3. Тестові завдання для самопідготовки і самокорекції початкового рівня знань

1. Провідні групи чинників,які негативно впливають на здоров’я населення:

1. Медико-біологічні фактори, спосіб життя та етнічні.

2. Обсяг та якість медичної допомоги, освіта, стан довкілля та медико-біологічні фактори.

3. Спосіб життя, медико-біологічні фактори, стан довкілля, обсяг та якість медичної допомоги.

4. Обсяг та якість медичної допомоги, медико-біологічні фактори, стан довкілля.

5. Стан довкілля, освіта, етнічні, спосіб життя.

2. Що є фактором ризику хвороби чи смерті?

1. Безпосередня причина хвороби чи смерті.

2. Ендо- або екзогенний додатковий несприятливий вплив на організм, який підвищує ймовірність виникнення захворювання чи смерті.

3. Рівень специфічних антитіл у сироватці крові та артеріальна гіпертензія.

4. Спосіб життя, стан навколишнього середовища.

5. Стан навколишнього середовища, психоемоційна нестійкість.

3. До факторів ризику розвитку і прогресування атеросклерозу відносять:

1. Малорухомий спосіб життя.

2. Куріння.

3. Надмірну масу тіла.

4. Гіпергомоцистеінемію.

5. Вірно А, Б.

6. Вірно Б, В.

4. До немедикаментозних методів зниження артеріального тиску відносять:

1. Припинення куріння.

2. Нормалізація ваги.

3. Зменшення споживання кухонної солі.

4. Збільшення дозованого фізичного навантаження.

5. Усе вище зазначене.

5. До факторів ризику розвитку внутрішньолікарняних пневмоній відносять:

1. Штучну вентиляцію легенів.

2. Наявність у хворого цукрового діабету.

3. Ранню рухову активність пацієнта в післяопераційному періоді.

4. Літній вік.

5. Вірно все, крім В.

6. У здорової людини рівень загального холестерину повинен бути:

1. Менше 4,5 ммоль/л.

2. Менше 5,0 ммоль/л.

3. Менше 6.0 ммоль/л.

7. У якому віці повинна бути розпочата профілактика атеросклерозу?

1. Молодший дошкільний.

2. Молодший шкільний.

3. Підлітковий.

4. Після 40 років.

8. До вітамінів з канцеропротективною дією відносять:

1. Тіамін.

2. Цианокоболамін.

3. Біотин.

4. Бета-ретинол та С.

9. При недостатності лактози пронос з’являється після вживання:

1. Грибів.

2. Молока.

3. Чаю.

4. Жирних страв.

5. Пшеничного хліба.

10. Білок риби містить:

1. Всі незамінні амінокислоти.

2. Тільки замінні амінокислоти.

3. Замінні та незамінні амінокислоти.

4. Тестові завдання для самопідготовки і самокорекцїї заключного рівня знань:

1. До ендогенних керованих факторів ризику захворювань належить:

1. Рівень специфічних антитіл у сироватці крові та артеріальна гіпертензія.

2. Спосіб життя,стан навколишнього середовища.

3. Вік.

4. Стать.

5. Спадковість.

2. До екзогенних керованих факторів ризику захворювань належить:

1. Психоемоційна нестійкість.

2. Клімат, спосіб життя.

3. Спосіб життя, стан навколишнього середовища.

4. Рівень неспецифічних антитіл.

5. Стан навколишнього середовища, рівень неспецифічних антитіл.

3. Хворих ізольованою систолічною АГ слід відносити до групи:

1. Низького ризику серцево-судинних ускладнень.

2. Середнього ризику серцево-судинних ускладнень.

3. Високого ризику серцево-судинних ускладнень.

4. Серцево-судинних ускладнень, що не мають ризику.

4. У хворого П., 60 років, ІХС: стенокардія напруги II ФК, кардіосклероз, СН II А. Приймає нітрати пролонгованої дії, антиагреганти. Призначте дієтичне харчування (стіл по Певзнеру) пацієнтові:

1. Стіл № 5.

2. Стіл № 10.

3. Стіл № 7.

4. Стіл № 1а.

5. Стіл № 4.

5. Коли оцінювати кардіоваскулярний ризик?

1. Якщо пацієнт просить про це.

2. Пацієнт середнього віку, палить.

3. Ожиріння, особливо абдомінальне.

4. Наявність одного з факторів: підвищений АТ, підвищений вміст глюкози або холестерину.

5. Наявність симптомів серцево-судинного захворювання.

6. Все вище перелічене.

6. Рекомендації щодо фізичної активності:

1. 30 хвилин помірного фізичного навантаження майже кожного дня.

2. 20 хвилин помірного фізичного навантаження майже кожного дня.

3. Біг 15- 20 хвилин.

4. Плавання у басейні.

7. Шкала SCORE використовує наступні фактори ризику:

1. Рівень систолічного АТ, рівень холестерину, вік, паління, стать.

2. Рівень діастолічного АТ, рівень ЛПНЩ, вік, паління, стать.

3. Рівень АТ, глюкозу крові, загальний холестерин, вік, паління, стать.

4. Рівень АТ, вік, паління, стать, масу тіла, фізичну активність.

8. Хворим на виразкову хворобу похилого віку у раціоні харчування необхідно зменшити вживання:

1. Тваринних жирів.

2. Рослинних жирів.

3. Риби.

4. Овочів.

9. Які основні властивості жирних кислот типу омега3?

1. Зменшення запалення.

2. Зменшення агрегації тромбоцитів.

3. Покращення мікро циркуляції.

4. Все перераховане.

5. Нічого з перерахованого.

10. Вітамін Е не впливає на:

1. Регуляцію перекисного окислення ліпідів.

2. Регуляцію репродуктивної функції.

3. Стабілізацію мембран.

4. Фосфорно-кальцієвий обмін.

5. Задачі для самоконтролю:

Задача 1

Хворий 60 років страждає на ІХС, переніс інфаркт міокарда, рівень загального ХС-6,8 ммоль/л, ЛПНЩ-4,5, АТ-130/80, палить, окружність талії 110 см, фізична активність - прогулянка один раз на тиждень протягом години, харчування – жирна та смажена їжа, білий хліб, овочі, фрукти.

1. Провести стратифікацію кардіоваскулярного ризику.

2. Дати рекомендації щодо зміни способу життя.

3. Призначити медикаментозне лікування.

4. Цільовий рівень холестерину.

Задача 2

Чоловік 45 років. Палить 1 пачку сигарет на добу, зріст175 см, вага 95 кг, окружність талії 105 см, протягом 3 років підвищений АТ до 160/100, ліки приймає періодично, ЗХС – 5,8 ммоль/л, харчування – жирне м’ясо, сало, картопля, овочі, у батька – гіпертонічна хворобаз молодих років.

1. Проведіть стратифікацію ризику за шкалоюSCORE.

2. Проведіть стратифікацію ризику додаткового по АГ.

3. Визначить ІМТ.

4. Призначте рекомендації по зміні способу життя.

5. Медикаментозне лікування.

6. Цільовий рівень холестерину.

Задача 3

Жінка 45 років, палить, має АТ – 140/80, батько помер від інсульту у 48 років, цукор крові - 4,5 ммоль/л, вага 75 кг, ЗХС – 5,5 ммоль/л, зріст – 165 см.

1. Визначить ІМТ

2. Проведіть стратифікацію ризику за шкалою SCORE.

3. Проведіть стратифікацію ризику додаткового за АГ.

4. Призначте рекомендації щодо зміни способу життя.

5. Медикаментозне лікування.

Задача 4

Чоловік 40 років проходив профілактичний огляд, було виявлено: АТ – 130/80, маса тіла 102 кг при зрості 175 см, глюкоза крові - 6,0 ммоль/л, ЗХс - 7,0 ммоль/л, ЛПНЩ - 5,3 ммоль/л, не палить.

1. Визначте фактори ризику.

2. Оцініть загальний ризик.

3. Визначте відносний ризик.

4. Призначте рекомендації щодо зміни способу життя.

5. Цільові показники ліпідів.

Задача 5

Хвора 45 років страждає на цукровий діабет 2 типу, приймає цукорзнижуючі препарати, рівень цукру – 7,0, АТ – 130/75, вага – 76 кг при зрості 165 см, ЗХС - 5,5 ммоль/л, ХСЛНЩ - 4,0ммоль/л, не палить.

1. Оцініть загальний ризик.

2. Призначте рекомендації щодо зміни способу життя.

3. Цільові показники ліпідів.

Задача 6

Хворий 38 років без ознак ІХС та АГ, але палить, має зайву вагу, у харчуванні занадто тваринних жирів, в анамнезі у батька інфаркт міокарда у 40 років, при проведенні обстеження виявлено: рівень глюкози - 5,8 ммоль/л, ЗХС – 5,2 ммоль/л, ЛПНЩ - 3,5 ммоль/л.

1. Проведіть стратифікацію загального ризику.

2. Проведіть стратифікацію відносного ризику.

3. Проведіть стратифікацію індивідуального ризику.

4. Призначте рекомендації щодо зміни способу життя.

5. Цільові показники ліпідів.

ТЕМА 4

Організація позалікарняної допомоги при найпоширеніших захворюваннях терапевтичного профілю. Організація роботи денних та домашніх стаціонарів. Загальні питання медико-соціальної експертизи.

Кількість навчальних годин: 6 годин

I. Актуальність теми. Сучасні несприятливі соціально-економічні й екологічні умови в Україні значно загострили проблему профілактики захворювань, збереження і зміц­нення здоров'я населення, посилили вимоги до якості та ефективності ме­дичного обслуговування. Вирішення нагальних проблем вітчизняної охорони здоров'я нерозривно пов'язано з переорієнтацією галузі на пріоритетний роз­виток первинної медико-санітарної допомоги, перехід до сімейної медицини, широке запровадження стаціонарозамінних форм медичного обслуговування.

Одним із реальних механізмів раціоналізації медичної допомоги, підвищення її доступності та якості є розвиток різнопрофільних денних стаціонарів, медико-соціальну та економічну ефективність яких доведено вітчизняною та іноземною практикою. Актуальність подальшого розвитку денних стаціонарів в Україні під­креслено в «Концепції розвитку охорони здоров'я населення України» (2000), Міжгалузевій комплексній програмі «Здоров'я нації» на 2002—2011 р. та інших державних і галузевих документах.

Широке запровадження їх у роботу закладів, які функціонують на засадах сімейної медицини, дозволяє забезпечити амбулаторне надання прикріпле­ному населенню кваліфікованої медичної допомоги, наближеної за рівнем та якістю до стаціонарної, що сприятиме скороченню ресурсних витрат галузі за рахунок зміщення акцентів у медичному обслуговуванні на рівень ПМСД та зменшення навантаження на дороговартісний лікарняний сектор.

II. Навчальна мета заняття: оволодіти основними принципами організації позалікарняної терапевтичної допомоги при найпоширеніших захворюваннях терапевтичного профілю, вивчити організацію роботи денних та домашніх стаціонарів, загальні питання медико-соціальної експертизи.