- •Еволюція поняття ринкової конкуренції
- •2. Ідентифікація моделі конкуренції та їхні ознаки
- •3. Конкурентні сили галузі та їхня характеристика
- •Ознаки конкурентів та їхні типи
- •5. Формування аналітичних груп конкурентів
- •6. Географічні межі конкурентного ринку та їхнє аналітичне призначення
- •7. Поняття інтенсивності конкуренції та фактори, що впливають на її рівень
- •8. Еволюція теорії конкурентних переваг
- •9. Класифікація конкурентних переваг підприємства
- •10. Поняття та імперативи конкурентоспроможності
- •11. Форми конкурентоспроможності та їхня характеристика
- •12. Конкурентоспроможність підприємства та її критерії
- •13. Детермінанти конкурентоспроможності підприємства та їхня характеристика
- •14. Відмінності інвестиційної конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості підприємства
- •15. Поняття та складові ринкової небезпечності конкурента.
- •16. Цілі управління конкурентоспроможністю підприємства
- •17. Взаємозв’язок детермінант конкурентоспроможності підприємства
- •18. Принципи управління конкурентоспроможністю підприємства.
- •19. Завдання управління конкурентоспроможністю підприємства
- •20. Взаємодія змін продукційно-виробничої і рекрутингової кс підприємства
- •21. Взаємодія змін продукційно-виробничої та інвестиційної конкурентоспроможності підприємства.
- •22. Взаємодія змін інвестиційної і рекрутингової конкурентоспроможності підприємства
- •23. Забезпечення цільової продукційно-виробничої конкурентоспроможності підприємства
- •24. Напрями зростання інвестиційної конкурентоспроможності та визначення їхньої пріоритетності
- •25. Умови формування рекрутингової конкурентоспроможності
- •26. Система стратегій управління конкурентоспроможністю підприємства
- •27. Базові конкурентні стратегії та умови їхнього застосування
- •28. Обґрунтування неможливості розширення базових конкурентних стратегій м. Портера.
- •29. Порядок формування конкурентної стратегії підприємства.
18. Принципи управління конкурентоспроможністю підприємства.
Принцип стратегічного зростання. (він відображає суть цільової функції КС – реалізація інтересів усіх учасників під-ва і споживачів продукції).
Принцип збалансованості детермінантних рівнів КС. ( КС під-ва виявляється в рівнях інвестиційної, рекрутингової, прод.-виробничої КС і відображає баланс інтересів усіх, хто причетний до діяльності підприємства. Збалансованість не є ціллю КС, вона є засобом підвищення КС).
Принцип пріоритетного розвитку «слабшого детермінанта» (при недотриманні даного принципу під-во ризикує втратити досягнуті рівні КС через зниження мотивації однієї з груп).
Принцип диференціації поточної значимості детермінантів КС( обумовлює доцільність визначення пріоритетних напрямків посилення комплексної КС).
Принцип диференціації інтенсивності цільових змін детермінантних рівнів КС під-ва. Передбачає велику кількість варіантів для підвищення КС на проблемних ринках через їх різну актуальність.
Принцип допустимості періодичної варіативності поточних коливань КС під-ва (треба адекватно реагувати на зміни).
Принцип планомірності (він вимагає здійснення змін КС, як результату регульованого процесу з відповідним організаційним та ресурсним забезпеченням. Його дотримання передбачає створення аналітичної бази, що включає інформацію про зовнішнє (конкурентне) середовище і внутрішні умови розвитку під-ва).
Принцип територіальної координації(під-ва з багатьма філіями повинні враховувати об’єктивно різний потенціал окремих регіонів, тому підвищення КС за рахунок розширення мережі має відповідати стратегії і цілям під-ва).
19. Завдання управління конкурентоспроможністю підприємства
Завдання управління конкурентоспроможністю підприємства ґрунтуються на основі принципів КС.
Розглянемо завдання управління КС підприємства за збалансованих рівнів:
Кп висока, Кр висока, Кі висока – якісний рівень: вони збалансовані (усі високі). Завдання - підприємство має підтримувати цей рівень.
Кп низька, Кі низька, Кр низька - якісний рівень: збалансований, низький. Завдання: вивчити можливості підвищення та виявити пріоритетні напрямки цього підвищення.
Проте підприємство може навмисно знижувати рівні КС, бо збирається закінчити свою діяльність.
Збалансована КС не є кінцевою метою. Це засіб ефективного забезпечення ресурсів і витрат, що передує підвищенню КС. Збалансованість при низьких рівнях КС свідчить про: обмеження конкурентних можливостей підприємства на всіх ринках; про рівний розподіл потенціалу підприємства між цими ринками.
Розглянемо завдання управління КС підприємства за незбалансованого рівня. Наприклад, Кп висока, Кі висока, Кр низька – якісний рівень: незбалансовані, але переважно високі значення. Слід вивчити можливості підвищення Кр, задля уникнення безробіття. Для цього треба приділити увагу обраній стратегії та різним об’єктивним факторам.
20. Взаємодія змін продукційно-виробничої і рекрутингової кс підприємства
Детермінанти КС: продукційно-виробнича, рекрутингова, інвестиційна мають тісний каузальний зв'язок. Зростання КС підприємства на одному з основних ринків діяльності (продукційно-виробничому, інвестиційному, рекрутинговому) за інших рівних умов позитивно вплине на динаміку комплексної конкурентоспроможності. Взаємодія між складовими конкурентоспроможності може мати як позитивний, так і негативний прояв.
Розглянемо декілька прикладів взаємодії продукційно-виробничої та рекрутингової конкурентоспроможності підприємства.
Підвищення витрат на персонал передбачає збільшення ефективності його роботи, що в свою чергу передбачає зростання здатності задоволення попиту споживача. Високі соціальні виплати підприємства можуть свідчити про посилення конкурентного положення підприємства на інших ринках за рахунок підвищення якості роботи персоналу.
Зниження продукційно-виробничої КС може бути викликано за рахунок неефективної системи стимулювання персоналу.
Висока концентрація діяльності дає можливість ефективніше використовувати ресурси і витрати, що позитивно впливає на розвиток працівників, підвищення заробітної плати.
