1. Еволюція поняття ринкової конкуренції

Поведінковий підхід заснований на повсякденному розумінні конкуренції як суперництва за кращі результати у будь-якій сфері. Ідеї поведінкового підходу були розвинені А. Смітом, А. Маршаллом, В. Джевонсом, П. Хейне. Вони розглядали конкуренцію як боротьбу за обмежену кількість економічних ресурсів і особливо – за гроші споживача, на які їх можна придбати. 

Поведінкова трактовка (А.Сміт) – це суперництво , що підвищує ціни при скороченні пропозиції і знижує їх при надлишковій пропозиції. Він стверджував, що конкур. – це «невидима рука», яка змушує підприємства діяти відповідно до плану ідеального розвитку, витісняючи підприємства, які випускають непотрібну ринку продукцію.

Структурна трактовка – предметом конкур. є не боротьба між суб’єктами ринку, а стан структури ринку, що визначає рівень свободи покупця і продавця. У структурному підході увага акцентується на аналізі структури ринку та тих умов, що панують на ньому. До прихильників цього підходу можна віднести: Ф. Еджуорта, А. Курно, Дж. Робінсона, Е. Чемберліна та інших вчених, що заклали фундамент сучасної західної теорії чотирьох основних типів ринків: досконалої конкуренції, монополістичної конкуренції, олігополії та монополії.

Функціональна трактовка – Шумпетер в межах своєї теорії економічного розвитку визначав конкур. як суперництво (не боротьба) старого з новим. На його думку, підприємства повинні працювати над вдосконаленням технологій виробництва, щоб виготовляти більш дешеву та якісну продукцію для залучення покупців, та впровадженням інновацій. Застосування нового, незвіданого завжди сприймається скептично, тому виробник повинен докласти максимум зусиль, щоб «новинка» стала популярною серед споживачів й витіснила з ринку продукти чи послуги, що вичерпали себе, для отримання прибутку.

2. Ідентифікація моделі конкуренції та їхні ознаки

1. Досконала конкуренція

• Наявність великої кількості економічних агентів

• Однорідність продукції, що реалізується

• Жоден економічний агент не здатен впливати на ек.ціну.

• Вільний вхід і вихід з ринку

• Повна проінформованість продавця і покупців про товари і ціни

2. Монополістична конкуренція

• Наявність великої кількості покупців і продавців

• Виробляється і реалізується диференційований товар

• Незначні барєри входів і виходів

• Наявність не завантажених потужностей

3. Олігополістична конкуренція

• Невелика кількість суперників

• Продавці і покупці є великими економічними агентами

• Існують значні барєри входу і виходу

• Висока ймовірність прибуткової діяльності у довгостроковому періоді

4. Монополія

• Наявність 1 продавця чи покупця

• Відсутність товарів-замінників

• Високий вхідні бар’єри

3. Конкурентні сили галузі та їхня характеристика

Серед різних факторів зовнішнього середовища, що впливають на фірму, виділяють ключовий - це галузь, в якій фірма веде конкурентну боротьбу. Структура галузі має істотний вплив на формування правил конкурентної боротьби, а також потенційних стратегій фірми. Стан конкуренції в галузі залежить від п'яти основних конкурентних сил (модель п'яти конкурентних сил, розроблена професором Гарвардської школи бізнесу М. Портером):

1. Суперництво між продавцями усередині галузі.

2. Фірми, що пропонують товари-замінники (субститути).

3. Можливість появи нових конкурентів усередині галузі.

4. Здатність постачальників сировини, матеріалів і комплектуючих, які використовуються фірмою, диктувати свої умови. і

5. Здатність споживачів продукції фірми диктувати свої умови.

Суперництво між існуючими фірмами. Конкуренція між фірмами, що суперничають і які пропонують однотипні товари і послуги, виникає у зв'язку з тим, що в однієї чи декількох фірм з'являється можливість краще задовольнити потреби споживача або необхідність поліпшити свою діяльність. До основних засобів конкурентної боротьби можна віднести: більш низькі ціни; поліпшені характеристики товару; більш високий рівень обслуговування споживачів; тривалі терміни гарантійного періоду; спеціальні способи просування товару на ринок; випуск нових товарів; використання слабкостей конкурентів.

Потенційні конкуренти, що приходять з інших галузей, звичайно мають значні ресурси, добре підготовлені виробничі потужності і бажання закріпитися на даному ринку. Проникненню на ринок нових фірм можуть перешкоджати такі чинники:

1. Економія на масштабах виробництва. Нова фірма повинна буде виробляти відразу великий обсяг продукції, що дорого і найчастіше ризиковано.

2. Неможливість доступу до технології і ноу-хау. Кожна галузь характеризується певним технічним рівнем виробів, що випускаються, який не завжди доступний новій фірмі через відсутність ліцензії на ключові технології, кваліфікованих кадрів і відповідного устаткування.

3. Прихильність споживачів до певних марок. Споживачі часто не схильні купувати продукцію нової (невідомої) фірми.

4. Необхідний розмір капіталовкладень. Для початку будь-якого бізнесу потрібні кошти. Чим більше коштів необхідно вкласти, щоб ефективно функціонувати на ринку, тим, відповідно, буде вужче коло фірм, що мають такі можливості.

Вплив на конкуренцію в галузі товарів-замінників буває високий, якщо: ціна замінника приваблива; витрати споживачів на переключення на новий товар низькі; споживачі думають, що замінники за своєю якістю рівноцінні чи перевершують вихідний товар.

Конкурентна сила постачальників. Постачальники можуть становити вагому конкурентну силу, оскільки вони можуть підвищити ціну на продукцію, що поставляється, здійснити постачання неякісної продукції, несвоєчасно чи некомплектно, або взагалі відмовити фірмі-виробнику в постачанні відповідної сировини, матеріалів, комплектуючих та ін. В остаточному підсумку постачальники можуть "серйозно" впливати на втрату конкурентних позицій фірмами-споживачами.

Конкурентна сила покупців зростає з підвищенням їх можливості впливати на ціни і якість товарів, на рівень обслуговування та ін.