5. Контрольні запитання

1. Джерела утворення пилу і різновиди дисперсних систем.

2. Характер дії пилу на організм людини.

3. Соціальні й матеріальні наслідки запиленості повітряного середовища.

4. Пил як шкідливий і небезпечний виробничий чинник.

5. Шкідливі речовини і їх ГДК.

6. Поняття про методи дослідження запиленості повітря робочої зони.

7. Принцип вагового методу визначення запиленості повітряного середовища.

8. Колективні методи і засоби захисту від пилу.

9. Індивідуальні засоби захисту від пилу.

6. Список літератури

1. В.А. Пчелинцев и др. Охрана труда в строительстве. – М., 1991.

2. ГОСТ 12.0.003-74*. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

3. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

4. ГОСТ 12.1.007-76*. Вредные вещества. Классификация. Общие требования безопасности.

5. ГОСТ 12.1.016-79*. ССБТ. Воздух рабочей зоны. Требования к методике измерения концентраций вредных веществ.

6. ГОСТ 12.4.011-89. ССБТ. Средства защиты работающих. Общие требования и классификация.

Додаток 2.1 Засоби захисту працюючих від впливу пилу

1. Колективні заходи й засоби захисту працюючих [6]:

• Заміна сухих засобів переробки матеріалів, що порошать, мокрими.

• Випуск кінцевих продуктів у формах, що не порошать.

• Обмеження утримання пилу у вихідних і кінцевих продуктах.

• Застосування прогресивної технології виробництва /замкнений цикл, авто-матизація, комплексна механізація, дистанційне керування, безперервність процесу виробництва, автоматичний контроль процесів, операцій тощо/, які виключають контакт людини з виробничим пилом.

• Вибір виробничого устаткування і комунікацій, що не припускають виділення пилу в повітря робочої зони в кількостях, які перевищують ГДК при нормальному веденні технологічного процесу.

• Раціональне планування промислових площадок, будинків.

• Застосування вентиляційних систем по уловлюванню та утилізації пилу (циклони, скрубери, тканеві, волокнисті, керамічні, гравійні, масляні та інші фільтри; електрофільтри.).

• Безперервний та періодичний контроль за утриманням пилу в повітрі робочої зони відповідно до [3].

2. Індивідуальні засоби захисту працюючих [6]:

• Застосування захисних окулярів для захисту органів зору.

• Застосування респіраторів і протигазів для захисту органів подиху, тобто:

• Для захисту від вапняного, цементного, азбестового й іншого мінераль-

ного пилу застосовують респіратори типу РПК, РУ-16, РПР-1, РПБ-5,

«Астра-2» та ін.;

• від вапняно-цементного, металевого, корундового пилу - РУСОМ, Ф-46;

• від вугільного і радіоактивного пилу – ШБ-1 («Пелюсток»), Фм -62, Ш,

ШБ-2.

• Застосуванням спеціального одягу і взуття при необхідності частково ізолювати робітника від зовнішнього середовища.

• Застосування скафандрів ЛГ-1 і ЛГ-2 при необхідності цілком ізолювати робітника від зовнішнього середовища.

Крім колективних і індивідуальних засобів захисту працюючих варто враховувати інші заходи профілактики:

• проведення попередніх і періодичних медичних оглядів осіб, які мають контакт із виробничим пилом;

• спеціальне навчання й інструктаж обслуговуючого персоналу.