2. Споживчі показники якості одягу включають в себе п'ять видів вимог:

1.Соціальні - визначають суспільну потребу в одязі. Ці вимоги попереджають процес конструювання та здійснюються на стадії розробки технічного завдання при визначенні асортименту виробів. Для визначення попиту та потреб споживачів на багатьох підприємствах створюються спеціальні соціальні служби.

До соціальних показників належать: відповідність прогнозу попиту споживачів на одяг - це задоволення потреб всього населення в різноманітних, практичних, гарних та недорогих моделях. Попит споживачів на одяг - це широкий вибір асортименту одягу, який включає в себе: склад та співвідношення окремих видів виробів в цілому, випуску продукції підприємства, набір одягу визначеного виду та найменування. Конкурентоспроможність одягу залежить від якості швейного виробу, напрямку моди, сезонності моделі та від перспективи розвитку асортименту. Співвідношення розмірно-ростового асортименту одягу об'єму потреб - це випуск одягу обмеженої кількості на фігури стандартних, тобто типових розмірів та зросту.

2. Функціональні. Розробляючи сучасний одяг слід враховувати, які вимоги в ньому будуть переважати. Це вирішить і конструктивне рішення, і вибір матеріалів, і образ одягу. Такий підхід до проектування отримав назву «функціональний підхід» - проектують не річ, а користь, яку вона повинна принести споживачу. Функціональний принцип проектування пропонує попереднє вивчення процесу функціонування речі, розробку моделі ідеального функціонування системи в цілому і в результаті - утворення об'єкту з принципово новими функціями, який дозволяє задовольнити різноманітні та мінливі потреби людини.) Одяг повинен виконувати певні функції: захист, естетику, гігієну, нести інформацію.

3. Естетичні - це відповідність призначенню, напрямку моди, смаку, культурному рівню людини, людині та оточуючому світу. Одяг та його колір, оздоблення повинні приносити людині емоційне задоволення.

4. Ергономічні - конструкція повинна забезпечувати відповідність розмірам фігури, призначенню, максимальну свободу руху, одяг повинен легко зніматись і одягатись.

5. Експлуатаційні - одяг повинен відповідати призначенню та бути зручним в статиці та динаміці. Також одяг повинен бути міцним до розриву, стійким до тертя та багатьом заломам, стійкість фарбування, повинен тримати форму.

6. Гігієнічні - це забезпечення комфортного мікроклімату навколо тіла людини та нормального його функціонування (дихання, потовиділення, кровообігу).

7. Технологічні - можливість використання сучасних методів обробки з елементами стандартизації та уніфікації, якість виготовлення.

Соціально-економічні вимоги - це інформація про структуру суспільних потреб, тобто про те, які вироби потрібні суспільству та відповідність вартості виробу витраченим ресурсам з урахуванням соціального та матеріального рівня споживача. При дослідженні особливу увагу звертають на те, чи відповідає комфортність, зручність, товарний вигляд, естетичність рівню ціни. Якщо це співвідношення порушено та ціни завищені, то при виробництві та реалізації можуть виникати труднощі.

Промислові вимоги - властивості одягу повинні відповідати умовам та організації промислового виробництва, враховуються режими та методи обробки, відповідність технологічним процесам та обладнанню підприємства, забезпечення безпеки праці та економічність.

Вимоги до одягу непостійні, вони змінюються в процесі росту матеріального статку та рівня культури, при технічному прогресі промисловості.

Враховуючи ці вимоги під час проектування забезпечується економічність виробництва та реалізації продукції, задоволення матеріальних та культурних потреб людини.