- •Управління як соціальне явище. Ознаки соціального управління
- •2.Державне управління – вид державної діяльності. Ознаки. Зміст державного управління
- •3.Принципи державного управління.
- •4. Сутність виконавчої влади.
- •5. Співвідношення виконавчої влади, державного управління та адміністративного права.
- •7. Предмет адміністративного права в контексті реформи адміністративного права.
- •8. Метод адміністративно-правового регулювання.
- •9. Співвідношення адміністративного права з іншими правовими галузями.
Управління як соціальне явище. Ознаки соціального управління
Терміном « управління» визначається діяльність, яка за своїм змістом є процессом упорядкування спільної праці людей у відповідній сфері з метою досягнення суспільних цілей та розвязання поставлених завдань. У буквальному розумінні – це діяльність з керівництва чимось Процеси правління відбуваються у будь – якій сфері і сконцентровані у трьох глобальних – технічній, біологічній, соціальній. Соціальне управління, на відміну від інших видів управління, повязане з діяльністю людей, які від природи наділені волею і свідомістю; виступають у ролі керованих( обєктів) елементів управління. Соціальне управління виникає там, де є потреба в узгодженій спільній діяльності людей, внаслідок чого управлінський вплив і зворотні звязки реалізуються через відносини людей
. Таким чином соціальне управління – це цілеспрямований владно – організуюча діяльність людей з метою забезпечення узгодженості і впорядкування спільних дій для розвязання завдань, що стоять перед ними.
Онаки соціального управління
• соціальне управління є тільки там, де має місце спільна діяльність людей;
• головне призначення соціального управління - вплив, що упорядковує діяльність учасників спільної діяльності;
• об’єктом впливу соціального управління є поведінка учасників спільної діяльності, взаємовідносини між ними;
• соціальне управління, регулюючи поведінку учасників спільної діяльності, досягає цієї мети в рамках суспільних зв’язків, які по суті є управлінськими відносинами;
• базис соціального управління - співпідпорядкованість волі учасників управлінських відносин;
• соціальне управління вимагає наявності особливого механізму його реалізації, який уособлюють суб’єкти управління в ролі яких виступають органи управління.
Соціальне управління поділяється на
управління здійснюване з метою реалізації публічних інтересів, або публічне управління. Його юридичним обґрунтуванням є адміністративне право.
управління здійснюване з метою реалізації корпоративних інтересів або корпоративне управління.
управління здійснюване з метою реалізації приватних інтересів чи приватне управління
2.Державне управління – вид державної діяльності. Ознаки. Зміст державного управління
Одним з видів соціального управління є державне управління. У широкому значенні слова під ним розуміють діяльність усіх видів органів держави: законодавчих, судових, контрольно-наглядових, виконавчо-розпорядчих з організації суспільного життя. Кожна з названих гілок єдиної державної влади, зберігаючи загальні ознаки соціального й державного управління, має свої специфічні керівні структури, форми та методи, прийоми, способи й засоби керівного впливу на об'єкт управління.
Державне управління — це діяльність держави та її органів, яка полягає в організаційному впливі на суспільні відносини в економічній, соціально-культурній та адміністративно-політичній сферах, шляхом застосування державно-владних повноважень
Державне управління здійснюється в таких видах:
законодавчий – шляхом прийнятя парламентом законів і інших нормативних актів.
Президентський – шляхом формування органів державної влади та прийняття нормативних актів.
Виконавчий – шляхом практичної реалізації приписів законів та актів президента і парламенту
Судовий – шляхом відправлення правосудя у цивільних, господарських, адмін. І кримінальних справах.
Координаційний – шляхом координації діяльності всіх ланок державних органів та здійснення контрольно – наглядових функцій.
Ознаки державного управління
має державно – владний характер, оскільки охоплює найважливіші сторони життя суспільства
яскраво виражений організуючий, виконавчо – розпорядчий характер. Виконавчо – розпорядча діяльність здійснюється низкою державних органів, асаме органами виконавчої влади.
наявність спеціально утворених для управління суб’єктів – міністерств, держ.комітетів, інспекцій, служб.
Ієрархічність побудови всієї управлінської системи і кожної її галузі, наявність вищих і нижчих інстанцій, підпорядкованій одна одній.
Підконтрольність і підзвітність органів державного управління за вертикалю і горизонталю суспільних відносин.
Універсальність. Органи державного управління здійснюють керівництво суспільством у всіх галузях.
