Змістовний модуль 10 Тема: Фінансово-економічні результати діяльності підприємства
Фінансова діяльність підприємства.
Прибутковість і рентабельність виробництва.
Оцінка фінансово - економічного стану підприємства.
Резерви і шляхи зростання прибутку на підприємствах - срс
1. Функціонування підприємства супроводжується безперервним кругообігом коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів, і одержання доходів, їхнього розподілу й використання.
При цьому визначаються джерела коштів, напрямки, та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками, покупцями, державними органами, персоналом підприємства, тощо.
Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства.
Основні завдання фінансової діяльності:
1) Вибір оптимальних форм фінансування, структури капіталу підприємства і напрямків його використання з метою забезпечення стабільно високої прибутковості.
2) Балансування в часі надходжень і витрат платіжних засобів.
3) Підтримування належної ліквідності та своєчасності розрахунків.
Головний зміст фінансової діяльності підприємства полягає в належному забезпеченні фінансування.
Відповідно до джерел коштів фінансування поділяється на:
внутрішнє
зовнішнє.
Внутрішнє фінансування - здійснюється за рахунок коштів, одержаних від (реалізації) діяльності самого підприємства: прибуток, амортизаційні відрахування, виручка від продажу чи здавання в оренду майна.
Зовнішнє фінансування - використовує кошти, непов'язані з діяльністю підприємства (внески власників у статутний капітал, кредит, зобов'язання боржників, державні субсидії).
Необхідно вибирати оптимальне співвідношення власного і залученого капіталу.
Кредитна політика підприємства базується на порівняльному аналізі можливого прибутку від використання кредитних ресурсів і додаткових витрат у відсотках та необхідність підтримання певного співвідношення між заборгованістю і власним капіталом.
На підприємствах широко застосовуються кредити в негрошових формах:
товарний кредит
лізинг (оренда засобів виробництва)
оренда
Важливим інструментом управління фінансами підприємства є фінансовий план.
Основна мета складання фінансового плану — узгодження доходів із витратами в плановому періоді.
У перспективному фінансовому плані вирішуються принципові питання фінансування діяльності та розвитку підприємства.
Поточні фінансові плани опрацьовуються детальніше за видами доходів і витрат з урахуванням їхньої календарної динаміки.
Фінансовий план підприємства складається у формі балансу доходів і витрат.
2. Прибуток виражає мету підприємницької діяльності і береться за головний показник її результативності.
Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально - технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування.
Залежно від формування та розподілу відокремлюють декілька видів прибутку:
1) Загальний прибуток - весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності до його оподаткування та розподілу.
Фінансовий
результат підприємства (прибуток)
Результат фінансових
операцій
Результат
від
іншої звичайної діяльності
Результат
надзвичайних
подій
Результат основної
діяльності
2) Чистий прибуток (прибуток після оподаткування, тобто прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства).
3) Валовий прибуток різниця між чистим доходом (виручка від реалізації - непрямі податки ПДВ, АЗ) та собівартістю реалізованої продукції (виробничими витратами).
Це поняття включає прибуток і невиробничі витрати (адміністративні, комерційні).
4) Операційний прибуток - валовий прибуток за мінусом невиробничих витрат.
5) Маржинальний прибуток — характеризує обсяг виручки від продажу продукції за мінусом змінних витрат.
Він включає прибуток і постійні витрати.
6) Оподатковуваний прибуток:
По = ВД – ВВ – А
ВД - валовий дохід
ВВ - валові витрати
А - сума амортизаційних відрахувань.
Чистий прибуток, що залишається після оподаткування, поступає в повне розпорядження підприємства та використовується згідно з його статутом і рішенням власників.
Спочатку чистий прибуток спрямовується на виплату власникам дивідендів, відрахування до резервного капіталу (не менш 5%), поповнення статутного капіталу. Решта, що залишається називається нерозподіленим прибутком.
Нерозподілений прибуток - сума прибутку, реінвестованого в підприємство, основне джерело фінансування розвитку підприємства.
Прибуток виражає абсолютний ефект без урахування використаних ресурсів, тому для аналізу його доповнюють показником рентабельності.
Рентабельність - відносний показник ефективності роботи підприємства, котрий у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів).
Розрізняють слідуючи види рентабельності:
1) Рентабельність інвестованих ресурсів (К):
а) Рентабельність активів: характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства.
Пз(ч) - загальний (чистий) прибуток підприємства за рік.
Ка - середня сума активів за річним балансом.
б) Рентабельність власного капіталу (Рвк) - відображає ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів.
Пч - чистий прибуток підприємства
Кв — власний капітал підприємства.
в) Рентабельність акціонерного капіталу (Рак) - свідчить про верхню межу дивідендів на акції.
Кст - статутний капітал
2) Рентабельність продукції (Рп) - характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут.
Пв — валовий прибуток
Ср - собівартість реалізованої продукції.
Рентабельність певного виробу:
Сі - Ці - повна собівартість і ціна і - го виробу.
3. Фінансово - економічний стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розрахуватися за борговими зобов'язаннями.
Інформаційною базою для оцінки фінансово-економічного стану підприємства є звіт про фінансові результати, баланс, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал.
Баланс - підсумковий синтетичний документ, який має дві частини:
1) Актив - показує напрямки розміщення коштів.
2) Пасив - характеризує їх джерела.
Співвідношення між окремими групами активів і пасивів балансу мають важливе економічне значення та використовуються для оцінки і діагностики фінансового стану підприємства.
Фінансова стійкість підприємства характеризується співвідношенням власного капіталу і залученого капіталу.
Основні показники:
1) Коефіцієнт автономії:
Кв - власний капітал
Кб - підсумок балансу.
Якщо Ка <0,5 то зростає ризик несплати боргів. Збільшення Ка зумовлює підвищення фінансової незалежності від зовнішніх джерел фінансування.
2) Коефіцієнт забезпечення боргів:
Кз - боргові зобов'язання (залучений капітал).
Нормальною вважають ситуацію, коли Кзб ≥ 1 — це значить, що підприємство може сплатити борги власним капіталом.
Платоспроможність підприємства, тобто його здатність вчасно розрахуватися з боргами, визначається за допомогою коефіцієнтів ліквідності.
Вони показують наскільки короткострокові зобов'язання покриваються ліквідними активами. А оскільки поточні активи мають різну ліквідність, то обчислюється кілька коефіцієнтів:
1) Коефіцієнт загальної ліквідності:
Коа - оборотні активи
Кзк - короткострокова заборгованість підприємства, якщо Кзл<2, то платоспроможність підприємства, вважається низькою. За надто високого його значення (Кзл>3;4) може виникнути сумнів в ефективності використання оборотних активів.
2) Коефіцієнт термінової ліквідності:
Квл - оборотні активи високої ліквідності. Якщо Ктл<1, то платоспроможність підприємства невисока.
3) Коефіцієнт абсолютної ліквідності:
Кала - абсолютно ліквідні активи (гроші, та короткострокові фінансові вкладення). Нормальною можна вважати ситуацію коли, Кала ≥0.5.
Ділова активність підприємства характеризується слідуючими показниками:
1) Оборотність активів (па) - це показник кількості оборотів активів підприємства за певний період.
В - виручка від усіх видів діяльності
Ка - середня величина активів
- середня тривалість одного обороту
-
кількість днів у періоді .
2) Оборотність товарно - матеріальних запасів.
- виражається кількістю оборотів за певний період.
Ср - повна собівартість продукції
Мз - середня величина запасів у грошовому виразі.
Активність підприємства у сфері розрахунків з партнерами характеризується середніми термінами оплати дебіторської та кредиторської заборгованості.
а) Середній термін оплати дебіторської заборгованості покупцями продукції підприємства:
Зд - дебіторська заборгованість
Дк - кількість календарних днів у періоді
Vпр - обсяг продажу продукції.
Скорочення терміну оплати є економічно - вигідним, а продовження небажаним і потребує з'ясування причин;
б) Середній термін оплати кредиторської заборгованості постачальникам:
tокз =
Зк - величина кредиторської заборгованості постачальникам
М - обсяг закупівлі сировини, матеріалів у грошовому вимірі.
Скорочення не визнається позитивним для підприємства оскільки потребує додаткових коштів.
Змістовний модуль 11
Тема: Розвиток підприємства.
Ефективність діяльності підприємства.
Поняття і види ефективності.
Вимірювання ефективності.
Класифікація чинників зростання ефективності.
1. Ефективність виробництва - це комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу.
Ресурси = персонал + засоби праці + предмети праці.
Результат:
1) Кінцевий результат процесу виробництва - обсяг продукції
2) Кінцевий народногосподарський результат роботи підприємства - охоплює споживну вартість виготовленої продукції.
Види ефективності:
1) За наслідками:
а) Економічний ефект - виражає різні вартісні показники, що характеризують проміжні і кінцеві результати виробництва на підприємстві (обсяг товарної продукції, прибуток, економія ресурсів тощо).
б) Соціальний ефект зводиться до скорочення тривалості робочого тижня, збільшення нових робочих місць, рівня зайнятості людей, поліпшення умов праці, загальної безпеки життя тощо.
Соціальні наслідки можуть бути не лише позитивними, а й негативними, поява безробіття, посилення інфляції, погіршення екологічних показників.
2) За місцем одержання ефекту:
а) Локальний (комерційний) ефект - означає конкретний результат виробничо - господарської чи іншої діяльності підприємства.
б) Народногосподарський ефект - спільний ефект у сферах виробництва і споживання відповідних виробів.
3) За ступенем збільшення ефекту:
а) Первісний - одноразовий ефект
б) Мультиплікаційний ефект - у випадку повторювання та примноження початкового ефекту: