11. Визначення психічних явищ в контексті різних підходів до пояснення психіки

Визначення психічних явищ в контексті різних підходів до пояснення психіки. Що таке психіка?

Психологія як наукова система знань почала оформлятися з середини XIX в. У міру свого розвитку наукові уявлення про сутність психічних явищ неодноразово змінювалися. Деякі з основних етапів зміни уявлень про психіку можуть бути представлені у формі визначень психіки, які давалися (або малися на увазі) в різних донаучних напрямках і наукових «школах» психології (див. курс історії психології).

Психіка - це душа, яка не має матеріальних підстав (донаукових період розвитку уявлень про сутність психічного).

Психіка - це свідомість людини, про який можливо отримати уявлення на основі рефлексії, самоспостереження (Р. Декарт).

Психіка є система асоціацій (зв'язків), що формуються у свідомості людини: у міру знайомства з явищами і подіями у свідомості людини встановлюються зв'язки між власною поведінкою і сприймаються (і уявними) об'єктами, а також їх властивостями по подібністю, контрастом, просторово-часової суміжності (асоціативна психологія). Психіка являє собою систему асоціативних зв'язків і відносин між структурними елементами свідомості: існують деякі вихідні елементи психічних явищ (елементарні відчуття і переживання), на основі яких протягом життя будуються все більш складні форми психічних явищ (структурна психологія В. Вундта і Е. Титченера) .

Психіка є сукупність функцій, що склалися в процесі еволюції, які забезпечують найважливіші форми пристосування організму до умов зовнішнього середовища (прагматизм і функціоналізм Д. Дьюї і У. Джемса). Психіка являє собою систему формуються шляхом навчання відносин і зв'язків між зовнішньою стимуляцією і поведінкою (біхевіоризм). Психіка є особливе структурно організовує і підкоряється власним законам переструктурування феноменальне поле, изоморфное реальних ситуацій життя у фізичному полі і динаміці нейрофізіологічних процесів у мозку (гештальтпсихология). Психіка являє собою систему процесів і механізмів в центральній нервовій системі, які забезпечують переробку інформації, що надходить з зовн-ній середовища, а також з внутрішнього середовища організму (когнітивна психологія).

Корисно конкретизувати деякі особливості та недоліки різних наукових напрямків дослідження психічних явищ (див.: Л. М. Веккер).

Нейрофізіологічні концепції психіки -

Мають своїм предметом не самий психічний акт і його результати (уявлення, поняття), а відповідні їм динамічні та структурні зміни в мозковій субстраті. -

Дослідження власне психічних явищ підмінивши ється дослідженням явищ нейрофізіологічних.

Асоціативна психологія -

За асоціативної концепцією варто сама універсальна форма взаємозв'язку - просторово-часова смеж ність психічних явищ. -

При цьому спосіб зв'язку, механізм психічних явищ (асоціація) виявляється відірваним: а) від структури, в яку вони об'єднуються (ціле має властивості, кото риє несвідомих до простого асоціативного об'єднанню частин), б) від характеру вихідного «матеріалу» (субстратів та), на основі якого формується психіка.

Структуралізм (В. Вундт - Е. Тітченер) -

Первинним матеріалом є інтроспективно откри БЕЗПЕЧУЮТЬ суб'єкту психічна тканину чуттєвого досвіду та, яка повинна бути повністю відокремлена від свого зовнішнього об'єкта.

-

Психічні структури складаються з елементів по за конам асоціації. Основним принципом організації психічних явищ виступає асоціативний зв'язок. -

Психічні структури визначаються матеріалом психи чеський «тканини чуттєвого образу», яка дана суб'єктів ту інтроспективно.