Методичні рекомендації до семінарського заняття № 3

Висвітлюючи перше питання, розкриваємо такі проблеми:

• соціально-політичні зміни в країнах європейського регіону XVIII—XIX ст., їх вплив на формування нових мистецьких напрямків;

• ідейні засади Просвітництва — доби великих учених і мис-лителів; утвердження раціоналізму як методу наукового пізнання світу, основного засобу удосконалення суспільства та людини;

• характеристика класицизму — провідного художнього стилю XVIII ст.;

• художні особливості романтизму, його стильова відмінність від класицизму;

• становлення реалізму як художнього методу відображення дійсності, його прояви в європейській літературі та образотворчому мистецтві середини XIX ст.; критичний реалізм.

У другому питанні з’ясовуємо:

• особливості розвитку культури України в умовах перебування її у складі Російської імперії, негативні наслідки політики лінгвоциду;

• заборона будівництва в національному стилі, впровадження класичних форм в архітектурі та образотворчому мистецтві України; Львівський класицизм;

• класицизм в українській музиці — М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель. Глухівська співоча школа.

Розглядаємо:

• становлення української літературної мови (І. Котляревський, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка);

• розвиток драматургії, кріпацькі театри, перші професійні театри;

• особливості українського романтизму, його вплив на процеси національно-культурного відродження України першої половини XIX ст.;

• діяльність Харківського університету (1805 p.). Розвиток наукової етнографії, мовознавства, видавнича діяльність;

• літературний романтизм — Л. Боровиковський, В. Забіла, А. Метлинський, М. Костомаров та ін.;

• відродження національно-культурного руху в Галичині в 30-40-х pp. XIX ст. „Руська Трійця”;

У третьому питанні аналізуємо:

• київський романтизм, творчі пошуки вчених Київського університету (1834р.);

• значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства, його провідні діячі – М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко та ін.

Четверте питання передбачає аналіз:

• причин розгортання національно-визвольного руху на західноукраїнських землях;

• причини виникнення перших культурних організацій в Галичині (діяльність “Руської Трійці” – М. Шашкевич, І. Вагілевич, Я. Головацький);

• розглядаємо події революції 1848 – 1849 рр. на західноукраїнських землях;

• діяльність інтелігенції у часи революції, поява Першої української газети “Зоря галицька”.

П’яте питання розглядаємо згідно такого плану:

• Народницький рух; „Хлопомани”, українські Громади, їх видавнича діяльність в 60 - 70-х pp. XIX ст.;

• творчий внесок у розвиток національної культури В. Антоновича, М. Драгоманова, П. Чубинського, П. Житецького та ін.;

• аналізуємо діяльність “москвофілів” і “народовців” у Галичині; виникнення та діяльність “Просвіт” та наукового товариства ім. Т. Шевченка;

• творчу діяльність І. Франка;

• наукову діяльність М. Грушевського у Львові;

• національно-культурне відродження у Галичині наприкінці ХІХ ст.;

• розвиток української преси під владою Австро-Угорської імперії.