- •Питання до державного іспиту з дисципліни «Теоретико-методологічні проблеми психології»
- •1. Методологія в складі наукового знання.
- •2. Загальнофілософський рівень методології
- •3. Загальнонауковий рівень методології
- •4. Конкретно-науковий рівень методології в психології.
- •5. Розвиток наукових поглядів на сутність психічних явищ в історичній перспективі
- •6. Емпіричні і феноменологічні ознаки психологічних явищ
- •7 Основні поняття психологічного дослідження
- •8Принцип можливості перевірки психології
- •9. Труднощі та помилки при аналізі субєктом власних психічних особливостей і можливостей
- •10. Етапи побудови психологічних теорій
- •11. Визначення психічних явищ в контексті різних підходів до пояснення психіки
- •12. Наукове пізнання психічних явищ його результати
- •13. Основні форми психологічних знань та способи їх отримання
- •14. Емпіричні і теоретичні труднощі в дослідженні психічних явищ
- •16. Базові поняття методології науки
- •20. Видатні психологи 20 ст., як методологи науки
10. Етапи побудови психологічних теорій
Які етапи побудови психологічних теорій можуть бути виділені?
Психологія - молода наука, якої немає ще й 150 років. Проте зміна і постійна конкретизація предмета дослідження психології, а також розвиток її теоретичного апарату дозволяють говорити про певну науково-історичної логіці становлення науки про психічні явища (див.: Л. М. Веккер).
1. Перші психологічні дослідження були направле ни на виділення і фіксування емпіричних і фено менологіческіх ознак психічних явищ, а так само на розкриття їх специфічних характеристик.
- Цим визначається неминучість первісної множе ственности психологічних концепцій, кожна з кото яких відповідає виділеному аспекту реальності.
2. Слідом за цим настає етап теоретичних узагальнень і пояснень, здійснюваних переважно середовищ ствами тієї системи психологічних понять, мовою якої отримують своє первинне опис психиче ські явища.
- Теоретичний пошук пояснень і загальних закономірно стей ведеться в термінах і поняттях того ж мови, на кото ром проводиться емпіричне і феноменологічний опис психічних явищ.
3. Далі слід побудова загальних теоретичних принци пов організації психіки, що виходять за межі психо логії та відносяться до фізіологічних, биологиче ським, соціальним, фізичним, інформаційним та іншим закономірностям дійсності і чоловіча ської діяльності.
Визначення психічних явищ в контексті різних підходів до пояснення психіки. Що таке психіка?
Психологія як наукова система знань почала оформлятися з середини XIX в. У міру свого розвитку наукові уявлення про сутність психічних явищ неодноразово змінювалися. Деякі з основних етапів зміни уявлень про психіку можуть бути представлені у формі визначень психіки, які давалися (або малися на увазі) в різних донаучних напрямках і наукових «школах» психології (див. курс історії психології).
Психіка - це душа, яка не має матеріальних підстав (донаукових період розвитку уявлень про сутність психічного).
Психіка - це свідомість людини, про який можливо отримати уявлення на основі рефлексії, самоспостереження (Р. Декарт).
Психіка є система асоціацій (зв'язків), що формуються у свідомості людини: у міру знайомства з явищами і подіями у свідомості людини встановлюються зв'язки між власною поведінкою і сприймаються (і уявними) об'єктами, а також їх властивостями по подібністю, контрастом, просторово-часової суміжності (асоціативна психологія). Психіка являє собою систему асоціативних зв'язків і відносин між структурними елементами свідомості: існують деякі вихідні елементи психічних явищ (елементарні відчуття і переживання), на основі яких протягом життя будуються все більш складні форми психічних явищ (структурна психологія В. Вундта і Е. Титченера) .
Психіка є сукупність функцій, що склалися в процесі еволюції, які забезпечують найважливіші форми пристосування організму до умов зовнішнього середовища (прагматизм і функціоналізм Д. Дьюї і У. Джемса). Психіка являє собою систему формуються шляхом навчання відносин і зв'язків між зовнішньою стимуляцією і поведінкою (біхевіоризм). Психіка є особливе структурно організовує і підкоряється власним законам переструктурування феноменальне поле, изоморфное реальних ситуацій життя у фізичному полі і динаміці нейрофізіологічних процесів у мозку (гештальтпсихология).
