Класифікація видів ліцензії

КЛАСИФІКАЦІЙНІ ОЗНАКИ

МОЖЛИВІ ВИДИ ЛІЦЕНЗІЙ

Добровільна ліцензія

Підстава для дозволу на використання об’єкта ліцензії

Примусова ліцензія

Обсяг прав на використання ліцензії

Звичайна ліцензія

Виключна ліцензія

Повна ліцензія

Патентна ліцензія

Характер об’єкта, який передається за ліцензійною угодою

Безпатентна ліцензія

На практиці використовуються кілька видів розрахунків за ліцензії:

1. Періодичні відрахування-роялті

2. Одноразова винагорода (паушальна виплата)

3. Шляхом передачі ліцензіару частки цінних паперів ліцензіата

4. Взаємний обмін ліцензіями.

Обліковуються нематеріальні активи за первісною вартістю, тобто собівартістю їх придбання або створення.

Нематеріальні активи можуть бути переоцінені. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості активу на його залишкову вартість.

Амортизація нематеріального активу здійснюється на протязі строку його корисного використання, але не більш 20 років. Метод амортизації вибирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

Тема5.2. Оборотні кошти підприємства

1. Сутність, склад та структура оборотних коштів підприємства.

2. Показники використання оборотних коштів підприємства та прискорення обертання оборотних коштів підприємства.

3. Методика нормування оборотних коштів підприємства та шляхи покращення використання оборотних коштів

1.Оборотні кошти - це сукупність грошових коштів підприємства необхідних для формування і забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.

Оборотні кошти – (ПБО №2 «Баланс») - грошові кошти та їх еквіваленти, які не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або використання на протязі операційного циклу або на протязі 12 місяців з дати балансу підприємства.

Елементний склад оборотних коштів:

1. Оборотні кошти у сфері виробництва:

Оборотні фонди – це частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, які характеризуються такими ознаками:

1. Беруть участь лише в одному виробничому процесі і цілком споживаються у кожному виробничому циклі.

2. Змінюють, чи повністю втрачають свою споживчу форму.

3. Переносять всю свою вартість повністю на вартість виготовленої продукції.

2. Оборотні кошти у сфері обігу:

До елементного складу оборотних фондів включають:

1. Виробничі запаси - запаси сировини, матеріалів, палива та ін. матеріальних цінностей, які знаходяться на складі.

2. Незавершене виробництво - це предмети праці обробку яких не завершено підприємством.

3. Напівфабрикати власного виготовлення - предмети праці, що повністю оброблені, у даному виробничому підрозділі підприємства, але потребують подальшої обробки в інших підрозділах.

4. Витрати майбутніх періодів - це грошові витрати, які зроблено в даний період, але які буде відшкодовано за рахунок собівартості продукції у наступні періоди.

Співвідношення оборотних фондів у розрізі окремих елементів і стадій функціонування характеризує їхню виробничо - технологічну (стадійну) структуру. Вона формується під впливом низки факторів і змінюється у часі, повільно без різких коливань.

На підприємствах різних галузей структура оборотних фондів має значні відмінності зумовлені конкретними технологіями і формами організації виробництва тощо.

Визначення потреби підприємства в матеріальних ресурсах здійснюється за нормами їх витрат. Ці норми розробляються самими підприємствами, або ж на їх замовлення галузевими науково - дослідними організаціями.

Види норм:

1. за призначенням - норми витрат сировини, матеріалів, енергії, палива тощо.

2. за масштабом дії - групові (на однакові види продукції ) та індивідуальні.

3. за періодом дії - річні (для поточного планування) і перспективні.

4. за ступенем деталізації об'єктів нормування - для деталі (вузла) і виробу в цілому.

5. за ступенем деталізації нормованих ресурсів - специфіковані (на види ресурсів з конкретними параметрами) і зведені (на види ресурсів за звуженою номенклатурою).

Принципи нормування:

Прогресивність,

технологічна та економічна обґрунтованість,

динамічність

забезпеченість можливості зниження норм.

Норма витрат - це гранично допустима величина витрат матеріальних ресурсів на виготовлення продукції в умовах конкретного виробництва.

Структура норми

Технологічні відходи

Чиста вага

Втрати

Методи нормування витрат матеріальних ресурсів:

1. Аналітично - розрахунковий базується на глибокому аналізі та техніко - економічному обґрунтуванні усіх елементів норми, з використанням новітніх досягнень техніки та технології виробництва

2. Дослідно - лабораторний - шляхом проведення низки дослідів та досліджень.

3. Звітно – статистичний: виходячи зі звітних даних про фактичне витрачання ресурсів за минулі роки та очікуваного зниження норм у наступні роки.

Для характеристики ефективності використання оборотних фондів застосовують такі показники;

Частні:

1. Коефіцієнт виходу або видобутку продукції з вихідної сировини.

2. Витрати сировини на одиницю готової продукції.

3. Коефіцієнт корисного використання матеріалів =

УЗАГАЛЬНЮЧІ:

• матеріаломісткість (ММ)

ММ = ВМ / Q

де

ВМ – витрата матеріальних ресурсів (у натуральному або вартісному вимірюванні) на весь об'єм проведеної продукції;

Q – обсяг продукції в натуральному вимірюванні.

• материаловіддача (МВ)

МВ = Q / ВМ