28. Обґрунтування неможливості розширення базових конкурентних стратегій м. Портера.

Будь-яке підприємство, що діє на ринку, є суб’єктом економіки і основною метою своєї діяльності вважає отримання цільового економічного результату. Ця мета реалізується через виробництво продукту або надання послуг, які б змогли задовольнити потреби споживачів. Але крім властивостей, які задовольняють потреби споживачів, цей продукт повинен мати конкурентоспроможну ціну, яка значною мірою залежить від витрат на його виробництво. Тому основним завданням економічної діяльності будь-якого підприємства є досягнення ефективності. Економічну ефективність можна визначити як результативність економічної діяльності, економічних программ і заходів, яка характеризується відношенням отримання економічного результату до витрат ресурсів, які обумовили отримання даного результату.

У свою чергу, економічний ефект являє собою позитивний результат економічної діяльності, який вимірюється переважанням доходів над витратами.

Стратегія диференціації має за мету надання споживачам ексклюзивного товару чи послуги, які мають для них максимальну корисність. Ціна такого товару (послуги) буде найвищою, що забезпечить підприємству досягнення максимального доходу. Тобто стратегія диференціації покликана забезпечити досягнення максимального значення чисельника формули ефективності.

Стратегія абсолютного лідерства у витратах передбачає мінімізацію витрат підприємства відносно обсягу виробленої продукції. Тобто сутність даної стратегії відповідає мінімізації знаменника формули економічної ефективності. Найбільша ефективність досягається підприємством шляхом зміни основних її складових – результату і витрат. Так, підвищення ефективності можна досягти, якщо зростатиме результат або зменшуватимуться витрати, або й те, й інше, або якщо результат зростатиме більшими темпами, ніж зростатимуть витрати тощо.

Таким чином, створення принципово нових базових конкурентних стратегій не є можливим, оскільки досягнення цільової ефективності діяльності повністю забезпечується використанням існуючих базових стратегій.

29. Порядок формування конкурентної стратегії підприємства.

Формування конкурентної стратегії підприємства є процесом, який проходить певні етапи. Загальними етапами формування конкурентної стратегії підприємства є:

1. Аналіз зовн. середовища. Процес моніторингу організаційного оточення підприємства, що включає аналіз загроз та сприятливих можливостей підприємства.

2. Аналіз внутр. середовища. Виявлення внутрішніх змін підприємства, які можуть розглядатися як його сильні сторони, оцінка їх вагомості та можливості перетворення в конкурентні переваги підприємства.

3. Визначення цілей підприємства. Визначення, на основі комплексного аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища, обмежень в діяльності підприємства, загроз і можливостей, перспектив розвитку. Цілі повинні бути чіткими, зрозумілими та не повинні суперечити основній меті функціонування підприємства.

4. Розробка стратегічних альтернатив. Реалізація обраної стратегії потребує формування набору стратегічних альтернатив, які враховують специфіку цільового ринку.

5. Аналіз стратегічних альтернатив і вибір стратегії. Групи критеріїв вибору альтернатив: реакція на можливості або загрози зовнішнього середовища; отримання конкурентних переваг; відповідність цілям підприємства; реальність стратегії; врахування взаємозв'язків з іншими стратегіями підприємства; відповідність стратегічним, фінансовим цілям і обмеженням.

6. Реалізація стратегії:

6.1 Планування реалізації. Розробка детального плану втілення у реальність обраної стратегії з визначенням термінів поетапної реалізації та очікуваних результатів.

6.2 Реалізація стратегічних рішень. Здійснюється у напрямках: 1) використання адміністративних важелів; 2) за допомогою економічних важелів, шляхом формування бюджету, застосування системи показників та управління за цілями. Важливо, щоб всі стратегічні рішення були доведені до конкретних виконавців у вигляді затверджених планів, наказів, розпоряджень і інших організаційних документів.

Такий етап як «Контроль» не є присутнім в стратегічному управлінні, адже це перманентний процес, який постійно потребує корегуючих заходів, саме тому результативність реалізації стратегії не підлягаю вимірюванню.

Також розглядають алгоритм формування варіанта (оригінальної) конкурентної стратегії підприємства: