4.4. Анотація

Анотація – короткий огляд змісту книги, статті, часто із критичною оцінкою. До анотації входять:

• опис бібліографічних даних (автор, назва, місто, видавництво. Рік, кількість сторінок);

• короткий переказ змісту;

• вказівка, кому ця книга адресована.

Розміщують анотацію на звороті титульної сторінки. Прочитавши анотацію, можна мати уявлення про зміст книги.

4.5. Реферат

Словник української мови в 11-ти томах подає таке пояснення цього терміна: «Реферат – це: 1. Короткий усний або письмовий виклад наукової праці, результатів наукового дослідження, змісту книги, 2. Доповідь на будь-яку тему, написана, зроблена на основі критичного огляду літературних та інших джерел».

Щоб написати реферат, потрібно опрацювати літературу, вибрати головне, а також дати оцінку прочитаному та зробити висновки. Реферат готують за кількома джерелами, У ньому преказують чужі думки і висловлюють свої.

Учені виокремлюють такі основні етапи роботи над написанням реферату:

– знайомство з літературою ( у бібліотеці в каталозі);

– опрацювання цієї літератури – визначення основної думки, виписка цитат, добір аргументів;

– складання плану реферату;

• написання тексту реферату.

Реферат складається з трьох частин: вступу, основної частини, висновків і списку використаної літератури.

На титульній сторінці реферату необхідно вказати назву навчального закладу

4. 6. Загальні відомості про курсову, дипломну та магістерську роботи

Навчаючись у вищій школі студенти повинні отримати ґрунтовні знання, оволодіти нелише програмним матеріалом, але й навичками дослідження, творчої діяльності.

7. Правила опису використаної літератури. Дописати

4. 8. Стаття

Слово «стаття» має такі значення: «1. Науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті і т. ін.. 2. Самостійний розділ, параграф у юридичному документі, описі, словнику і т. ін.. 3, Розділ у документі,бюджеті, який містить назву джерела доходу або обґрунтування витрати…» (СУМ Т. ІХ с. 670)

Виділяють такі види статей: вступна, передова, суспільно-політична, літературно-критична, мовознавча, полемічна, наукова, науково-популярна.

За будовою стаття має таку ж структуру, як і доповідь чи реферат (вступ, основна частина, висновки). За обсягом стаття може бути різною, найчастіше 5 – 10 сторінок. Устатті в основному викладають власні думки, спостереження. Часто матеріал зіставляється, а на основі такого порівняння роблять висновки. Якщо думки автора статті не збігаються з думками попередніх дослідників, він може використати прийом полеміки й доказу.

Пишучи статтю, треба пам’ятати, що зміст завжди існує в певному просторі, часі та місці. Для передавання часово-просторових ознак і їх послідовністі можна вживати такі слова та вирази: тепер; сьогодні; потім; перед тим; пізніше; завжди; віками; далеко тощо.

Важливо вміти пов’язати інформацію, висвітливши причинно-наслідкові зв’язки між частинами інформації, забезпечити послідовність викладу. Для цього існує ряд мовних засобів: тому; через те, що; але; зате; однак; проте; у зв’язку з тим, що; при тому; крім того; по-перше тощо.

Для зв’язку з попередніми частинами інформації рекомендовано використовувати такі мовні одиниці:як вже зазначалося; як було сказано вище; останній; попередній; наступний (розділ); досліджений; описаний (матеріал); зазначений; викладений; наведений (вираз) тощо.

У висновку статті не можна обійтися без висловів: таким чином; іншими словами; аналіз показує; з іншого боку; на завершення; можна підсумувати тощо.

Коли вже статтю написано, потрібно перевірити:

– чи відповідає написане обраній темі;

– чи є логічна послідовність викладу;

– чи логічно викладено думки, судження;

– чи сформульовано основні думки:

– чи доречно використано в тексті цитати, як вони оформлені;

– чи не лопцщено фактичних помилок;

– якщо написано багато, то як скоротити текст

Стаття повинна мати логічне завершення й обґрунтування. Уній мають бути наведені факти.