Методичні рекомендації до Семінарського заняття № 1

При підготовці першого питання треба зосередити увагу на таких аспектах:

• суспільно-політичне життя країн Західної Європи доби Середньовіччя;

• католицька церква та її роль у розвитку культури Середньовічної Європи;

• розвиток освіти, науки, літератури, театру, музики;

• перші європейські університети та організація освіти в них;

• схоластика як форма середньовічної філософії;

• роль мистецтва у середньовічному суспільстві, його релігійний християнський характер;

• особливості романського стилю в архітектурі та образотворчому мистецтві;

• характерні риси готичного стилю в архітектурі та мистецтві;

• роль Середньовіччя у розвитку європейської цивілізації.

У другому питанні простежуємо:

• проблему княжої та розмовної мови у Київській Русі;

• виникнення перших шкіл та книгозібрань;

• розвиток літератури: перекладної грецької та оригінальної, агіографічної, релігійної, художньо-поетичної;

• мистецтво рукописної книги, книжкова мініатюра;

• поширення літописання, створення перших літописів зводів. “Повість минулих літ”, Київський літопис та ін.;

Характеризуємо мистецькі здобутки Київської Русі за такою схемою:

• становлення нового архітектурного стилю як синтезу місцевих архітектурних традицій з елементами візантійського стилю;

• мистецтво фрески та мозаїки;

• особливості давньоукраїнського іконопису, його видатні пам’ятки.

Продовжуючи відповідь звернемо увагу на:

• історичні та соціально-політичні причини піднесення Галицько-Волинського князівства;

• спадкоємність культурних традицій Київської Русі та Галицько-Волинського князівства;

• значення західноєвропейських впливів у формуванні своєрідності культури Галицько-Волинської держави;

• містобудування та архітектура, історичні відомості про будівництво міст Галича, Холма, Перемишля, Володимира- Волинського, Луцька та ін.;

• культуру княжого Львова, найдавніші пам’ятки архітектури: церкви св. Миколая, св. Параскеви П’ятниці, костел Івана Хрестителя тощо;

• значення давньоукраїнської культурної спадщини у світовій та європейській культурі.

У третьому питанні характеризуємо:

• особливості розвитку Ренесансу в Італії, його високих мистецьких здобутків, визначних представників (Данте, Петрарка, Бокаччо, Ботічеллі, Аріосто, JIеонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело, Тіціан);

Виясняємо:

• специфічні риси культури Північного Ренесансу — Німеччини, Нідерландів, Франції, Англії;

• національну самобутність образотворчого мистецтва, значення мистецької спадщини видатних європейських митців — Дюрера, Брейгеля, Босха, Гольбейна, Кранаха, Гужона, Клуе та ін.;

• роль та значення Ренесансу у світовій та європейській культурі.

Четверте питання розкриваємо за такою схемою:

• українське Передвідродження та його представники — Ю. Дрогобич, Павло Русин, С. Оріховський;

• складність релігійної ситуації, наслідки Берестейської унії (1596 p.), літературна полеміка: Іван Вишенський;

• взаємозв’язок релігійного та культурно-освітнього руху;

• церковні братства, їх роль у заснуванні шкіл, поширенні книгодрукування.

Виділяємо провідні центри ренесансної культури в Україні (Львів, Острог, Київ) аналізуємо:

• діяльність Львівського Ставропігійського (Успенського) братства, заснованої ним школи та друкарні;

• Пересопницьке євангеліє — українська першокнига;

• літературно-видавничу діяльність Острозького культурно-освітнього осередку, роль Острозької слов’яно-греко-латинської колегії у становленні вищої освіти, доробок її визначних діячів – Д. Наливайка, Г. Смотрицького, В. Суразького, X. Філалета, К. Лукаріса;

• відродження освітнього та духовного життя в Києві, заснування Київського Богоявленського братства та школи (1615), друкарні Києво-Печерської лаври (1617), Києво-Могилянської колегії (1632);

• значення реформаторської діяльності митрополита Петра Могили в церковній та освітній сферах.

Характеризуємо мистецькі здобутки українського Ренесансу, де відмічаємо:

• специфіку впровадження нових ренесансних форм в кожному з окремих видів мистецтва, поєднання західноєвропейських впливів з національними традиціями;

• найвидатніші досягнення в оборонній, культовій та житловій архітектурі;

• розквіт орнаментальної пластики, скульптурного різьблення, епітафійного портрета;

• розвиток реалістичної та світської тенденцій в іконописі, формування портретного жанру, історичного та побутового живопису;

• становлення гравюри, мистецтво друкованої книги;

• значення творчих здобутків українських ренесансних митців, архітекторів, художників, скульпторів, їх внесок у загальноєвропейську культурну спадщину.