Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шеремет.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3.49 Mб
Скачать

2. Склад земельних правопорушень Підстави та умови відповідальності

Земельні правопорушення, як і усі інші, складаються із чо­тирьох елементів: об'єкта, суб'єкта, об'єктивної сторони та суб­'єктивної сторони правопорушення.

Відповідальність може наступати лише при наявності всіх чотирьох елементів правопорушення. Відсутність хоча б одно­го із них виключає відповідальність.

Об'єктом земельного правопорушення являється земельний лад, встановлений земельним законодавством. В якості конк­ретного об'єкта виступає земля, конкретна земельна ділянка, права власників, користувачів, орендаторів землі.

Об'єктивна сторона земельного правопорушення - це кон­кретне діяння порушника, що посягнув на земельні інтереси учасників земельних відносин (наприклад, знищення межових знаків, самовільне захоплення ділянки тощо).

Суб'єкти земельного правопорушення - це конкретні фізичні та юридичні особи - власники землі, які допустили по­рушення земельного законодавства. Суб'єктами такої відпові­дальності виступають також посадові особи або керівні праців­ники підприємств, організацій, установ, які також являються власниками чи користувачами землі.

Суб'єктивна сторона земельного правопорушення - це пси­хічне відношення суб'єкта щодо вчиненого діяння, тобто як порушник відноситься до скоєного діяння: скоює його умисно чи по необережності, недбалості.

При притягненні винних до юридичної відповідальності за земельні правопорушення необхідно дотримуватись встановле­них законодавством підстав та умов відповідальності.

Підстава відповідальності - це наявність закону, правової норми, якими передбачено той чи інший вид злочину.

Умови відповідальності також установлені законодавством. Ці умови дають можливість притягати суб'єкта до відповідаль­ності, а відсутність хоча б одного із них робить таке неможли­вим. Такими умовами є:

  • протиправна поведінка суб'єкта;

  • наявність шкоди;

  • наявність прямого причинного зв'язку між шкодою і діянням;

  • вина порушника.

Суб'єкт правопорушення несе відповідальність лише в тому випадку, якщо його поведінка, діяння являються протиправни­ми, тобто якщо він порушує закон, правові норми. Якщо діян­ня не являється таким, суб'єкт не може бути притягнутий до відповідальності.

Шкода, спричинена земельним правопорушенням, може бути майновою або моральною.

Майновий збиток виникає при порушенні законних майно­вих інтересів власника, володаря, користувача чи орендатора (наприклад, забруднення землі, зниження врожайності на цілий ряд років).

Моральна шкода не спричиняє майнового збитку, але нано­сить шкоду морального чи фізичного характеру (наприклад, трудовій дисципліні, установленому порядку, колективу, особі).

Причинний зв'язок між правопорушенням і шкодою підтверджує, що шкода виникає якраз цієї причини, а не з якоїсь іншої.

Вина правопорушника - обов'язкова умова притягнення його до відповідальності. Без вини нема відповідальності. Вина може бути умисною або необережною, неумисною, недбалою. В залежності від цього встановлюються різні види покарання. Вказані вимоги, підстави та умови є обов'язковими для всіх форм власності.

Колективи (підприємства, організації), їх органи не можуть бути притягнуті до дисциплінарної чи кримінальної відпові­дальності, тому що ця відповідальність суворо індивідуальна. До цивільно-правової майнової відповідальності можуть притяга­тися як фізичні, так і юридичні особи, які скоїли шкоду.

Нове земельне законодавство України передбачає адмініст­ративну відповідальність у вигляді штрафів для підприємств і організацій, тобто юридичних та фізичних осіб.