Як працювати з понятійним апаратом курсу

“Історія української та зарубіжної культури”?

Опанування науковими термінами, поняттями та категоріями історії культури є основною передумовою доцільної та ефективної діяльності студента з вивчення політичного життя суспільства.

Поняття та категорії складають систему поняттєвого апарату науки. Саме в цій системі отримує своє розгорнуте відображення зміст об'єкта та суб'єкта історії культури. Інакше кажучи, поняття – це мова науки.

Поняттєвий апарат історії культури включає, по-перше, універсальні поняття, які застосовують філософія, історія, філологічні та інші науки (наприклад, процес, система, структура тощо), по-друге, історія культури використовує систему власних понять, які поділяються на кілька груп:

а) поняття, що розкривають взаємозв'язок та взаємодію культурного буття й історичної свідомості: культурні взаємовідносини,  ідеологія, ментальність та ін.;

б) поняття, які виявляють діалектику історії та культури: політичні інститути, держава, суспільство, культурні процеси тощо;

в) поняття, що відображають систему відносин “людина і культура”: вплив культурного середовища на формування особистості, входження людини до культурного простору, національна культура та ін.;

г) поняття, які дозволяють аналізувати культурний процес у всій його сукупності: становлення, розвиток, модернізація, культурна революція, культурний еволюціонізм тощо.

Для опанування поняттєвим апаратом застосовують наступні прийоми:

1. З’ясування значення терміну за допомогою словника, підручника, конспекту.

2. Встановлення етимології (тобто пояснення походження) терміну:

а) з’ясування первісних форм значення слова. Наприклад, у довіднику знаходимо, що такі настрої, як індивідуалізм, песимізм та містика пов’язані з напрямком у мистецтві під назвою модернізм. Як виник цей термін? Його назва походить від французького слова moderne, що означає новітній, сучасний. Тобто модернізм став виявом якісно нових тенденцій культурного життя суспільства.

б) пояснення походження терміну зіставленням його зі спорідненими словами. Наприклад, термін етатизм (франц. еtаtіsmе походить від еtаt – держава) означає активне втручання держави не тільки в економічне, політичне, соціальне, а й у духовне життя суспільства.

Визначення змісту поняття, форм його прояву, хронологічних меж вживання, місця цього поняття в загальній системі поняттєвого апарату тощо:

а)  побудова логічної структури поняття. Наприклад: Еліта має дві складові: правляча та контреліта (опозиція). Кожна з них включає представників політичної, економічної, соціальної та культурної сфер.

б) з’ясування складових поняття, їхнього змісту та взаємних зв’язків шляхом складання схем.

Вибір певного значення поняття у тих випадках, коли воно є багатозначним. Наприклад, поняття культура є багатовимірним, тобто його можна визначити за кількома критеріями:

а) сукупність матеріального і духовного надбання суспільства;

б) сукупність матеріальних та духовних цінностей створених людством;

в) сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, що відображають історично досягнутий рівень розвитку суспільства і людини й втілюються у результатах продуктивної діяльності;

г) сукупність нагромадженого, закріпленого та збагаченого упродовж історії досвіду культурного життя.

ІV. Тематика та методичні рекомендації до семінарських занять

Змістовий модуль 1. Українська та зарубіжна культура від найдавніших часів до кінця ХІХ ст.

Семінарське заняття № 1

Тема: Культура Середньовічної Європи (2 год.)

Мета заняття: розкрити основні досягнення середньовічної культури Західної Європи та особливості її проявів у культурі Галицько-Волинської держави. Визначити характерні риси культури Ренесансу в Італії та Північній Європі і порівняти їх з проявами Ренесансу у культурі України. Виховувати у студентів естетичний смак та формувати гуманістичні погляди у ставленні до культури. Розвивати вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати зміст різноманітних культурних течій та їх місце в українській та зарубіжній культурі.

Після вивчення теми студенти набувають таких компетентностей:

• виявляти досягнення європейської середньовічної культури;

• підкреслювати значення християнства, яке стало основою світогляду середньовічного суспільства;

• аналізувати основні риси, які визначають ментальність культури Середньовіччя;

• порівнювати відомі стилі в мистецтві середньовічної доби;

• виявляти історичні передумови формування давньоруської культури;

• визначати причини вибору православ’я на зміну язичництва;

• характеризувати культурні наслідки християнізації Русі;

• пояснювати, який вплив мала культура Візантії на формування художньої культури давніх слов’ян;

• підкреслити самобутність давньоруської культури;

• порівнювати мистецтво південного і північного Відродження;

• пояснити, як виявила себе ренесансна традиція на теренах України;

• виділяти основні напрями діяльності братських шкіл;

• характеризувати вплив європейського Відродження на духовне життя України.

ПЛАН

1. Середньовічна культура Західної Європи.

1.1. Розвиток освіти, науки та літератури.

1.2. Романський і готичний стилі в архітектурі та образотворчому мистецтві.

2. Культура Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

2.1. Писемність, освіта, література, літописання.

2.2. Художня культура. Архітектура та монументальне мистецтво. Декоративно-ужиткове мистецтво.

2.3. Культура Галицько-Волинської держави.

3. Ренесанс у європейській культурі.

3.1. Італійський Ренесанс та його видатні представники.

3.2. Особливості Північного відродження.

4. Ренесанс в Україні.

4.1. Своєрідність формування Ренесансу в Україні.

4.2. Національна освіта та книгодрукування періоду Відродження.

4.3. Ренесанс в українській архітектурі та образотворчому мистецтві.

Опорні поняття:

Середні віки Протестантизм

Теоцентризм Ікона

Теодицея Мозаїка

Ренесанс

Антропоцентризм

Гуманізм

Реформація