I. Актуальність теми.

Основним пріоритетом у роботі лікаря загальної практики – сімейної медициниє профілактична робота, яка спрямована на зниження захворюваності населення, інвалідності та смертності шляхом фор­мування здорового способу життя і проведення відповідних профілактичних за­ходів кожною конкретною особою.

За стандартами Всесвітньої організації сімейних лікарів (WONСА, 1991), сі­мейний лікар реалізує комплексну медичну допомогу, що охоплює профілактику, діагностику, лікування, реабілітацію, диспансеризацію, паліативну допомогу без обмежень віку, статі, національності та гарантію безперервності протягом пев­ного часу.

Профілактика − складова частина медицини. Соціально-профілактичний напрям у справі охорони і зміцнення здоров'я народу включає медичні, санітарно-технічні, гігієнічні і соціально-економічні заходи. Створення системи попередження захворювань і усунення факторів ризику є найважливішим соціально-економічним і медичним завданням держави. Пропаганда здорового способу життя є обов'язком кожного медичного працівника, є важливою ідеєю розвитку суспільства і повинна здійснюватися сучасними засобами та технологіями. Профілактичний напрямок в роботі сімейного лікаря є основним, на що звертає увагу лікарів своїм афоризмом Авіцена: «Здоров’я зберегти – задача медицини, хвороби суть зрозуміти та усунути причини». Формування здорового способу життя − це створення системи подолання факторів ризику у формі активної життєдіяльності людей, направленої на збереження і зміцнення здоров'я. Оскільки пропаганда здорового способу життя є основої роботи сімейного лікаря, то викладання цієї теми у ВМНЗ має актуальне значення.

II. Навчальна мета заняття: з’ясувати основні медико-соціальні аспекти здоров'я населення та роль сімейного лікаря в популяризації здорового способу життя, профілактики і диспансеризації, вивчити основні аспекти діяльності сімейного лікаря в умовах медичного страхування.

III. Основні учбові цілі.

В результаті вивчення теми студент повинен теоретично знати:

• поняття про здоров’я, проміжний стан, хворобу.

• функціональні клінічні синдроми в практиці сімейного лікаря.

• загальні принципи укріплення здоров’я.

• фактори ризику виникнення захворювань, їх загострення і ускладнення, боротьба з факторами ризику.

• первинна і вторинна профілактика.

• сучасні погляди на профілактику і диспансеризацію з урахуванням оцінки стану здоров’я, віку, статі індивідуума та визначення факторів ризику.

• знати показання та протипоказання для санаторно-курортного лікування.

• структуру медичного страхування, діяльність сімейного лікаря в умовах страхової медицини.

практично вміти:

• проводити фізикальне обстеження з визначенням ранніх симптомів відхилення здоров’я;

• оцінювати стан здоров'я;

• складати медико-соціальний паспорт здоров’я;

• виявляти ранні ознаки основних клінічних синдромів під час профілактичних оглядів і проведення диспансеризації;

• визначати заходи первинної та вторинної профілактики;

• з’ясувати диспансерний метод обслуговування хворих та здорових;

• обґрунтувати необхідність, етапи диспансерного спостереження та оформляти необхідні медичні документи;

• характеризувати комплекс оздоровчих заходів, що проводиться під час диспансеризації залежно від групи здоров’я;

• проводити пропаганду здорового способу життя серед населення;

• з’ясувати основні принципи реабілітації, її види та етапи, чинники реабілітації, методи реабілітації;

• обґрунтувати санаторно-курортний відбір в амбулаторних умовах і з’ясувати показання та протипоказання до нього.

IV. План та організаційна структура заняття – див. додаток 1.

V. Граф логічної структури заняття - див. додаток 2.