7. Візові та митні формальності при перетині кордону з Україною.

4. Аналіз конкурентних переваг вітчизняних туристичних послуг.

Зокрема, проведене експертне опитування вітчизняних споживачів туристів щодо переваг українських курортів показало такі результати (рис. 2)

Рис. 2. Основні переваги вітчизняних курортів (на думку респондентів).

Згідно даних міжнародного рейтингового дослідження «міжнародна конкурентоспроможність України у 2013р.», до основних конкурентних переваг віднесено такі показники:

• концентрація лікарень - 25;

• кількість лікарняних місць - 4;

• витрати бюджету на туристичну сферу – 38;

• кількість внутрішній авіаліній – 35;

• якість залізничної інфраструктури -24;

• мережа наземного транспорту -51;

• наявність головних компаній з оренди автотранспорту -32;

• мережа банкоматів, які приймають картку Visa -26;

• Кількість користувачів мобільним інтернетом - 44;

• Паритет купівельної спроможності -31;

• Ціни на пальне -44;

• Ліцензована середня освіта – 48;

• Кількість природних пам’яток світової спадщини -45;

• Креативна індустрія -46

Загальновідомими є такі конкурентні переваги національного туристичного продукту як

1. Вигідне геополітичне розташування країни.

2. Велика кількість пам’яток історії та культури. Країна володіє величезною і різноманітною культурною спадщиною, в якій відбилася її складна, драматична історія, різнобарвна палітра спрямованих на неї в різні часи цивілізаційних впливів. На державному обліку знаходиться понад 140 тис. пам’яток. Працюють 63 заповідники, близько 5 тис. музеїв (у тому числі 546 державних та комунальних, 1117 на правах філіалів та відділів, в яких зберігаються майже 12 млн експонатів).

Близько 9400  населених  пунктів  України мають понад 70 тис. об'єктів культурної спадщини, що потребують дослідження та взяття на облік. 401 населений пункт включено до Списку історичних населених місць України.[2]

3. Сприятливі кліматичні умови для розвитку літніх та зимових видів туризму.

4. Наявність курортів міжнародного значення на території Західної України.

5. Наявність всіх видів рекреаційних ресурсів (бальнеологічні, ландшафтні, пляжні), що дає підстави всебічно розвивати модерний національний рекреаційно-туристичний комплекс.

6. Значні можливості для розвитку сільського зеленого туризму.

7. Володіння етнографічними ресурсами.

5. Напрямки підвищення конкурентоздатності туристичного продукту на макро- та макрорівні.

До напрямків підвищення конкурентоздатності національного туристичного продукту необхідно віднести:

• розвиток сучасної інформаційної, транспортної та матеріально-технічної бази туризму (рис 2);

• популяризація та просування туристичних пропозицій України на світовому ринку туристичних послуг;

• створення відповідального органу, за здійснення маркетингових заходів у сфері туризму.

Найважливішими напрямками розвитку сучасної інформаційної системи мають бути:

1. Створення універсальної веб-сторінки, яка буде містити: вичерпну та усесторонню інформацією про туристичні центри та їх туристично-рекреаційні пропозиції, перелік популярних туристичних маршрутів в кожному місті, дані щодо транспортного сполучення, інформацію про заклади харчування та проживання. Тобто такий сайт повинен допомогти іноземному та вітчизняному туристі у плануванні туристичної подорожі. На сьогоднішній день вже створено декілька туристичних порталів, де можна ознайомитись із туристичними атракціями країни ( http://trip.org.ua, http://www.travelua.com.ua/). Водночас не має інформації, щодо сполучення з туристичними містами, про об’єкти туристичну інфраструктуру, тощо.

Зокрема, цікавим прикладом такого інформаційного забезпечення туристичної галузі є Web-сторінка Іспанії (www.spaininfo/), де можна отримати повний перелік інформації про країну за тематичними розділами:

• куди поїхати?

• що робити?

• планування подорожі?.

Тут же можна також забронювати туристичні послуги в он-лайн системі, поспілкуватись в інтерактивному режимі з вибраними туристичними агентствами, а також здійснити пошук необхідної інформації, тощо.

2. Відкриття туристичних представництв України у зарубіжних країнах, з який туристичний потік зростає, а також у яких проживає значна кількість української діаспори. До функцій туристичних представництв належить популяризація туристичних можливостей країни, поширення рекламно-довідкових матеріалів про країну, участь у туристичних виставка, тощо. Наприклад Франція має 35 туристичних представництв у 29 країнах світу, Польща - 14 зарубіжних країнах.

3. Налагодження розгалуженої системи туристичних інформаційних центів на території країни. Наприклад у прикордонних регіонах України, які межують з Польщею, ТІЦ функціонують лише у кількох містах ( у Закарпатській області – у 6 містах, у Волинській області у 1 місті, у Львівській – у 2-х.

2.Ще одним важливим напрямом є популяризація та просування туристичних пропозицій України на світовому ринку туристичних послуг. Серед пріоритетних заходів державної туристичної політики у цьому напрямі актуальними є:

• проведення регулярних рекламних кампаній у ЗМІ з метою позиціонування туристичних можливостей України на цільових ринках (насамперед на таких популярних телеканалах як CNN, Eurosport, Discovery);

• залучення вітчизняних суб’єктів туристичної діяльності до участі у міжнародних і, зокрема, європейських туристичних виставках та організація різних типів туристичних салонів, ярмарок та бірж у самій Україні;

• суттєве збільшення державного фінансування на розвиток туризму При цьому необхідно “розробити чіткі правила використання бюджетних коштів, що виділяє держава на рекламно-інформаційне представлення України на міжнародному ринку. З метою уникнення непрозорого використання цих коштів, зобов’язати ДТА погоджувати програму їх використання з громадськими організаціями ” [268, с. 212].

Для забезпечення ефективності проведення заходів щодо популяризації туристичних можливостей України закордоном необхідно чітко визначити цільові зарубіжні ринки, які найвірогідніше зацікавляться туристичними пропозиціями нашої країни. Зазначимо, що насамперед у якості першочергових цільових ринків мають бути визначені ті зарубіжні країни, з яких щорічно спостерігається позитивна динаміка зростання кількості іноземних туристів. Вважаємо, що для України такими основними цільовими ринками для експорту туристичних послуг є Росія, Польща, Молдова, Білорусь, Румунія, Словаччина, Німеччина, США, Великобританія та Італія. Такий підхід до просування національного туристичного продукту використовується у маркетинговій стратегії Національного туристичного управління CzechTourism у Чехії, яка в основному зорієнтована на ті країни, звідки в Чехію приїздить найбільша кількість туристів.

При визначенні таких цільових експортних ринків особливу увагу слід приділити тим зарубіжним країнам, у яких проживає велика кількість української діаспори. Адже, саме у цих представників найчастіше з’являється природне бажання побачити колись рідну батьківщину, пізнати її теперішні національні традиції та звичаї. Крім цього, корінні українці також зможуть залучити нових закордонних родичів та колег до здійснення подорожі в Україну. Сегментування туристичного ринку закордонних країн, де проживає українська діаспора, можна здійснити за такими ознаками як територія розселення, період розселення та міцність зв’язків (табл. 2.10.).

Таблиця 3.