2. Знос та амортизація основних засобів.
Основні фонди протягом свого тривалого функціонування зазнають фізичного і економічного спрацювання, а також техніко - економічного старіння.
Знос ОВЗ – об’єктивний процес втрати ними споживчої вартості та вартості.
Під фізичним спрацюванням основних фондів розуміють поступове втрачання ними своїх первісних техніко - експлуатаційних якостей, тобто споживної вартості, що призводить до зниження їх реальної вартості - економічного спрацювання.
Розрізняють усувне та неусувне фізичне спрацювання.
Ступінь фізичного спрацювання можна визначити двома розрахунковими методами;
За строками експлуатації;
КЗф1 = Тф / Тн
За даними обстежень технічного стану.
КЗф2 = Тф / (Тф + То)
Тф – фактичний строк служби обладнання
Тн – нормативний строк служби обладнання
То - залишковий строк служби обладнання (за даними оцінки експертів)
Моральний знос - це знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного спрацювання під впливом науково - технічного прогресу.
Моральний знос 1-го виду має місце тоді, коли знижуються витрати на виробництво засобів праці, подібних діючим, унаслідок зростання продуктивності праці. Він враховується при переоцінки ОФ і відзначається за формулою:
КЗм1 = (Сп – Св) / Сп
Сп – первісна вартість
Св – відновна (переоцінена) вартість
Моральний знос 2-го виду має місце тоді, коли знов винайдені продуктивніші засоби праці витісняють діючи основні фонди до закінчення строку її служби.
КЗм2 = (Пн – Пу) / Пн
Пн – продуктивність нового обладнання
Пу – продуктивність застарілого обладнання
Фізичне спрацювання та техніко - економічне старіння можна усунути частково, або повністю, застосовуючи різні форми відтворення.
Просте і розширене відтворення основних виробничих фондів відбувається у безпосередньому процесі здійснення різних його взаємопов'язаних форм:
ремонту, модернізації та заміни окремих елементів засобів праці
технічного переозброєння, реконструкції та розширення діючих цехів, виробництва і підприємств у цілому;
а також спорудження нових об'єктів.
Необхідною умовою відновлення засобів праці у натуральній формі, є поступове відшкодування їх вартості, яке здійснюється через амортизацію.
Амортизація — це процес перенесення вартості основних фондів на вартість виготовленої продукції з метою її повного відшкодування.
Згідно з П(С)БО №7, амортизація - систематичний розподіл вартості об'єкта основних засобів який підлягає амортизації, на протязі строку його корисної експлуатації.
Амортизаційні відрахування зупиняються під час проведення реконструкції, модернізації, консервації ОС
Не підлягають амортизації:
- Земельні ділянки;-
- Вартість придбання і відгодівлі продуктивної худоби;
- Витрати на вирощування багаторічних плодоносних насаджень;
- Витрати на придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам;
- Утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.
Норма амортизації – це відсоток або частка вартості ОЗ, що підлягає перенесенню на вартість готової продукції підприємства за розрахунковий період.
Стандартом визначено 5 методів нарахування амортизації. 1. Прямолінійний метод
Річна сума амортизації визначається діленням суми, що амортизується на очікуваний період експлуатації:
Ар = (Сперв – Слікв)/ Тк,
або Ар =(Сперв – Слікв)*Нам
де Сперв – первісна вартість ОЗ
Слікв – ліквідаційна вартість ОЗ
Тк – термін корисного використання
Нам – норма амортизації, яка дорівнює
Нам = 1/Тк
2. Кумулятивний метод – річна сума амортизації визначається як добуток вартості, що амортизується і кумулятивного коефіцієнта.
Кумулятивний коефіцієнт – це відношення кількості років експлуатації, що залишається , до суми числа років експлуатації.
3. Метод зменшення залишкової вартості – річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості на початок року і річної норми амортизації.
Норма амортизації визначається за формулою
4. Метод прискореного зменшення залишкової вартості – річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості на початок року і подвоєної норми амортизації.
Норма амортизації визначається виходячи з терміну експлуатації, тобто Нам=100%/Тк. Якщо ліквідаційна вартість дорівнює нулю, то амортизація в останній рік нараховується в сумі залишкової вартості на початок року.
5. Виробничий метод – місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного обсягу продукції і виробничої ставки амортизації.
Виробнича ставка амортизації - це відношення вартості, що амортизується на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виготовити з використанням цього об'єкта ОЗ, тобто:
Нам=(Сперв-Слікв)/Розрахунковий обсяг виробництва.