зі скаргою щодо продуктів і послуг до різних громадсько-політичних діячів та установ. Прикладом втілення цього вважається обмеження, накладене у деяких країнах на телемаркетинг.

Найяскравіші приклади етичних порушень у цій галузі – це випадки, коли товар виявляється несправним або шкідливим. Щоб уникати таких проблем, необхідно проводити попередні тестування, аналізи тощо. Але дуже часто компанії поспішають із виведенням нового продукту на ринок, ідучи, таким чином, на ризик і поширюючи цей ризик на споживачів.

Практика захисту споживачів.

Як показує досвід діяльності Міжнародної організації споживачів (CI) і Міжнародного споживчого центру досліджень і тестування (ICRT) у країнах із перехідною економікою позиція пересічного покупця дуже слабка, а це покладає на державу додаткову відповідальність за здійснення споживчої політики та захисту прав покупців як невід’ємного складника прав людини. Саме цей напрям був і залишається головним у діяльності всіх економічно розвинених країн. Ще у 1973 році у «Хартії захисту споживачів», ухваленій Радою Європи, було підтверджено, що країна має забезпечити покупцям всебічний правовий та судовий захист у разі порушення їхніх прав. Для покращення діалогу і взаєморозуміння держава має залучати і громадські організації, що переймаються питаннями захисту прав споживачів.

Щорічно Антимонопольний комітет України розглядає до сотні скарг від різних компаній. Близько 70% з них стосується саме підроблення продукції», – повідомляє перший заступник голови АМКУ Сергій Стефанівський.

На думку президента Всесвітньої групи з боротьби з підробками та піратством Джона Андерсона, «в Україні існує величезна кількість підробок спортивних товарів відомих світових брендів: Nike, Adidas тощо, також багато піратської продукції, зокрема комп’ютерних ігор».

За його словами, провину виробників довести легше, чого не можна сказати про посередників – вони можуть відповісти, що не знали, яку продукцію продають. Для боротьби з незаконною дистрибуцією у багатьох країнах Європи законодавство застосовує таку саму відповідальність торговців, як і виробників: штрафи, позбавлення волі.

«Наприклад, в Італії передбачена навіть відповідальність споживачів за купівлю підробки», – зазначив Андерсон. У деяких країнах (зокрема, у США, Німеччині, Швеції та інших) передбачено кримінальну відповідальність користувача Інтернету за скачування неліцензійного програмного забезпечення, комп’ютерних ігор, фільмів, музики тощо.

Натомість в Україні поки що навіть у столиці процвітає піратська торгівля на ринку «Петрівка», продаж підробок на речових ринках «Святошино», «Троєщинський» тощо. Самі покупці також частково винні у розповсюдженні самовільно вироблених товарів, адже вони мало цікавляться захистом продукції від підроблення, а також відмовляються платити більше за справжню продукцію.

Методики захисту споживачів.

Під час проведення маркетингових досліджень необхідно враховувати додаткову небезпеку заподіяння шкоди споживачеві не лише в інформаційному плані, а й в емоційно-психологічному.

Сучасна психологія та соціологія мають у своєму арсеналі принципи проведення опитувань у такий спосіб, щоб особистості, яку опитують, не було завдано психологічної шкоди. Маркетологи також мають використовувати ці новітні методики.

Схожі міркування стосуються збирання особистої інформації сучасними електронними засобами (зокрема в Інтернеті) та її наступного використання. Компанії, що збирають інформацію особистого характеру, таку як адреса електронної пошти, номер телефону, склад та частота покупок і фінансові дані, мають повідомляти споживачам про шляхи і напрями використання таких відомостей.

Оскільки споживач зазвичай отримує товар в упаковці, цей аспект також слід брати до уваги під час розгляду етичності діяльності компанії стосовно споживача. Зокрема, важливий чинник правильного упакування – використання його для інформування споживача про природу та характеристики (маса, розмір тощо) продукції, яка міститься в упаковці. При цьому споживача можна ввести в оману за допомогою невідповідного пакування (наприклад, занадто великого розміру).

Саме виготовлення упаковки не має бути надмірно дорогим, інакше може статися так, що значну частину ціни товару становить саме вартість упаковки. З огляду на актуальність екологічної проблеми побутових відходів, компанії мають звертати особливу увагу на те, наскільки добре розчиняється у природному середовищі речовина, з якої виготовлено упаковку. Величезна кількість пакувальних відходів, які неможливо переробити на сміттєзвалищах усього

світу, становить дуже серйозну проблему.

Експерти стверджують, що разом зі становленням ринкових відносин в Україні вітчизняні підприємці та компанії, схильні до порушень прав споживачів, дедалі частіше притягатимуться до різних форм відповідальності як з боку держави, так і з боку великих всесвітньовідомих корпорацій.