Змістовний модуль 4 Тема: Персонал підприємства, продуктивність та оплата праці.
1. Поняття та класифікація персоналу підприємства.
2. Планування чисельності окремих категорій працівників підприємства. Баланс робочого часу 1 працівника.
3. Продуктивність праці: сутність, методика вимірювання, чинники та резерви росту.
1. Трудові ресурси - це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає певній сфері діяльності.
Розрізняють реальні та потенціальні трудові ресурси.
Для характеристики всієї сукупності працівників підприємства застосовуються терміни: персонал, кадри, трудовий колектив.
Персонал - це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності.
Всі працівники підрозділяються на дві групи:
1) Персонал основної діяльності – промислово-виробничий персонал, який поділяється на 4 категорії:
керівники
спеціалісти
службовці
робітники - основні та допоміжні.
2) Персонал неосновної діяльності - непромисловий персонал, тобто працівники, які не зв'язані безпосередньо з процесами промислового виробництва (житлово-комунальне господарство, дитячі садки, учбові заклади).
При класифікації персоналу його розподіляють за:
професіями
спеціальностями
кваліфікацією.
Професія - це вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.
Спеціальність - це більш вузький різновид трудової діяльності в межах професії.
Кваліфікація - це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій відповідної складності.
Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців характеризується рівнем освіти, досвідом роботи на тій чи іншій посаді.
Вирізняють спеціалістів:
найвищої кваліфікації
вищої кваліфікації
середньої кваліфікації
спеціалістів - практиків.
Конкретний рівень кваліфікації робітників визначають за допомогою тарифно – кваліфікаційних довідників на основі атестації або тарифікації.
Робітників за рівнем кваліфікації поділяють на 4 групи:
висококваліфіковані;
кваліфіковані;
малокваліфіковані;
некваліфіковані.
2. Планування чисельності окремих категорій працівників підприємства
Підприємство самостійно формує свій персонал згідно Господарському кодексу України і при цьому орієнтується на слідуючи законодавчі акти:
КЗПП - (кодекс законів про працю), Декларація прав національностей, Конституція України, Тарифні угоди, Закон "Про охорону праці".
Планування трудових ресурсів починається з оцінки їх наявності. Розрізняють: явочну, облікову та середньооблікову чисельність.
Явочна включає всіх працівників, що з'явилися на роботу.
Облікова включає всіх постійних, тимчасових і сезонних працівників, котрих прийнято на роботу.
Середньооблікова чисельність може бути двох видів:
середньооблікова чисельність штатних робітників спискового складу
середньооблікова чисельність всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості для визначення рівня середньої заробітної плати.
Визначення планової чисельності персоналу залежить від специфіки підприємства, особливостей його функціонування, а також факторів зовнішнього середовища.
Чисельність працівників управління, спеціалістів, службовців розраховується за кожною функцією методом прямого нормування, або використовується кореляційна залежність.
При встановленні чисельності управлінського персоналу керуються типовим штатним розкладом. Підприємства з чисельністю від 15 до 25 чоловік повинні бронювати одне робоче місце для соціально незахищеного населення, а з чисельністю більше 25 чоловік - 4% робочих місць.
Методи розрахунку чисельності робітників