15. Поняття та складові ринкової небезпечності конкурента.

На відміну від конкурентоспроможності ринкова небезпечність залежить від індивідуальних зусиль впливу суперника на конкретного конкурента з метою послаблення його ринкових позицій і заволодіння відповідним сегментом ринку. Вона поєднує в собі ознаки конкурентоспроможності, рівень якої є однаковим стосовно всіх учасників ринку, з об’єктивними параметрами і суб’єктивними форматами взаємозв’язку з конкретними суперниками.

Ринкову небезпечність конкурента визначає кожне підприємство на основі власного уявлення про реальні або потенційні загрози, що походять від конкретного суперника. Ринкова небезпечність конкурента – це складна багатопланова характеристика підприємства, яка має два формати прояву:

• поточну конкурентну значимість;

• корпоративні стратегічні наміри

Найбільш вагомою характеристикою ринкової небезпечності конкурента є його поточна компонента. Поточна конкурентна значимість підприємства відображає ступінь конкурентного впливу на суперників, який здійснюється постійно і тому вимагає від них адекватних дій, які повинні забезпечити ефективну поточну діяльність. Основу поточної конкурентної значимості суб’єкта ринку складає досягнута (реалізована) конкурентоспроможність, що поєднує в собі характеристику обсягів та ефективності діяльності підприємства за останній період і територіальну близькість конкурента, яка у формалізованому вигляді представлена коефіцієнтом територіальної значимості (Ктз).

Отже, Кпз = Кдс * Ктз,

де Кпз – поточна конкурентна значимість суперника;

Кд – досягнута конкурентоспроможність.

Стратегічну компоненту ринкової небезпечності конкурента складають його стратегічні наміри. Стратегічні наміри підприємства – це цільові засоби його стратегічного розвитку, спрямовані на посилення або збереження конкурентоспроможності у стратегічній перспективі. Стратегічні наміри виявляються в ринкових діях конкурентів, особливо тих, що за своїм змістом і формою відрізняються від попередніх. Дати їм належну оцінку важко, а відповідальність за можливу помилку може дорого коштувати підприємству в разі прийняття упереджуючих дій, які не були необхідними. Характер стратегії підприємства може бути наступальним або оборонним.

Поєднання характеристик діючої стратегії та потенційної конкурентоспроможності дозволить отримати оцінку його реальних стратегічних намірів на етапі підготовки. За таких обставин визначена стратегічна небезпечність конкурентів буде мати вагоме аналітичне значення і слугувати інформаційною базою для планування власних стратегічних дій на ринку.

Так, найбільша загроза походить від конкурентоспроможного територіально наближеного суперника із значними потенційними ресурсними можливостями, який вже реалізує або лише накопичує сили для наступальної стратегії. Більш конкретні дані про характер такої загрози можна отримати завдяки ретельному аналізу конкурентних зусиль визначеного суперника.

Знання характеру ринкової небезпечності основних конкурентів необхідні підприємству для превентивного захисту власної стратегії від супротивних дій, створення умов для раціонального використання можливостей розвитку за рахунок стратегічних прорахунків інших суб’єктів конкурентного ринку.