Змістовні теорії мотивації

• фокусуються на ідентифікації внутрішніх потреб,що дають імпульс (поштовх) та припиняють даний тип поведінки;

• намагаються визначити і класифікувати специфічні потреби людей, що спонукають їх до дій;

• описують структуру потреб, їх зміст, а також те, як потреби пов’язані з мотивацією людини до діяльності.

• Поведінка людини спрямовується її найбільш сильною потребою в даний момент часу.

• Потреби мають ієрархічну структуру і можуть задовольнятись виключно у представленій послідовності.

Рис. Теорія ієрархії потреб А. Маслоу

Види потреб згідно теорії мотивації «erg» к. Альдерфера:

• потреба в існуванні (existence) – фізичні потреби, матеріальний комфорт;

• потреба у відносинах (relatedness) – потреба участі у спільнотах, наявності особистих відносин;

• потреба в зростанні (growth) – потреба у творчості, продуктивності, самовираженні).

Висновки:

• в різних ситуаціях людьми керують всі три мотиви;

• якщо не вдається реалізувати потребу в зростанні, люди зосереджуються на ситуаціях, де може бути реалізована потреба у відносинах;

• оскільки різні мотиви поведінки людей діють одночасно, то не завжди просто усвідомити, чого саме люди прагнуть на своїх робочих місцях.

Теорія набутих потреб д. МакКлелланда

• потреби здобуваються під впливом виховання, життєвих обставин, досвіду і навчання людини;

• вони не мають ієрархічної структури, і взаємовпливають одна на одну;

• групуються наступним чином:

  • потреби у досягненнях ­(achievement) – прагнення самостійно ставити та досягати цілей;

  • потреби у владі (power) – прагнення отримати владу над людьми;

  • потреби у співучасті (affability) – прагнення до спілкування, встановлення дружніх стосунків.

Теорія мотивації ф. Герцберга

Гігієнічні фактори	Мотиваційні фактори
створюють робоче середовище і за їх відсутності в “нормальному” обсязі викликають незадоволення	спонукають до праці і викликають задоволення від діяльності
заробітна платня умови праці статус режим роботи взаємовідносини у колективі ступінь контролю за роботою	визнання та результативність праці можливості зростання змістовність праці просунення по кар'єрним сходам
вплив на дану групу факторів часто не призводить до підвищення мотивації, у кращому випадку працівник буде демонструвати нейтральне ставлення до роботи	вплив на дану групу факторів призводить до посилення мотивації і створення сприятливого мотиваційного клімату
За дослідженнями Ф. Герцберга мотиваційні фактори здійснюють вплив у три рази сильніший ніж гігієнічні при умові нормального рівня заробітної плати

Мотиваційні фактори за Ф. Герцбергом пов’язані з характером і сутністю самої роботи. Звідси логічно витікає запропонований ним метод «збагачення праці», побудований на припущенні, що працівники повинні бути особисто зацікавлені в виконанні тієї чи іншої роботи.

Для цього необхідно, щоб будь-яка виконувана робота відповідала наступним вимогам:

• Робота має бути значущою, тобто працівник на підставі власної системи цінностей повинен розуміти важливість виконання саме цієї роботи, іншими словами, робота повинна:

  • пред’являти до працівника вимоги, що мобілізують його здібності;

  • мати певну завершеність, тобто конкретний результат.

    • Робота має передбачати певну частку відповідальності виконавців. Ступінь цієї відповідальності визначає інтерес працівника до роботи. Зокрема, працівнику необхідно надати:

  • свободу дій в плануванні його роботи;

  • можливість вибору способу виконання;

  • певну свободу і незалежність від дріб’язкової опіки і жорсткого контролю з боку керівника.

• Робота має передбачати наявність зворотного зв’язку. При цьому суттєвим є як спосіб, так і своєчасність отримання працівником інформації про результати і якість його праці.