Аналіз факторів низької конкурентоздатність національного туристичного продукту.
Висока вартість проживання у більшості вітчизняних закладів та готелів, не відповідність ціни якості та кількості отриманих послуг та рівня сервісу. Зокрема, проведене експертне опитування вітчизняних споживачів туристів щодо недоліків українських курортів представлене на рис.1.
Крім цього, ціни на проживання в українських готелях майже всіх категорій є вищими у порівнянні з аналогічними готелями у європейських країнах. При цьому якість вітчизняного туристичного продукту не є кращою, а перелік додаткових послуг, які пропонуються, є значно меншими ніж у зарубіжних готелях. Так згідно даних туристичної конкурентоспроможності України у 2014 р., за ціновою політикою у готельному господарстві країна зайняла 110 місце з 140.
Рис. 1 Основні проблеми вітчизняних курортів
На низьку конкурентоспроможність вітчизняного туристичного продукту впливає слабо розвинена інформаційна інфраструктура туристичного бізнесу. Саме відсутність відповідних Інтернет-джерел не дозволяє іноземним туристам отримати своєчасну, достовірну, корисну та різноманітну інформацію про туристично-рекреаційні можливості України, забронювати та зарезервувати туристичні послуги. Так за результатами опитування в’їзних туристів, яке було проведене Monitor Group разом з AC Nielsen:
63% туристів дізнавались про Львів від інших туристів, друзів та колег;
11% - від туристичних агентств;
8% - з Інтернету;
5% - з журналів та брошур;
3% - з путівників.
Результати цього опитування показали також, що про Львів знають переважно ті туристи, які приїжджають із сусідніх країн або є вихідцями із української діаспори. На жаль, ці факти засвідчують як про низький рівень розвитку інформаційної системи вітчизняного туризму, так і вказують на відсутність комплексного підходу до популяризації та просування туристичних пропозицій України за кордоном.
Крім цього, згідно даних туристичної конкурентоспроможності України у 2014 р., за розповсюдженість Інтернету країна зайняла 89 місце з 140.
В Україні практично не застосовуються туристичні технології, які в розвинутих країнах набули ознак повсякденного використання: електронні інформаційні довідники щодо готелів, транспортних маршрутів і туристичних фірм з переліком і вартістю послуг, які ними надаються; у світі практично всі довідники з туризму випускаються в електронному, а більшість - у Internet-форматах, що дає їх користувачам можливість бронювати місця в готелях і на транспорті у режимі реального часу - "on-line".
Проблемним залишаються питання популяризацію туристичних можливостей країни закордоном, особливо на цільових туристичних ринках. Проблеми виникають насамперед з рекламою вітчизняних курортів. У 2008р. на телеканалі CNN International Україна розпочала першу рекламно-інформаційну кампанію «Україна. З красою, Ваша», на що було витрачено 2,5 млн. гривень. Однак ефект від цього заходу був невідчутним. Зовсім інакше за кордоном. Наприклад, Великобританія, котру і так не має особливої потреби рекламувати, витрачає на подібні цілі 80 млн. фунтів стерлінгів.
Важливою проблемою є недостатній рівень державного фінансування розвитку туристичної індустрії, а також нераціональне використання фінансованих коштів.
З державного бюджету України кошти виділяються на такі заходи:
Прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері розвитку національної транспортної мережі та туризму;
Керівництво та управління у сфері туризму.
Фінансова підтримка розвитку туризму, створення умов безпеки туристів, розбудови туристичної інфраструктури міжнародних транспортних коридорів та магістралей в Україні.
Перша стаття видатків залишається в рамках розподілу витрат «Апарат міністерства інфраструктури України», а ІІ і ІІІ статті відносяться до розділу «Державне агентство України з туризму та курортів» (табл..1)
Табл. 1.