Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лабораторні ОП.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
569 Кб
Скачать
☆

Лабораторна робота №3. Процедури та функції користувача мови Borland Pascal

Мета: набути навичок в написанні програм з використанням підпрограм користувача, вивчення механізму передачі параметрів.

Обладнання: ПК, програмне забезпечення Turbo Pascal, методичні вказівки та завдання до лабораторної роботи.

Теоретичні відомості

Якщо в програмі виникає необхідність частого використання деякої групи операторів, які виконують певні дії чи обчислюють значення деякого виразу, то раціонально згрупувати таку групу операторів в самостійний блок, до якого можна звертатися з будь-якого місця програми, вказавши його ім'я. Такі самостійні програмні блоки називаються підпрограмами. В Pascal підпрограми реалізовані за допомогою процедур і функцій. Вони являються основою модульного програмування.

Передача даних з головної програми в підпрограму і повернення результату виконання функції здійснюється за допомогою параметрів. Розрізняють формальні параметри - параметри, які визначені в заголовку підпрограми, і фактичні параметри - вирази, які задають конкретні значення при зверненні до підпрограми. При зверненні до підпрограми її формальні параметри замінюються фактичними, переданими з головної програми.

Опис процедур

procedure <ім’я процедури> (формальні параметри);

const...

type...

var...

begin

<оператори>

end;

Процедура не може виконатися сама, її необхідно викликати по імені і вказати фактичні параметри того ж типу, що і формальні. Звернення до процедури здійснюється за допомогою імені процедури і вказанні в круглих дужках фактичних параметрів.

<ім’я процедури> (фактичні параметри);

Між параметрами формальними і фактичними повинна бути повна відповідність:

► формальних і фактичних параметрів повинна бути однакова кількість;

► порядок слідування фактичних і формальних параметрів повинен бути один і той же;

► тип кожного фактичного параметру повинен співпадати з типом відповідного формального параметр.

Процедури можуть бути без параметрів, всі змінні які використовуються в процедурах без параметрів, описуються в основній програмі.

Оголошені всередині процедури змінні називаються локальними по відношення до даної процедури. Змінні, які використовуються в процедурі, але описані поза нею, називаються глобальними по відношенню до даної процедури.

Окрім підпрограм-процедур у мові Pascal використовують підпрограми-функції. Програмний опис певного алгоритму обчислення значень називається функцією. Як уже зазначалося, функція відрізняється від процедури тим, що повертає деяке значення в точку її виклику, тобто під час виклику функції її ім'я може використовуватися як ім'я змінної величини. А отже функцію на відмінку від процедури, треба викликати у виразах.

Опис функції користувача

Запишемо формат функції:

function <ім'я> (формальні параметри): <тип результату>; const... type... var... begin

<оператори> end;

Зауваження 1. В розділі операторів функції повинен міститися такий оператор, який імені функції присвоює значення, яке вона повинна повернути.

Зауваження 2. Результатом виконання функції є одне скалярне значення.

Звернення до функції здійснюється за іменем. Різниця між викликом процедури і функції полягає в тому, що виклик функції повинен здійснюватися обов'язково у виразах.

Порядок виконання роботи:

  1. Скласти алгоритм до завдання.

  2. Скласти програму. Відладити програму.

  3. Дати відповіді на контрольні запитання.

  4. Оформити звіт.

Звіт повинен містити:

1. Тему, мету, обладнання лабораторної роботи.

2. Завдання згідно варіанту.

3. Текст програми.

4. Результат виконання програми.

5. Аналіз допущених під час роботи помилок.

6. Відповіді на контрольні запитання.

7. Висновки.

Контрольні запитання:

1. Для чого призначені функції?

2. Як описується заголовок функції?

3. Яка різниця між процедурою та функцією?

4. Як викликаються процедури та функції?

Викладач Смерека A.Г.

Завдання до лабораторної роботи №3

Задача. Табулювання функції та пошук даних.

Табулювати функцію y=ft(x) (функцію ft(x) вибрати з таблиці) на відрізку [0;і] з кроком h=0,li, де і— номер варіанту. Результати обчислень вивести на екран у вигляді таблиці пар чисел х, у. Виконати додатково задачі свого варіанту пошуку даних за деяким критерієм (ознакою). Якщо шуканих даних нема, вивести про це повідомлення.

Таблиця значень функції/(х)

і

fi(x)

і

fi(x)

і

fi(x)

і

fi(x)

1

9,2cosx2- |sinx/l,l

5

cos|2x|/l,2-cos(3x-2)

9

cos(x2+l)-|sin2x-5,14|

13

sinx cosx -sinx+2,5

2

12,4sin|2x|-8,3cosl,2x

6

sinxcosx2sin(x+1,4)+0,1

10

sinx-cosxJsin(x2-4,2)

14

2sinxsin(2x-1,5)cosx3

3

2,7|cosx|+9,lsin(4x+l)

7

sin(2x-l,5)+3sinx2|+2,8

11

|sinl2xcos2x/3|+5,21

15

cosx2-0,51 sin(3x-4)

4

|sinx/2+cosx2 -3sin3x

8

cosx2sin(2x-l)+4,29

12

cosxJ-8,3sin(3x+l)

16

cos2,lxsin|3x+l|-5,8

Варіант 1. Знайти суми максимального і мінімального значень функції у.

Варіант 2. Обчислити суму і добуток всіх значень функції у, для яких виконується нерівність

0<у<3,2.

Варіант 3. Обчислити суму і добуток всіх значень функції у, для яких виконуються нерівності

у>0,4 або у<-3.

Варіант 4. Обчислити добуток всіх від'ємних значень функції у та визначити кількість додатних.

Варіант 5. Обчислити добуток аргументів мінімального та максимального значень функції у.

Варіант б. Обчислити кількість від'ємних та додатних функцій у Визначити її максимальне

значення.

Варіант 7. Визначити суму всіх додатних значень функції у та кількість від'ємних.

Варіант 8. Обчислити кількість від'ємних та додатних значень функції у.

Варіант 9. Обчислити суму та кількість додатних значень функції у.

Варіанті 10. Обчислити суму квадратів всіх додатних значень функції у. Визначити аргумент

функції, при якому вона має мінімальне значення.

Варіант 11. Обчислити модуль різниці максимального і мінімального значень функції у

Варіант 12. Обчислити суму всіх значень функції у, для якої виконуються нерівності у<4 чи у>12.

Визначити максимальне значення функції.

Варіанті 13. Обчислити добуток додатних значень функції у та кількість від'ємних.

Варіант 14. Обчислити добуток від'ємних значень функції у. Визначити аргумент максимального

значення функції.

Варіант 15. Обчислити добуток всіх значень функції у, для яких справедлива нерівність 1<у<3,1.

Визначити, при якому значенні х функція мінімальна.