- •Лекція 9. Різні способи задання прямої та площини в просторі
- •1. Геометричні образи рівнянь першого степеня із трьома змінними.
- •2. Різні способи задання площини.
- •3. Загальне рівняння площини та його частинні випадки.
- •4. Різні способи задання прямої в просторі.
- •5. Задачі.
- •Лекція 10. Відстань від точки до площини. Взаємне розташування площин
- •2. Геометричний зміст знаку виразу .
- •3. Взаємне розташування двох площин. Умова паралельності. Кут між двома площинами. Умова перпендикулярності.
- •4. Відстань між двома паралельними площинами.
- •5. Взаємне розташування трьох площин.
- •6. Приклади.
- •Лекція 11. Взаємне розташування прямої та площини. Дві прямі в просторі
- •4. Задачі.
- •2. Взаємне розташування двох прямих у просторі.
- •3. Рівняння спільного перпендикуляра. Відстань між двома мимобіжними прямими.
- •4. Задачі.
- •Лекція 12. Канонічні рівняння еліпса, гіперболи та параболи
- •2. Означення еліпса. Канонічне рівняння. Вирази для фокальних радіусів.
- •3. Означення гіперболи та її канонічне рівняння. Вирази для фокальних радіусів.
- •4. Означення параболи та її канонічне рівняння.
- •5. Приклади.
- •Лекції 13, 14. Вивчення властивостей еліпса, гіперболи та параболи за канонічними рівняннями
- •2. Найпростіші властивості гіперболи та її зображення.
- •3. Властивості та зображення параболи.
- •4. Поняття ексцентриситету.
- •5. Поняття директрис. Директоріальна властивість ліній другого порядку.
- •6. Дотична до лінії другого порядку.
- •7. Оптичні властивості ліній другого порядку.
- •Лекція 15. Поняття полярних координат. Рівняння конічних перерізів у полярних координатах
- •2. Зв'язок між полярними та прямокутними декартовими координатами.
- •3. Відстань між двома точками та площа трикутника у полярних координатах.
- •4. Рівняння деяких ліній у полярних координатах.
- •5. Рівняння конічних перерізів.
- •6. Історія виникнення назв конічних перерізів.
- •Лекція 16. Деякі поверхні другого порядку. Їхні канонічні рівняння, властивості та зображення
- •2. Дослідження поверхні другого порядку за допомогою плоских перерізів.
- •3. Еліпсоїд. Властивості. Зображення.
- •4. Однопорожнинний гіперболоїд. Властивості. Зображення.
- •5. Двопорожнинний гіперболоїд. Властивості. Зображення.
- •6. Еліптичний параболоїд. Властивості. Зображення.
- •7. Гіперболічний параболоїд. Властивості. Зображення.
- •Лекція 17. Циліндричні та конічні поверхні. Поверхні обертання. Прямолінійні твірні поверхонь другого порядку
- •2. Поняття конічної поверхні. Рівняння конічних поверхонь.
- •3. Поверхні обертання.
- •4. Прямолінійні твірні поверхонь другого порядку.
- •5. Приклади розв’язання задач.
Лекція 15. Поняття полярних координат. Рівняння конічних перерізів у полярних координатах
План
1. Поняття полярних координат.
2. Зв'язок між полярними та прямокутними декартовими координатами.
3. Відстань між двома точками та площа трикутника у полярних координатах.
4. Рівняння деяких ліній у полярних координатах.
5. Рівняння конічних перерізів.
6. Історія виникнення назв конічних перерізів.
1. Поняття полярних координат.
Розглянемо на площині довільний промінь з початком у точці та відкладемо на ньому одиничний відрізок.
Промінь із вибраною на ньому одиницею вимірювання називають полярною системою координат.
При цьому точку називають полюсом, а промінь – полярною віссю системи координат.
Н
ехай
– довільна точка площини. Позначимо
через
відстань від неї до точки
,
а орієнтований кут між вибраним променем
та променем
– через
.
Очевидно, що положення точки
на площині однозначно визначається
числами
та
.
Їх називають полярними
координатами точки
та записують у виді
.
Число
називають полярним
радіусом,
а число
– полярним
кутом
точки
(рис. 1). Очевидно, що за змістом введених
означень
.
Полярний кут в основному вибирають із
одного з проміжків
або
.
В окремих випадках на кут
обмежень не накладають і він може
змінюватися від
до
.
Якщо
і
,
де
,
,
то точки з координатами
та
співпадають.
І
ноді
використовуються узагальнені
полярні координати,
коли на полярний радіус не накладають
обмежень і вважають, що
.
При цьому, якщо
,
то вважають, що узагальнені полярні
координати співпадають із полярними
координатами. При
вважають, що точка
співпадає з точкою
.
При фіксованому
полярному куті
та зміні полярного радіуса від
до
точка
пробігає всю пряму, яка проходить через
полюс та утворює кут
з полярною віссю. На рисунку 2 у полярній
системі координат зображені точки
,
,
,
.
2. Зв'язок між полярними та прямокутними декартовими координатами.
Встановимо зв'язок між полярними та прямокутними декартовими координатами однієї і тієї ж точки. Для цього накладемо на полярну систему координат прямокутну декартову так, щоб вісь містила полярну вісь, а початок координат співпадав з полюсом (рис. 3).
Нехай
– полярні, а
– прямокутні декартові координати
деякої точки
.
Очевидно, що виконуються співвідношення
,
(1)
які виражають прямокутні декартові координати через полярні. Рівності
(2)
д
озволяють
виразити полярні координати точки через
її декартові координати.
В окремих випадках перехід від однієї системи координат до іншої дозволяє суттєво спростити рівняння деяких ліній, що створює переваги при побудові цих ліній, а також при певних обчисленнях, зв’язаних із визначенням деяких кількісних характеристик ліній.
3. Відстань між двома точками та площа трикутника у полярних координатах.
Р
озглянемо
окремі співвідношення, які випливають
із означення полярних координат.
Нехай у полярній
системі координат задані дві точки
та
(рис. 4). Довжину відрізка
обчислимо, застосувавши до трикутника
теорему косинусів:
.
(3)
Якщо точки
та
лежать на одній прямій і не утворюють
трикутник, то у випадку, коли точка
лежить поза відрізком
маємо
.
Якщо ж точка
належить відрізку
,
то
.
Обидва одержані співвідношення є
частинними випадками формули (3), оскільки
у першому випадку
,
а у другому
.
Нехай координатами
своїх вершин заданий довільний трикутник
:
,
,
причому
(подвійна рівність не допускається,
оскільки у цьому випадку точки не будуть
утворювати трикутник). Обчислимо його
площу
.
При розташуванні вершин трикутника так, як зображено на рис. 5а, дістаємо
=
.
(4)
У випадку, зображеному
на рис. 5б,
маємо
,
що відповідає співвідношенню (4).
Якщо ж задані точки розташовані так, як зображено на рис. 5в, то
.
Але, оскільки тут
кут між сторонами
та
дорівнює
,
а його синус дорівнює
,
то і у цьому випадку має місце рівність
(4).
Таким чином, в усіх розглянутих випадках площу трикутника можна знаходити, як модуль правої частини рівності (4).
