9. Конструктивні функції конфлікту

Вплив конфліктів на психологію, поведінку, діяльність, як опонентів, так і соціального оточення, різноманітно і багатозначно. У цьому його функціональність. Під функцією конфлікту ми будемо розуміти ту роль, яку виконує конфлікт по відношенню до суспільства і його різним структурним утворенням: індивідам, соціальним групам, організаціям.

Цей вплив має подвійний і суперечливий характер, що пов'язано з відсутністю чітких критеріїв розрізнення конструктивних і деструктивних конфліктів, важко дати узагальнену оцінку конфлікту, ступінь конструктивності конфлікту може змінюватися у міру його розвитку, необхідно враховувати для кого з учасників він конструктивний, а для кого деструктивний.

Всі конструктивні (як втім і негативні) функції конфлікту, з певною мірою умовності і з метою зручності викладу матеріалу, можна розділити на:

1) загальні функції конфлікту - мають місце на різних рівнях соціальної системи;

2) функції конфлікту на особистісному рівні, які стосуються впливу конфлікту безпосереднього на особистість.

Вони виражаються в наступних наслідки.

Загальні конструктивні функції конфлікту

1. Конфлікт є способом виявлення і фіксації суперечності й проблем у суспільстві, організації, групі. Крім того, конфлікт свідчить про те, що ці протиріччя досягли вже великий зрілості і необхідно вживати невідкладних заходів щодо їх усунення. Таким чином, кожен конфлікт виконує інформаційну функцію, дає додаткові імпульси до усвідомлення своїх і чужих інтересів у протиборстві.

2. Конфлікт є формою вирішення протиріч. Його розвиток сприяє усуненню тих недоліків і прорахунків в соціальній організації, які призвели до конфлікту.

3. Конфлікт сприяє зняттю соціальної напруженості та ліквідації стресової ситуації, допомагає "випустити пар", розрядити обстановку і зняти накопичену напруженість.

4. Конфлікт може виконувати інтегративну, об'єднавчу функцію. Перед обличчям зовнішньої загрози група використовує всі свої ресурси для згуртування і протиборства з зовнішнім ворогом. Крім того, саме завдання вирішення виниклих проблем об'єднує людей. У пошуках виходу з конфлікту виробляються взаєморозуміння і почуття причетності до вирішення загальної задачі.

5. Вирішення конфлікту призводить до стабілізації соціальної системи, тому що при цьому ліквідуються джерела незадоволення - Сторони конфлікту, навчені "гірким досвідом", в майбутньому будуть більше схильні до співпраці, ніж до конфлікту. Крім цього, розв'язання конфлікту може запобігти більш серйозні конфлікти, які могли б мати місце, якщо б даний конфлікт не відбувся.

6. Конфлікт інтенсифікує і стимулює групове творчість, сприяє мобілізації енергії для вирішення поставлених перед суб'єктами завдань. У процесі пошуку шляхів розв'язання конфлікту відбувається активізація аналізу важких ситуацій, розробляються нові підходи, ідеї, інноваційні технології і т.д.

7. Конфлікт може слугувати засобом з'ясування співвідношення сил соціальних груп чи спільнот і тим самим може застерегти від наступних більш руйнівних конфліктів.

8. Конфлікт може слугувати засобом для виникнення нових норм спілкування між людьми чи допомогти наповнити новим змістом старі норми.

Конструктивні функції конфлікту на особистісному рівні

Тут відбувається вплив конфлікту і на індивідуальні характеристики особистості.

1. Конфлікт може виконувати пізнавальну функцію по відношенню до людей, які беруть у ньому участь. Саме у важких критичних (екзистенціальних) ситуаціях і виявляються справжній характер, цінності і мотиви поведінки людей, не випадково говорять "друг пізнається в біді". З пізнавальною функцією пов'язана і можливість діагностики сили супротивника.

2. Конфлікт може сприяти самопізнанню і адекватній самооцінці особистості. Він може допомогти вірно оцінити свої сили і здібності і виявити нові, раніше не відомі сторони характеру особистості. Він може також загартувати характер, сприяти появі його нових якостей, таких, як відчуття гордості, гідності і т.п.

3. Конфлікт може допомогти позбавитися від небажаних властивостей характеру, наприклад, почуття неповноцінності, покірності, плазування і т.п.

4. Конфлікт є найважливішим чинником соціалізації людини, розвитку її як особистості. У конфлікті індивід за порівняно невеликий відрізок часу може отримати стільки життєвого досвіду, скільки він, можливо, не отримає ніколи поза конфліктом.

5. Конфлікт є істотним фактором адаптації людини в групі, оскільки саме в конфлікті люди найбільшою мірою розкриваються і можна з упевненістю сказати хто є хто. І тоді особистість або приймається членами групи, або, навпаки, відхиляється ними. В останньому випадку, звичайно, ніякої адаптації не відбувається.

6. Конфлікт може допомогти зняти психічну напруженість у групі, зняти стрес його учасникам, якщо конфлікт дозволяється позитивно для людини. В іншому випадку ця внутрішня напруженість може навіть посилитися.

7. Конфлікт може слугувати засобом задоволення не тільки первинних, але і вторинних потреб особистості, способом її самореалізації та самоствердження. Невипадково А.С. Пушкін писав про те, що "є захоплення в бою".

Конфлікт не варто розглядати як щось жахливе, пам'ятаєте, він допомагає еволюції зробити черговий виток або хіба будь-яке нововведення не конфлікт