4.4. Права і обов'язки осіб, які беруть участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення

Особа, яка притягається до адміністративної відповідаль­ності, має право: знайомитися з матеріалами справи, дава­ти пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою ад­воката, виступати рідною мовою і користуватися послуга­ми перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться про­вадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присут­ності особи, яка притягається до адміністративної відпові­дальності. У разі відсутності цієї особи при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ми 52, 53, 53¹, 54, 55, 56 КУАП, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення, про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло кло­потання про відкладення розгляду справи (ст. 268 КУАП).

Якщо потерпілим є особа, якій правопорушенням заподія­но майнову шкоду, вона має право знайомитись з матеріалами справи, заявляти клопотання, оскаржувати постанову по справі. Потерпілого може бути опитано як свідка (ст. 269 КУАП).

Інтереси особи, яка притягується до адміністративної відпо­відальності, і потерпілого мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

У розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат.

Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі будь-які обставини, що підлягають установленню по даній справі.

На виклик службової особи, у провадженні якої перебуває справа, свідок зобов'язаний з'явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все йому відоме по справі і відповісти на поставлені запитання (ст. 272 КУАП).

Експерт призначається службовою особою, в провадженні якої перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі, коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Експерт зобов'язаний з'явитись на виклик службової особи і дати об'єктивний висновок у поставлених перед ним питаннях.

Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосується предмета експертизи, заявляти клопотання про на­дання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі виснов­ку; з дозволу службової особи ставити особі, яка притягується до відповідальності, потерпілому, свідкам запитання, що сто­сується предмета експертизи; бути присутнім при розгляді справи (ст. 273 КУАП).

Потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам відшкодову­ються у встановленому порядку витрати, що їх вони зазнали у зв'язку з явкою до службової особи, в провадженні якої пере­буває справа.

За особами, яких викликають як потерпілих, свідками, екс­пертами і перекладачами, зберігається у встановленому поряд­ку середній заробіток за місцем роботи за час їх відсутності у зв'язку з явкою до службової особи, в провадженні якої пере­буває справа (ст. 275 КУАП).

4.5. Постанова по справі про адміністративне правопорушення

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, службова особа виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування службової осо­би, яка винесла постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення, а також поря­док та строк її оскарження і підписується службовою особою, яка розглянула справу (ст. 283 КУАП).

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення вирішення питання про відшкодування винним май­нової шкоди не відноситься до компетенції службових осіб органів Держкомзему. Ці питання вирішуються в порядку ци­вільного судочинства (ст. 40 КУАП).

По справі про адміністративне правопорушення службова особа виносить одну з таких постанов:

• про накладення адміністративного стягнення;

• про закриття справи.

Постанова про закриття справи у випадках порушення зе­мельного законодавства виноситься при передачі її прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання, а також при наяв­ності обставин, передбачених ст. 247 КУАП (ст. 284 КУАП).

Постанова про закриття справи виноситься за таких обставин:

• відсутність події і складу адміністративного правопору­шення;

• недосягнення особою на момент вчинення адміністратив­ного правопорушення шістнадцятирічного віку;

• неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи без­діяльність;

• скасування акта, який встановлює адміністративну відпо­відальність;

• закінчення на момент розгляду справи про адміністратив­не правопорушення строків, передбачених Кодексом Ук­раїни про адміністративні правопорушення;

• наявність по тому самому факту щодо особи, яка притя­гається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (службової особи) про накладення адміністративного стягнення, нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення по даному факту кримінальної справи;

• смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі (ст. 247 КУАП).

При малозначності вчиненого адміністративного правопо­рушення службова особа, уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідаль­ності і обмежитись усним зауваженням (ст. 22 КУАП).

Постанова оголошується негайно після закінчення розгля­ду справи, підписується в трьох примірниках, реєструється в спеціальній книзі. Копія постанови протягом трьох днів вру­чається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Копія постанови в той же строк вручається або висилаєть- ся потерпілому на його прохання.

Копія постанови вручається під розписку. В разі, якщо ко­пія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (ст.285 КУАП).

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її внесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазна­ченого строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено службо­вою особою, правомочною розглядати скаргу.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено вищестоящій службовій особі або в рай­онний (міський) суд, рішення якого є остаточним.

Особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором.

Подання скарги або протесту зупиняє виконання постано­ви до їх розгляду.

Вищестояща службова особа розглядає скаргу або протест в десятиденний термін з дня подання і приймає одне з рішень:

• залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

• скасовує постанову і надсилає справу на повторний роз­гляд;

• скасовує постанову і закриває справу;

• змінює захід стягнення в межах, передбачених норма­тивним актом про відповідальність за адміністратив­не правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Копія рішення по скарзі або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено.

Про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві.

Скасування постанови із закриттям справи про адміністра­тивне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з постановою.

Рішення по скарзі на постанову по справі про адміністра­тивне правопорушення може бути опротестовано прокурором.

Протест на рішення по скарзі вноситься вищестоящій служ­бовій особі відносно службової особи, яка прийняла рішення по скарзі.