Контрольні запитання до розділу „Фізичні методи дослідження в механіці”

1. Які групи методів фізичних досліджень ви знаєте?

2. Що таке засоби вимірювання та вимірювальні прилади?

3. Дайте визначення основним методам вимірювання.

4. На яких законах базується метод вимірювання маси за допомогою пружинних та аналітичних терезів?

5. В чому полягає метод подвійного зважування та метод тарування?

6. Методи та прилади вимірювання лінійних розмірів об’єктів і кутів.

7. Густина тіла та матеріалів.

8. На якому законі базується пікнометричний метод, метод гідростатичного зважування?

9. Будова та принцип дії ареометрів.

10. Міцність матеріалів та її види.

11. Деформативні властивості матеріалів.

12. В чому полягають механічні дослідження властивостей сировини та матеріалів?

13. Методи визначення модуля Юнга.

14. Метод визначення модуля зсуву.

15. Які основні закони фізики використовуються при дослідженні в’язкості речовин та матеріалів?

16. В чому полягає метод Стокса?

1 Шкалою називається сукупність відміток, які зображують ряд послідовних чисел, що відповідають значенням вимірюваної величини

1 Гаусс Карл Фрідріх (1777-1855) – німецький математик, астроном та фізик. Навчався в 1795-98 в Геттінгенському ун-ті, з 1807 – професор цього ун-ту та директор астрономічної обсерваторії. Дослідження присвячені багатьом розділам фізики. В 1832 створив абсолютну систему мір, яка складала три основні одиниці: часу – 1 с, довжини – 1 мм, маси – 1 мг. Одним з перших виказав припущення в 1818 існування неевклідової геометрії. Член Лондонського королівського товариства (1840), Паризької АН (1820) та Петербурзької АН (1824).

2 Борд Жан Шарль (1733-1799) – французький фізик та геодезист, член Паризької АН (1754), в 1795 – президент. Фізичні дослідження присвячені механіці, молекулярній фізиці, метрології. Сконструював металевий термометр. Брав участь в розробці десяткової системи мір та вагів.

1 Архімед (біля 287-212 до н. е) – давньогрецький вчений. Народився в Сіракузах (Сицилія). Наукові праці відносяться до математики, механіки, фізики та астрономії. Автор багатьох винаходів та відкриттів таких як: машини для зрошування полів, гвинта, важелів, блоків та гвинтів для підіймання великих вантажів, військових метальних машин таке ін. Започаткував основи гідростатики.

1 Реологія (від грец. рео – текти) – наука про деформацію реальних тіл, дисперсних систем та технічних матеріалів.

1 Йоффе А.Ф. (1880-1960) – радянський фізик, академік. Народився в м. Ромни. Закінчив Петербурзький технологічний ін-т, практикувався в лабораторії Рентгена в Мюнхенському ун-ті. Працював в Петербурзькому політехніч. ін-ті., був деканом фізико-механічного ф-ту. Наукові праці присвячені фізиці твердого тіла та загальним питанням фізики.

2 Аморфні речовини (грец. ámorphos - той, що не має форми) – твердий стан речовин, якій характеризується ізотропією властивостей та відсутністю точки плавлення.

1 Кобеко П.П. (1897-1954) – радянський фізик та фізико-хімік, чл..-кор. АН СССР. Народився у Вільнюсі. Закінчив Сільськогосподарський ін.-т в м. Горки Смоленської обл. (1924). Викладав у Ленінградському політехн. ін.-ті, професор, з 1944 – зав. кафедрою. Праці в області фізики діелектриків, фізики та фізичної хімії аморфних тіл, в тому числі високомолекулярних з’єднань.

1 Анізотропія (грец. άνισοζ - нерівний та τρόποζ - напрямок) – неоднаковість властивостей матеріалу в різних напрямках.

1 Бачинський О.Й. (1877-1944) – радянський фізик. Народився в Хелме (Польша). Закінчив Московський ун-т (1899), працював там же. Роботи відносяться до молекулярної фізики та термодинаміки. Автор підручників для середньої школи.

1 Френкель Я.І. (1894-1952) - радянський фізик-теоретик. Народився в Ростові-на-Дону. Закінчив Петроградський ун-т (1916). На протязі 30-ти років очолював кафедру теоретичної фізики в Ленінградському політехнічному ін-ті. Основні роботи відносіться до фізики твердого тіла, рідини, ядра; магнетизму.

1 Петров Н.П. (1836-1952) – російський вчений, інженер, почесний член Петербурзької АН (1894), Лауреат премії Ломоносова (1884). Створив теорію і основи гідравлічного змащування.

1 Оствальд Вільгельм Фрідріх (1853-1932) – німецький фізик та хімік, філософ-ідеаліст, чл.-кор. Берлінської АН (1905). Нар. в Ризі. Закінчив Тартуський ун-т (1875). Професор Політехн. Ін-та в Ризі, Лейпцігського ун-та та директор ін-ту електрохімії. Роботи присвячені фізичній хімії, засновником якої він є. Нобелевськтй лауреат в області хімії (1909).

75