Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник МОН. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ – СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.48 Mб
Скачать

Основні терміни та поняття

Фактори ризику - ендо- або екзогенний додатковий несприятливий вплив на організм, який підвищує ймовірність виникнення захворювання чи смерті.

Модифіковані фактори ризику – фактори ризику захворювання, які можна змінити шляхом корекції способу життя, усунення шкідливих факторів довкілля та звичок, раціоналізацізації харчування тощо.

Немодифіковані фактори ризику – скорегувати не можна (наприклад, спадковість).

Основні фактори ризику розвитку хронічних неінфекційних захворювань такі:

  • артеріальна гіпертензія;

  • гіперхолестеринемія;

  • тютюнопаління;

  • збільшення маси тіла й ожиріння;

  • зловживання алкоголем;

  • недостатня фізична активність;

  • недостатнє споживання овочів і фруктів

Здоровий спосіб життя – це усвідомлена умотивована діяльність людини, направлена на попередження зриву адаптації шляхом:

  • Виключення або зменшення дії шкідливих факторів середовища

  • Підвищення специфічної та неспецифічної резистентності організму.

Здоровий спосіб життя – активна діяльність людей, скерована на збереження та укріплення здоров’я. Він виховується та формується протягом усього життя цілеспрямовано та постійно.

Основнамета здорового способу життя:

  • Біологічна

    • Збереження (підвищення) рівню індивідуального здоров’я;

    • Подовження тривалості біологічного життя;

    • Забезпечити репродуктивну функцію;

    • Подовжити фізично активне життя на максимально можливий термін.

  • Соціальна

    • Зберегти (підвищити) рівень працездатності;

    • Подовжити повноцінне та активне соціальне життя;

    • Виховання фізично, психічно та морально повноцінне покоління людей у соціумі;

    • Подовжити психічно та інтелектуально активне життя на максимально можливий термін.

Категорії способу життя:

  1. Рівень життя.

  2. Уклад життя

  3. Стиль життя.

  4. Якість життя.

Рівень життя – це ступінь матеріального задоволення фізичних, духовних та соціальних потреб, забезпеченість населення споживчими благами. Рівень життя залежить від рівня економічного розвитку держави (регіону).

Показники рівня життя:

    • Національний дохід держави;

    • Обсяг споживаних матеріальних благ та послуг на душу населення;

    • Розмір оплати праці;

    • Реальні доходи населення;

    • Розмір суспільних фондів споживання;

    • Рівень соціальних виплат та пільг;

    • Тривалість робочого та вільного часу;

    • Житлові умови;

    • Доступність та якість освіти, охорони здоров’я та культури.

Уклад життя визначається приналежністю до соціальної групи (класу). Різноманітність укладів життя залежить від соціально-економічної формації держави та виробничих відношень у суспільстві.

Стиль життя – це спосіб індивідуальної поведінки людини. Стиль життя визначається укладом життя соціальної групи або протистоїть йому (маргінальна поведінка). Стиль життя – це і сімейні устої, і національні традиції, релігіозні звички, професійні потреби та індивідуальні звички.

Якість життя це самооцінка параметрів життя. Вона відображує ступінь задоволеності матеріальним, соціальним та сімейним становищем, рівнем здоров’я, працездатності, творчих можливостей та ін. якість життя визначають за допомогою анкетування.

Основні напрямки здорового способу життя:

  1. Виключення або зниження дії шкідливих факторів середовища шляхом дотримання гігієнічних норм, правил та нормативів:

  • Соціальна, екологічна та санітарна активність;

  • Раціональна організація осередку проживання (житла, робочого приміщення та місця);

  • Раціональне харчування та водоспоживання;

  • Особиста гігієна;

  • Відмова від зловживання шкідливими для здоров'я засобами (алкоголю, табаку, наркотиків, токсичних речовин, нераціонального використання медикаментів);

  • Відмова від шкідливих звичек (гіподинамія, переїдання, порушення режиму дня, праці та харчування, тривале використання комп’ютеру та побутових джерел електромагнітного випромінювання та ін.);

  • Створення позитивного психо-емоціонального клімату (в усіх соціальних осередках);

  • Медична активність населення (профілактичне відвідування лікаря, донозологічна діагностика).

  1. Підвищення резервів організму шляхом тренування:

  • Фізична (рухова і м’язова активність);

  • Загартовування факторами середовища.

  1. Підвищення резистентності організму спеціальними методами:

  • Використання вітамінів, адаптогенів, антиоксидантів та ін..;

  • Психофізичні методи оздоровлення (йога, фітнес, гімнастика);

  • Специфічні методи (ГБО, гіпоксичні тренування та ін.)

Перелік державних цільових програм з питань охорони здоров’я України:

1. Державна цільова програма "Цукровий діабет" на 2009-2013 роки" (Постанова КМУ від 19.08.2009 р. № 877 "Про затвердження Державної цільової програми "Цукровий діабет" на 2009-2013 роки" ).

2. Державна цільова соціальна програма зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення на період до 2012 р.( Постанова КМУ від 3.09.2009 р. № 940  "Про затвердження Державної цільової соціальної програми  зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров‘я населення на період до 2012р.").

3.  Загальнодержавна програма протидії захворюванню на туберкульоз у 2007–2011 роках (Закон України "Про затвердження Загальнодержавної  програми протидії  захворюванню на туберкульоз у 2007 -2011 роках" від 8.02.2007 р. №648-V).

4.Загальнодержавна програма імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009–2015 рр. (Закон України ("Про затвердження Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту  населення від інфекційних хвороб  на 2009 -2015 роки" від 21.10.2009 р. № 1658 – VI).

5.Загальнодержавна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки  ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 рр. (Закон України  "Про затвердження загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ- інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих  і хворих на СНІД на 2009-2013 роки" від 19.02.2009 р. № 1026 –VI)

6. Загальнодержавна програма розвитку первинної медико-санітарної  допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року (Закон України "Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 р." від  22.01.2010 р. № 1841-VI).

7. Державна  програма "Репродуктивне здоров‘я  нації" на період до 2015 р. (Постанова КМУ від 27.12.2006 р. №1849 "Про затвердження Державної програми "Репродуктивне здоров‘я нації" на період до 2015 р.").

8. Державна  цільова соціальна програма "Молодь України" на 2009-2015 роки (Постанова КМУ від 8.01.1009 р. №41 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми "Молодь України" на 2009-2015 роки").  

9.Загальнодержавна програма боротьби з онкологічними захворюваннями на період  до 2016 року (Закон України "Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби онкологічними захворюваннями на період до 2016 р."  від 23 .12.2009 р. № 1494- VI).

10. Міжгалузева комплексна програма "Здоров’я нації" на 2002 -2011 роки (Постанова КМУ від 10.01.2002 р. №14 "Про затвердження Міжгалузевої  комплексної програми "Здоров‘я нації " на 2002-2011 роки).