Умонтоване на відвалі і рамі бульдозера:

1 - відвал бульдозера; 2 – стальна штаба; 3 – ніж-відвала; 4 – брус; 5 – зуб.

Корчувач-збирач Д-210Г застосовується для корчування пнів і дерев діаметром до 50—80 см, видалення коренів на освоюваних і осушених землях і на трасах каналів, а також для згрібання у вали викорчованих пнів, зрізаного чагарника та дрібнолісся. Робочий орган машини — відвал решітчатої форми виготовлений зі стальних брусків і закритий в середній частині стальним листом. Відвал закріплений на штовхаючій рамі, яка шарнірно навішана на трактора С-80 або С-100. Кут нахилу відвалу із зубами змінюють перестановкою кінців штовхачів у провушинах штовхаючої рами. Піднімання відвала здійснюється лебідкою Д-269.

Штовхаючим зусиллям трактора при опущеній рамі робочого органа відвал своїми зуб'ями заглиблюється під кореневу систему пня. Потім тим самим штовхаючим зусиллям трактора з одно­часним підніманням відвала пень лебідкою витягується із землі.

Корчувач Д-496А призначений для корчування пнів, великих каменів поверхневого залягання і транспортування їх на відстань до 40 м за межі очищуваної ділянки. Корчувач навішується на трактора Т-100М. Основою машини є універсальна рама зварної конструкції, шарнірно закріплена заднім кінцем до лон­жеронів гусеничних візків трактора. Посередині рама має литу кульову головку, за допомогою якої навішуються змінні робочі органи.

Робочий орган – відвал, виконаний у вигляді балки коробча­стого перетину, має вварені литі башмаки з гніздами, в яких за допомогою стальних клинів кріпляться чотири корчувальні зуби. Крім відвала, на універсальну раму можна навішувати робочий¹ орган корчувача, кущоріза, бульдозера і чагарникових грабель. Керування робочими органами канатно-блокове. Воно складає­ться з двох блоків чотирикратного поліспаста, переднього стояка,, напрямних блоків, стального каната і однобарабанної лебідки Д-269.

В основному таку ж саму конструкцію, як і Д-496А, мають корчувачі Д-513А, Д-608 та ін.

Корчувач Д-513А навішують на трактора Т-100МГП. Його ро­бочий орган має чотири корчувальних зубів. Керування гідравліч­не, що базується на стандартній гідросистемі трактора.

Корчувальна машина М-6 (рис. 2.5) служить для кор­чування пнів діаметром до 25 см на болотах і торфовищах, камін­ня вагою до 1 т, для очищення грунту від великих коренів на гли­бині до 35 см, згрібання каменів і деревини, а також для викону­вання різних робіт на луках і пасовищах. Машина може працювати як корчувач, розпушувач, збирач і бульдозер. При ви­конанні кожної окремої роботи використовується змінне робоче обладнання.

Для корчування пнів на штовхаючу раму закріплюють решітчастий відвал з сімома зубами, для згрібання пнів і зрізаного чагарника у валки застосовують відвал з шістьма зуба­ми, середній сьомий зуб знімають. Канали і ями з-під пнів засипають змінною метале-вою лопатою бульдозерного типу.

М ашина навішується на трактора ДТ-75А з ходозмен-шувачем. Керує нею тракторист за допомогою гідравлічної системи трактора. Машина має спеціальне дзеркало, яке дозволяє механізатору бачити положення робочого органа і об'єкт корчування.

Корчувальна машина Д-608 з гідравлічним керуванням служить для корчування пнів діаметром до 25 см і чагарників на освоюваних болотах, торфовищах, а також для згрібання зрізаних кущів і пнів.

Зубові машини випускаються з гідравлічним і канатним приводом. Корчувачі з гідравлічним приводом навіщуються на задню раму, яка складається з бокових балок і поперечної труби. Робоча поверхня має 2-3 зуби-гаки, закріплені до поперечної труби. Піднімаються і заглиблюються зуби за допомогою гідроциліндра, а при канатному приводі врізаються в грунт за рахунок ваги рами і гаків. При корчуванні під'їжджають заднім ходом до пня, заглиблюють під нього зуби і корчують тяговим зусиллям трактора з одночасним підніманням зубів-гаків.

Зубові корчувачі застосовують для корчування середніх і великих пнів. Зуби-гаки встановлюють на поперечній трубі на відстані 40-50 см один від одного. Загальна ширина захвата машини – 1,5-1,7 м.

До гакових корчувачів належить машина КР-6. Вона є змінним робочим обладнанням до універсальної рами УМАС, яка на­вішується на трактор С-100 з гідравлічним керуванням. Корчувач КР-6 відрізняється високою маневреністю, середня його продуктивність за 8-годинну зміну досягає 160—170 великих соснових пнів.

Важільні корчувачі є різновидністю машин із задньою навіскою робочого органа. Вони корчують пні спареними хитни­ми важелями. В основу їх конструкції закладений принцип дії важеля першого і другого роду. Ці корчувачі з успіхом застосо­вуються для видалення великих пнів. Корчують вони за один про­хід.

Важільні корчувальні машини промисловість випускає під марками К-1А і К-2А. За будовою робочого органа вони дуже по­дібні між собою, відрізняються в основному тільки механізмами керування: канатне у першого заміщено на гідравлічне у другого.

Корчувальна машина К-1 А (рис. 2.6) має раму з шве­лера № 20, шарнірно з'єднану з спеціальним пристроєм, який жо­рстко закріплений до заднього моста трактора Т-100М. Робочий орган машини складається з двох двоплечих важелів-ікол 1, шар­нірно змонтованих на осі рами корчувального пристрою і двох зубів-збирачів 2, закріплених на осях нерухомо. Важелі ікла 1 можуть повертатися відносно осі на 93°. Керування робочим .органами здійснюється двобарабанною лебідкою 8 Д-148В, змонтованою на тракторі.

Рис. 2.6. Корчувальна машина К-1А:

1 – двоплечі важелі; 2 – зуби-збирачі; 3 – рама; 4 – спарений кутовий ва-жіль; 5,6 - канати; 7 – стояк; 8 – лебідка; 9 – трактор.

Механізм керування двоплечими важелями-іклами складається з поліспаста, який приводиться в рух від лівого барабана лебідки. Піднімання і опускання корчувального пристрою здійснюється поліспастом з системою рухомих і нерухомих блоків, які приводяться рух прямим барабаном лебідки. У процесі піднімання корчувального пристрою автоматично включається в роботу механізм повороту, який переводить в початкове положення двоплечі ікла корчувача.

Внаслідок відповідного співвідношення плечей важелів і наявності шестикратного поліспаста корчувач при відносно малій вазі навісного обладнання лебідкою (2450 кг) розвиває зусилля до 45 т.

Під час корчування машина спирається на раму 3 робочого органу, яка опускається на грунт, завдяки цьому при роботі двоплечих важелів-ікол зусилля корчування сприймається не трактором, рамою корчувального пристрою. Така конструкція корчувача розвантажує гусеничні візки трактора.

Корчувальна машина К-1А видаляє пні і каміння трьома способами:

1. Опускають раму, двоплечі важелі 3 заглиблюють під пень (камінь) і корчують його штовхаючим зусиллям при задньому ходу трактора.

2. Опускають раму, двоплечі важелі заглиблюють під пень(камінь) і корчують його штовхаючим зусиллям при задньому ході разом з одночасним підніманням робочого органа (з використанням важеля другого роду.)

3. Опускають раму, двоплечі важелі заглиблюють у грунт і їх поворотом навколо осі в напрямку до трактора викорчовують пень або камінь (з використанням важеля першого роду).

Великі пні з розвиненою кореневою системою і великі камені корчують тільки третім способом.

Корчувальна машина К-2А (рис. 2.7) є модернізацією К-1А і відрізняється в основному наявністю гідравлічного привода робочого органу. Гідравлічна система підйому і опускання рами має один циліндр 4, діаметром 220 мм для приводу робочого органів і два циліндри 5, діаметром 190 мм для піднімання рами. Для живлення усіх трьох гідроциліндрів машини є чотири насоси НШ-60, розподільник і шланги.

Рис. 2.7. Корчувальна машина К-2А:

1 – двоплечі важелі; 2 – зуби-ікла рами; 3 – рама; 4 – гідроциліндр привода двоплечих ва­желів; 5 – гідроциліндри піднімання рами; 6 – стояк; 7 – трактор.

На корчувачі К-2А встановлено спеціальний механізм керування трактором, який полегшує працю механіка-тракториста, дозволяє більш продуктивно використати машину. Цей механізм являє собою систему дубльованого керування бортовими фрикціонами і педалями гальм з додаткового сидіння, встановленого перед колонкою керування.

Продуктивність важельних корчувачів на корчуванні пнів ве­ликого діаметра в 3-4 рази вища, ніж корчувачів-збирачів.

Ротаційні корчувачі безперервної дії застосову­ють для суцільного корчування пнів на торфовищах. Робо­чим органом машин є ротор із зуби. Встановлюється ротор у передній частині корчувача і, обертаючись в напрямку руху агре­гату, зубами розпушує грунт і викорчовує пні, які попадають на транспортер, струшуються і вивантажуються на транспортні засоби.

Заслуговує уваги комбінована машина безперервної дії КУП-2А (рис. 2.8) напівначіпного типу. Від пнів діаметром до 20 см вона може очищати шар торф'яного грунту глибиною 40–50 см. Привод на всі робочі органи і ходове обладнання здійсню­ється через трансмісію від шестициліндрового дизельного двигу­на ЯМЗ-206А потужністю 135 кВт.

КУП-2А у порівнянні з корчувачем-збирачем Д-210Г дає економію засобів більш як на 30%.

Машини з поступальним рухом робочого органу служать для корчування невеликих пнів, вичісування коренів із землі та для розпушування грунту. До таких машин належать РР, РКШ-4, РК, корчувальні борони та інші машини і знаряддя. Роторні корчувачі монтуються на причіпній рамі на двох колесах або лижах.

Робочим органом цих машин є ротори з зубами-іклами, зміщеними один від одного під кутом 120—180°. Під час роботи корчувача ротори, обертаючись навколо поперечної осі, утримуються у відповідному положенні стопорним пристроєм. У той час один зуб кожного ротора заходить в грунт, розпушує по­вивертає пні та корені. Викорчувані пні і рослинність скупчуються попереду ротора. Коли маса деревини досягне певної величини, оператор або спеціальний автомат виключає стопорний пристрій, і ротор повертається на 120—180°. Зібраний вал деревини звільняється зубами, що працювали, залишається на поверхні поля, а для роботи у грунт входять інші зуби.

Рис. 2.8. Комбінована машина безперервної дії КУП-2А

Для збирання пнів діаметром до 20 см у вали після масового корчування на торфовищах може застосовуватись ма­шина МП-3 (рис. 2.9).

Вона є напівначіпною, монтується спереду трактора ДТ-75Б. Робочим органом машини є барабан, на якому по спіралі під кутом 54° до поздовжньої осі трактора закріплені зуби-ікла. Обертовий рух на барабан передається від вала відбо­ру потужності. Зуби-ікла вдаряють по викорчуваних пнях, очищають їх від торф'яного грунту і збирають у вали. Продуктив­ність машини 0,5 га/год.

Рис. 2.9. Машина МП-3 для збирання викорчуваних пнів

Після зрізування чагарника та дрібнолісся слід відібрати ділову деревину — жердини, підтоварник тощо, яку можна використати для господарських потреб. Після обрізування гілок і верхівок деревину вантажать на транспортні засоби і вивозять до зчищуваної ділянки. Невеликі чагарники, залишені після обрізування дерев гілки, верхівки збирають у валки, купи та штабелюють. Здійснюють цей процес за допомогою чагарникових грабель, корчувачів-збирачів, збирачів і бульдозерів.

Чагарникові граблі бувають з передньою і задньою підвіскою робочого органу. Машина з передньою навіскою робочого органу — це суцільна або решітчаста пряма рама з вставними і зігнутими зубами, які мають плоску нижню поверхню і спрямовані вперед у вигляді клина. Робочий орган грабель здебільшого є змінним обладнанням кущорізів пасивної дії. Під час роботи чагарникові граблі своїми зубами згрібають зрізані кущі, невеликі пні, порубані залишки і утворюють вал. Після доставки деревної маси на місце укладання машина від'їжджає назад, залишаючи вал.

Робочий орган чагарникових граблів із задньою навіскою являє собою решітку, в нижній частині якої встановлені 7—8 зубів. До чотирьох з них закріплені опорні лижі. Решітка монтується на задній універсальній рамі. Робота виконується при задньому ходу трактора.

Для згрібання чагарників і дрібнолісся можна застосувати; чагарникові граблі ГТ-3; ГКТ-3,5; ГКТ-2,5 і ГКН-3; ГКТ-2,8; Г-3,3, корчувачі-збирачі Д-210А і Д-608, а також універсальну раму РУН-1 із змінними робочими органами—чагарниковими граблями, бульдозерною полицею тощо.

Для згрібання чагарників і дрібнолісся на осушених торфо-болотних грунтах найбільш придатними є чагарникові граблі ГКН-3 і ГКТ-3,5 (рис. 2.10).

Рис. 2.10. Чагарникові граблі ГКТ-3,5.

Середньомаксимальні тягові зусилля необхідні для корчування пнів горизонтальною силою на мінеральних грунтах, приведені табл. 2.1 (за даними А. В. Верховського).

Таблиця 2.1.

Тягові зусилля при горизонтальному корчуванні пнів

Порода	Діаметр пнів, см
	10			15		20	25		30		35			40		45			50
	Зусилля, т
Береза	2		2,5		5,5			7,5		9,5	12,5		16				20,5			21
Смерека	1,65		2,5		4			7		9	10,5		15				18			20,5
Осика	1,8		2,5		5			6,5	7,5		9,5		10,5				15			16

Зусилля горизонтального корчування приблизно можна визначити за формулою:

, (2.1)

де d – діаметр пня на висоті 60 cм;

k – коефіцієнт, залежний від породи; значення k для сосни – 0,07, берези і смереки – 0,06, осики – 0,05.

Тяговий опір корчувача з переднім і заднім робочими органами, крім важільних, визначається за формулою:

, (2.2)

де W_п – опір пересування трактора;

W_р – опір розпушення грунту і руйнування кореневої системи;

W_в – опір волочіння чагарників і пнів по грунту;

W_к – опір корчування.

Значення перелічених опорів підраховують за такими формулами:

, (2.3)

де R_г – навантаження на гусениці, кг;

f_о – коефіцієнт опору пересування трактора;

і – нахил місцевості;

і = tgа , (2.4)

а – кут нахилу поверхні до горизонту, град.

, (2.5)

де к_р – коефіцієнт опору розпушування грунту;

к_р – для грунтів без великих коренів і товстої деревини к_р = 0,4-0,5 кг/см²;

при значній кількості коренів чагарників і дерев k_р = 1-2 кг/см².

В – ширина захвату, м;

h_р – глибина розпушування, м;

λ_р – коефіцієнт неповного розпушування за рахунок відстані між зубами; λ_р = 0,4–0,75.

, (2.6)

де σ_в – найбільша сила ваги чагарників, дерев та іншої рослинності, а також каменів, які пересуваються полицею;

f_в – коефіцієнт опору пересування (волочіння) рослинності по грунту; (f_в = 0,45–1,5).

Опір корчування чагарників, коли сила прикладена в горизонтальному напрямку, можна визначити за формулою:

, (2.7)

де ΣД – сума діаметрів стовбурів кущів, які корчуються одночасно, мм;

k_кор – питомий опір корчування чагарника, кг/мм.

Таблиця 2.2.

Питомий опір корчування

Порода	Величина kкор (кг/мм) на грунтах (н/мм) на грунтах
	Торфۥяних )'яних		Мінеральних
	Максимальна	Середня		Максимальна	Середня
Вільха	8,0	3,16		10,2	3,52
Береза	6,8	3,88		9,4	4,44
Лоза	3,2	2,46		4,2	1,64

Опір корчування пнів, коли сила прикладена в горизонтальному напрямку, можна визначити за формулою:

, (2.8)

де ΣР_кор. – сумарне зусилля корчування всіх пнів, які корчуються одночасно, кН.

Зусилля корчування для чагарників у 1,5–3 рази більше від зусилля для їх зрізання кущорізами.