11. Земельна правосуб'єктність комерційних сільськогосподарських підприємств

Після проголошення незалежності України здійснено за­ходи щодо розвитку приватної власності на землю, виник­нення нових форм організації сільськогосподарського вироб­ництва, визнання їхньої рівноправності, наділення їх повною господарсько-управлінською самостійністю. Серед цих нових утворень набули поширення і правового визнання ко­мерційні сільськогосподарські підприємства, якими є такі господарські товариства, як акціонерні та товариства з обме­женою відповідальністю.

За загальним правилом ними визнаються фізичні та юри­дичні особи приватного права, а також держава (в особі Фонду державного майна України), які утворили такі суб'єкти аграр­ного підприємництва. Під час створення останніх громадяни та юридичні особи приватного права спочатку стають засновни­ками, а після державної реєстрації таких відкритих акціонерних товариств (ВАТ) або закритих акціонерних товариств (ЗАТ) ці громадяни та юридичні особи приватного права стають акціо­нерами і набувають корпоративні права.

Після державної реєстрації аграрних товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) громадяни та юридичні особи приватного права стають учасниками і також набувають корпоративні права.

Правове становище акціонерного сільськогосподарського товариства визначається нормами Закону України "Про госпо­дарське товариство" від 19 вересня 1991 р. та Статутом цього товариства.

Акціонерним визнається товариство, статутний капітал яко­го поділений на певне число акцій. Акціонери не несуть відпо­відальності за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, по­в'язаних з діяльністю акціонерного товариства, в межах вартості належних їм акцій. Акціонерне товариство, учасники якого можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціо­нерів, визнається відкритим; воно має право проводити відкри­ту підписку на свої акції, що випускає, і їх вільний продаж на встановлених законом умовах. Акціонерне товариство, акції якого розподіляються лише серед його засновників або іншого наперед визначеного кола осіб, називається закритим.

Майнова правосуб'єктність акціонерних сільськогосподарсь­ких товариств (АСГТ) безпосередньо пов'язана з правовим режимом майна акціонерних товариств, товариств з обмеже­ною відповідальністю. Так, відповідно до ст. 12 Закону Украї­ни "Про господарські товариства" ці товариства є власниками: майна, переданого їм засновниками і учасниками у власність;

продукції, виробленої товариствами внаслідок господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Вкладами учасників і засновників акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю можуть бути, зокре­ма, будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, тощо.

Громадяни, які є власниками земельних ділянок, вступаю­чи в акціонерне товариство, не мають права передавати в дане товариство свої земельні ділянки. Згідно з чинним законодав­ством вони можуть передавати йому лише право на користу­вання землею.

З наведеної норми Закону "Про господарські товариства" випливає, що суб'єктом права власності на майно може бути як саме товариство, так і громадянин, який передав товариству "право користування" земельною ділянкою, іншим майном та майновими правами.

Оскільки частка участі кожної особи в статутному капіталі повинна бути оцінена, то й право користування земельною часткою (паєм) оцінюється у гривнях. Така оцінка встанов­люється угодою учасників сільськогосподарської комерційної організації. Вона враховується паралельно з майновими паями та іншими вкладами членів даної організації.

Крім того, згідно зі ст. 10 згаданого Закону учасник акціо­нерного товариства відкритого типу практично не обмежений щодо розпорядження своєю часткою в майні цього товариства (він може передати її іншим особам). Тому, на відміну від підприємств кооперативного типу, майно (чи його частка) та­кого товариства може стати об'єктом права власності необме­женого кола осіб. Практично ця частка у статутному фонді ак­ціонерного товариства може стати об'єктом стягнення за боргами акціонера і, наприклад, фінансово-кредитна установа може стати акціонером такого товариства.

Особливість правосуб'єктності господарських товариств дістає свій прояв в існуванні притаманного тільки цим суб'єктам права на дивіденди. Ця особливість базується на сутності да­них товариств як об'єднання капіталу інвесторів на основній їх меті - задоволенні інтересів інвесторів (учасників, акціонерів). На відміну від суб'єктів підприємництва корпоративного типу (де, виходячи з суті обов'язковості трудової участі, члени ма­ють право на частину прибутку, залежно саме від трудової участі), в господарських товариствах на підставі ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники мають право на одержання дивідендів від участі в статутному фонді з чис­того прибутку товариства.

Прибуток товариства утворюється з надходжень від госпо­дарської діяльності після покриття матеріальних витрат і вит­рат на оплату праці. З балансового прибутку підприємства сплачуються відсотки до кредитних банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання. Зокрема, він може використову­ватися на виплату дивідендів акціонерам.

У випадку внесення в статутний фонд сільськогосподарсь­кої комерційної організації права користування земельними частками до її установчого договору додається план земельної ділянки і список осіб, що внесли це право.

Розділ XVI Правовий режим земель фізичних і юридичних осіб