Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
teoriya_shpori.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.5 Mб
Скачать

18. Принципи управління конкурентоспроможністю підприємства.

  1. Принцип стратегічного зростання. (він відображає суть цільової функції КС – реалізація інтересів усіх учасників під-ва і споживачів продукції).

  2. Принцип збалансованості детермінантних рівнів КС. ( КС під-ва виявляється в рівнях інвестиційної, рекрутингової, прод.-виробничої КС і відображає баланс інтересів усіх, хто причетний до діяльності підприємства. Збалансованість не є ціллю КС, вона є засобом підвищення КС).

  3. Принцип пріоритетного розвитку «слабшого детермінанта» (при недотриманні даного принципу під-во ризикує втратити досягнуті рівні КС через зниження мотивації однієї з груп).

  4. Принцип диференціації поточної значимості детермінантів КС( обумовлює доцільність визначення пріоритетних напрямків посилення комплексної КС).

  5. Принцип диференціації інтенсивності цільових змін детермінантних рівнів КС під-ва. Передбачає велику кількість варіантів для підвищення КС на проблемних ринках через їх різну актуальність.

  6. Принцип допустимості періодичної варіативності поточних коливань КС під-ва (треба адекватно реагувати на зміни).

  7. Принцип планомірності (він вимагає здійснення змін КС, як результату регульованого процесу з відповідним організаційним та ресурсним забезпеченням. Його дотримання передбачає створення аналітичної бази, що включає інформацію про зовнішнє (конкурентне) середовище і внутрішні умови розвитку під-ва).

  8. Принцип територіальної координації(під-ва з багатьма філіями повинні враховувати об’єктивно різний потенціал окремих регіонів, тому підвищення КС за рахунок розширення мережі має відповідати стратегії і цілям під-ва).

19. Завдання управління конкурентоспроможністю підприємства

Завдання управління конкурентоспроможністю підприємства ґрунтуються на основі принципів КС.

Розглянемо завдання управління КС підприємства за збалансованих рівнів:

  1. Кп висока, Кр висока, Кі висока – якісний рівень: вони збалансовані (усі високі). Завдання - підприємство має підтримувати цей рівень.

  2. Кп низька, Кі низька, Кр низька - якісний рівень: збалансований, низький. Завдання: вивчити можливості підвищення та виявити пріоритетні напрямки цього підвищення.

Проте підприємство може навмисно знижувати рівні КС, бо збирається закінчити свою діяльність.

Збалансована КС не є кінцевою метою. Це засіб ефективного забезпечення ресурсів і витрат, що передує підвищенню КС. Збалансованість при низьких рівнях КС свідчить про: обмеження конкурентних можливостей підприємства на всіх ринках; про рівний розподіл потенціалу підприємства між цими ринками.

Розглянемо завдання управління КС підприємства за незбалансованого рівня. Наприклад, Кп висока, Кі висока, Кр низька – якісний рівень: незбалансовані, але переважно високі значення. Слід вивчити можливості підвищення Кр, задля уникнення безробіття. Для цього треба приділити увагу обраній стратегії та різним об’єктивним факторам.

20. Взаємодія змін продукційно-виробничої і рекрутингової кс підприємства

Детермінанти КС: продукційно-виробнича, рекрутингова, інвестиційна мають тісний каузальний зв'язок. Зростання КС підприємства на одному з основних ринків діяльності (продукційно-виробничому, інвестиційному, рекрутинговому) за інших рівних умов позитивно вплине на динаміку комплексної конкурентоспроможності. Взаємодія між складовими конкурентоспроможності може мати як позитивний, так і негативний прояв.

Розглянемо декілька прикладів взаємодії продукційно-виробничої та рекрутингової конкурентоспроможності підприємства.

Підвищення витрат на персонал передбачає збільшення ефективності його роботи, що в свою чергу передбачає зростання здатності задоволення попиту споживача. Високі соціальні виплати підприємства можуть свідчити про посилення конкурентного положення підприємства на інших ринках за рахунок підвищення якості роботи персоналу.

Зниження продукційно-виробничої КС може бути викликано за рахунок неефективної системи стимулювання персоналу.

Висока концентрація діяльності дає можливість ефективніше використовувати ресурси і витрати, що позитивно впливає на розвиток працівників, підвищення заробітної плати.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]