1.2. Витрати теплоти на вентиляцію

Максимальний тепловий потік на вентиляцію, Вт, громадських будівель (вентиляція з обмеженням) визначають як частину витрат теплоти на опалення за формулою Q_в.max = q_o K₁ K₂ A; (1.4)

де К₂ - коефіцієнт, що враховує тепловий потік на вентиляцію громадських будівель (за відсутності даних К₂ слід приймати рівним: для громадських будинків, побудованих до 1985 р. - 0,4, після 1985 р. - 0,6).

Максимальна витрата теплоти, у Вт, на вентиляцію окремих громадських і виробничих будівель може бути визначена також за питомою вентиляційною характеристикою q_v будівлі (див. табл..2.1, 2.2). Для виробничих будівель, які мають значні виділення шкідливих речовин і для яких не допускається навіть короткочасне зменшення вентиляції, коли не допускається рециркуляція повітря та є місцеві відсмоктування шкідливих викидів (вентиляція без обмежень), Вт, – за формулою

Q_в.max = q_v V_зовн (t_вн – t_р.о), (1.5)

Для виробничих будівель із таким характером і кількістю шкідливих речовин, при яких допускається короткочасне (на кілька днів) послаблення вентиляції при температурі, нижчій за розрахункову температуру t_р.в вентиляції (вентиляція з обмеженням) – за формулою

Q_в.max = q_v V_зовн (t_вн – t_р.в), (1.6)

Середній тепловий потік на вентиляцію, Вт, визначається аналогічно середньому тепловому потокові на опалення:

Для вентиляції без обмеження (1.7)

Для вентиляції з обмеженням (1.8)

Річна витрата теплоти, кДж, на вентиляцію для всіх випадків визначається за усереднене за опалювальний період число годин роботи системи вентиляції Z_v:

Q_в.pічне = Q_в n_o.п Z_v 3600, (1.9)

Для розрахунку систем вентиляції цивільних і виробничих приміщень в теплий період року як розрахункові температуру t_р.в приймають параметри категорії А, для систем кондиціонування повітря - параметри категорії Б, а для систем опа­лення, систем вентиляції і систем кондиціонування повітря в холодний період року - параметри категорії Б.

1.3.Витрата теплоти на гаряче водопостачання.

Середній тепловий потік на гаряче водопостачання, Вт, побутових приміщень промислових підприємств, житлових, адміністративних і гро­мадських будівель, для опалювального періоду визначають за формулою

(1.10)

де а - норма витрати води, кг, на гаряче водопостачання при температурі 55 °С на одного жителя за добу, що проживає в будинку з гарячим водопостачан­ням, яка приймається в залежності від ступеня комфортності будівель у від­повідності до СНиП 2.04.01-85, л; b - норма витрати води на гаряче водо­постачання, що споживається у громадських будівлях, при температурі 55 °С, яка приймається в розмірі 25 л на І жителя; т - число жителів (споживачів); с_в -пито­ма теплоємність води, яка в розрахунках приймається рівною 4,187 кДж/(кг.°С); Т₁- температура холодної (водопровідної) води в опалюваль­ний період (при відсутності даних приймається рівною 5 °С).

Середній тепловий потік на гаряче водопостачання житлових і гро­мадських будівель для опалювального періоду може також визначатись за формулою Q_г.в = q_г.в m, (1.11)

де q_г.в - укрупнений показник середнього теплового потоку на гаряче водо­постачання на одного жителя, Вт, що приймається за додатком 3 СНиП 2.04.07-86 в залежності від норми витрати води на гаряче водопостачання (див. табл. 1.4).

Таблиця 1.4.