- •Лекція 9. Різні способи задання прямої та площини в просторі
- •1. Геометричні образи рівнянь першого степеня із трьома змінними.
- •2. Різні способи задання площини.
- •3. Загальне рівняння площини та його частинні випадки.
- •4. Різні способи задання прямої в просторі.
- •5. Задачі.
- •Лекція 10. Відстань від точки до площини. Взаємне розташування площин
- •2. Геометричний зміст знаку виразу .
- •3. Взаємне розташування двох площин. Умова паралельності. Кут між двома площинами. Умова перпендикулярності.
- •4. Відстань між двома паралельними площинами.
- •5. Взаємне розташування трьох площин.
- •6. Приклади.
- •Лекція 11. Взаємне розташування прямої та площини. Дві прямі в просторі
- •4. Задачі.
- •2. Взаємне розташування двох прямих у просторі.
- •3. Рівняння спільного перпендикуляра. Відстань між двома мимобіжними прямими.
- •4. Задачі.
- •Лекція 12. Канонічні рівняння еліпса, гіперболи та параболи
- •2. Означення еліпса. Канонічне рівняння. Вирази для фокальних радіусів.
- •3. Означення гіперболи та її канонічне рівняння. Вирази для фокальних радіусів.
- •4. Означення параболи та її канонічне рівняння.
- •5. Приклади.
- •Лекції 13, 14. Вивчення властивостей еліпса, гіперболи та параболи за канонічними рівняннями
- •2. Найпростіші властивості гіперболи та її зображення.
- •3. Властивості та зображення параболи.
- •4. Поняття ексцентриситету.
- •5. Поняття директрис. Директоріальна властивість ліній другого порядку.
- •6. Дотична до лінії другого порядку.
- •7. Оптичні властивості ліній другого порядку.
- •Лекція 15. Поняття полярних координат. Рівняння конічних перерізів у полярних координатах
- •2. Зв'язок між полярними та прямокутними декартовими координатами.
- •3. Відстань між двома точками та площа трикутника у полярних координатах.
- •4. Рівняння деяких ліній у полярних координатах.
- •5. Рівняння конічних перерізів.
- •6. Історія виникнення назв конічних перерізів.
- •Лекція 16. Деякі поверхні другого порядку. Їхні канонічні рівняння, властивості та зображення
- •2. Дослідження поверхні другого порядку за допомогою плоских перерізів.
- •3. Еліпсоїд. Властивості. Зображення.
- •4. Однопорожнинний гіперболоїд. Властивості. Зображення.
- •5. Двопорожнинний гіперболоїд. Властивості. Зображення.
- •6. Еліптичний параболоїд. Властивості. Зображення.
- •7. Гіперболічний параболоїд. Властивості. Зображення.
- •Лекція 17. Циліндричні та конічні поверхні. Поверхні обертання. Прямолінійні твірні поверхонь другого порядку
- •2. Поняття конічної поверхні. Рівняння конічних поверхонь.
- •3. Поверхні обертання.
- •4. Прямолінійні твірні поверхонь другого порядку.
- •5. Приклади розв’язання задач.
3. Означення гіперболи та її канонічне рівняння. Вирази для фокальних радіусів.
Нехай на площині
задані точки
та
та
.
Знайдемо геометричне місце точок
площини, модуль різниці відстаней від
кожної з яких до точок
та
є сталою величиною, що дорівнює заданому
числу 2а.
Будемо вважати, що . Якщо , то шукане геометричне місце точок утворювало б два промені, які доповнюють відрізок F1F2 до прямої. Якщо , то шукана множина точок буде порожньою, що випливає з нерівності трикутника. Очевидно також, що a>0. При а=0 ми розглядали б точки, рівновіддалені від точок F1 та F2, тобто серединний перпендикуляр до відрізка F1F2.
Означення 2. Множина всіх точок площини, модуль різниці відстаней від кожної з яких до двох фіксованих точок та є сталою. Величиною, меншою від довжини відрізка , називається гіперболою.
Точки F1
та F2
називаються фокусами
гіперболи.
Для виведення рівняння гіперболи
виберемо прямокутну декартову систему
координат
так, як показано на рисунку 1, та припустимо,
що
– одна із
точок шуканої множини. Згідно з означенням
.
(7)
Оскільки
та
,
то з рівності (7) дістаємо
=
,
(8)
звідки, звільнившись від радикала в лівій частині та звівши подібні доданки, одержуємо
(9)
Підносячи ще раз обидві частини рівності до квадрату, після очевидних спрощень дістанемо
. (10)
Оскільки
,
то
,
тому, ввівши позначення
,
із останньої рівності отримуємо
(11)
Покажемо, що кожен
розв’язок
одержаного рівняння задає точку
на гіперболі, тобто, що для кожного
розв’язку рівняння (11) виконується
умова (7). Справді, із (11) дістаємо
,
тому
Із рівняння (11)
випливає, що
.
Оскільки
,
то для додатних х
маємо
,
тому
,
.
Для
дістаємо
,
тому
,
.
В обох випадках
виконується рівність (7), тому рівняння
(11) є рівнянням гіперболи. Його називають
канонічним
рівнянням гіперболи.
Відрізки
та
називають
фокальними
радіусами точки
М.
4. Означення параболи та її канонічне рівняння.
Розглянемо на площині деяку пряму d та точку F, розташовану на деякій відстані p від даної прямої. Знайдемо геометричне місце точок площини, відстані від кожної із яких до даної прямої d та точки F рівні.
Означення 3. Множина всіх точок площини, рівновіддалених від даної прямої d та даної точки F, називається параболою.
Точку F називають фокусом параболи, а пряму d – директрисою.
Д
ля
виведення рівняння параболи введемо
прямокутну декартову систему координат,
провівши вісь Ох
через точку
F
перпендикулярно до прямої
d
та вибравши за початок координат середину
відрізка, який сполучає точку F
із прямою d
(рис. 2). Тоді координати фокуса будуть
,
а рівняння прямої d
запишеться у вигляді
.
Нехай точка – одна із точок параболи. Оскільки відстань від точки М до прямої d буде
і
та, згідно з
означенням параболи,
,
то
=
.
Піднісши до квадрату обидві частини рівності та спростивши вираз, дістаємо
.
(12)
Таким чином показано, що координати кожної точки параболи задовольняють рівняння (12).
З рівності
.
випливає, що кожен розв’язок (x;y) рівняння (12) задає точку на параболі. Отже, рівняння (12) є рівнянням параболи.
Як і у випадках еліпса та гіперболи відрізок MF називають фокальним радіусом точки М. Число p називають фокальним параметром параболи, а рівняння (12) – її канонічним рівнянням. Очевидно, що парабола – лінія другого порядку.
