2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни Модуль і. Змістовий модуль 1. Історія україни

Змістовий модуль 1. Витоки українського народу та його історія до кінця ХІХ ст.

Тема 1. Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності Київської Русі і державності

Утворення Київської Русі. Роль полянського князівства у її становленні. Перші київські князі Кий, Аскольд та Дір. Перетворення Києва у політичний центр князівства. Консолідація східнослов’янських племінних союзів та виникнення державного об’єднання Київської Русі.

Соціально-економічний і політичний розвиток Русі-України. Соціальні групи населення.

Війни київських князів з кочівниками та Візантією. Князь Олег. Правління Ігоря. Княгиня Ольга і прихід до влади Святослава, оцінка його діяльності. Великий київський князь Володимир Святославович, об’єднання ним всіх східнослов’янських земель. Реформи Володимира в духовній та адміністративній сферах. Значення християнства для духовного розвитку суспільства та державотворення часів Київської Русі. Ярослав Мудрий, його внутрішня та зовнішня політика. “Руська правда” - перший пам’ятник давньоруського права.

Культура Київської Русі. Архітектура і живопис. Усна народна творчість і музика. Писемність, літописання і література. Бібліотеки, школа, освіта. Значення часів Київської Русі.

Історичне значення Київської Русі, її місце в історії українського народу. Русь-Україна.

Феодальна роздробленість Київської Русі, її причини. Конфронтація між Києвом і Північними князівствами. Спільне та окреме у розвитку різних гілок східного слов’янства.

Боротьба проти іноземних поневолювачів. Відсіч наступу німецьких рицарів-хрестоносців, угорських і польських феодалів. Монголо-татарська навала. Падіння Києва. Золотоординське іго.

Галицько-Волинське князівство – спадкоємець Київської Русі, економічний розвиток та політична історія. Князь Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславович, Данило Романович та їх наступники. Історичне значення Галицько-Волинської держави як форми української державності.

Тема 2. Українські землі у складі іноземних держав (хіv-XVI ст.). Україна у XVI – першій половині XVII ст.

Політичне розмежування українських земель після падіння Галицько-Волинського князівства. Входження основного масиву земель України (Східної Волині, Центрального і Східного Поділля, Київщини і Лівобережжя) до складу Великого князівства Литовського. Велике князівство як форма політичної держави литовців та українців. Включення Буковини до складу Молдавського князівства, завойованого Туреччиною. Закарпаття під владою Угорщини. Захоплення Чернігово-Сіверських земель Московським царством. Крим і північне Причорномор’я. Напади турецьких і татарських орд на Україну та їх руйнівні наслідки.

Зовнішня політика Великого князівства Литовського. Початок зближення Литви і Польщі. Кревська унія. Люблінська унія 1569 р. і зміна політичного становища українських земель. Зростання польського феодального землеволодіння. Брестська церковна унія та посилення національно-релігійного гніту. Боротьба українського народу проти експансії католицизму. Виникнення, устрій, життя козацтва. Дмитро Байда-Вишневецький.

Запорізька Січ. Селянсько-козацькі повстання на Україні кінця ХVI - першої третини ХVII ст. К. Косинський, С. Наливайко, М. Жмайло, Т. Федорович (Трясило), І. Сулима, П. Павлюк, Я. Острянин.

Боротьба козацтва проти турецько-татарської агресії. Гетьман П. Сагайдачний.

Антифеодальний рух на західноукраїнських землях. Опришківство.

Культура України в ХVI - початок ХVII ст. Освітній рух. Роль братств. Утворення Києво-Могилянської колегії. П. Могила. Перші шкільні підручники. Початок книгодрукування в Україні. Наука, література, літописання. Полемічні твори. Зародження театру. Вертеп. Музика, архітектура та малярство. Україна і європейська культура.