1.2. Історія і традиції внз

Іванно-Франківський національний технічний університет нафти і газу-заснований у 1967 р. З 1994 р. — державний технічний університет нафти та газу IV рівня акредитації, з 2001 р. — національний.

Багатопрофільний заклад освіти IV рівня акредитації, що веде підготовку та перепідготовку фахівців для нафтогазової промисловості.

Має дванадцять факультетів та 56 кафедр. Готує фахівців 28 спеціальностей. На базі напрямку «Нафтогазова справа» спеціальності «Газонафтопроводи та газонафтосховища» готуються військові фахівці — офіцери служби паливно-мастильних матеріалів.

Вищий навчальний заклад веде свою історію із 1967 року, коли в Івано-Франківську на базі філії Львівського політехнічного інституту було утворено інститут нафти і газу. ІФНТУНГ відзначається багатофункціональністю й розгалуженістю структури. При університеті функціонує фізико-технічний ліцей, діє коледж електронних приладів. На основі споріднених технікумів, коледжів, профтехучилищ, ліцеїв та гімназій у ІФНТУНГ із 1994 року створено навчально-науково-виробничий комплекс. ІФНТУНГ відомий як навчальний заклад, де працює потужний науково-педагогічний колектив. Понад 600 викладачів вирішують ряд важливих і актуальних завдань. В їх числі – поліпшення навчально-виховного процесу та спрямування його до рівня державних стандартів із підготовки спеціалістів необхідної кваліфікації відповідно до соціальних замовлень; впровадження ступеневої системи з підготовки спеціалістів; пошуки форм і методів навчання, видів контролю знань студентів, нових технологій навчання; зміцнення навчально-лабораторної бази; підготовка науково-педагогічних кадрів високої кваліфікації та ін. ІФНТУНГ має багату науково-технічну бібліотеку, унікальний геологічний музей, музей історії університету. До послуг студентів – 7 гуртожитків, спортивно-оздоровчий комплекс, де функціонують 5 спортзалів, плавальний басейн, легкоатлетичний манеж. Є лижна база. Діє медпункт. Працюють спортивно-оздоровчий табір “Факел”, а в умовах незрівнянної карпатської природи – база відпочинку “Нафтовик”. Працює також санаторій-профілакторій “Бадьорість”. В системі об’єднання громадського харчування функціонують їдальні та кафе.

1.3. Професія «менеджер»: зміст,характер та сфера майбутньої професії діяльності

Менеджер – це людина, яка має планувати, організовувати, координувати та контролювати певні процеси на підприємстві. Інакше кажучи, це керівник або управлінець, який відповідає за ефективну роботу цілого підприємства, окремого підрозділу або певного напрямку діяльності підприємства.

Управлінська діяльність менеджера може розглядатися як самостійна діяльність, яка включає в себе цілеспрямований вплив на людей, щоб вони працювали для досягнення цілей організації. Вона включає чотири основні взаємопов'язані функції: планування, організація, мотивація і контроль. Ці функції об'єднуються такими процесами, як комунікація (спілкування, обмін інформацією) і прийняття рішення.

У перекладі з англійської слово «manager» означає – керівник, завідувач, директор, управлінець. Наприкінці ХІХ століття в США став застосовуватися зовсім новий підхід до системи ефективного управління підприємством і ролі менеджера в цій системі. Наука «Менеджмент» оповідала про досягнення поставлених цілей за рахунок взаємодії чотирьох дій: планування, організації, мотивації та контролю. Американець Тейлор першим виступив з доповіддю про те, як організувати роботу виробництва, сполучаючи технічний прогрес, наукові методи управління та фізичної праці.

Домінуючі види діяльності менеджера:

– робота з іншими людьми в організаціях, підприємствах, установах для досягнення організаційних цілей та економічного успіху;

– вивчення попиту та пропозицій на ринку;

– планування діяльності організації, підприємства, установи;

– комунікація (встановлення та розвиток взаємодії між персоналом, іншими установами та організаціями);

– пошук і використання необхідних засобів і ресурсів для найкращого досягнення основних цілей організації;

– розробка бізнес-плану та контроль над його реалізацією;

– керівництво (доведення інструкцій і повноважень), організація та оцінка роботи підлеглих;

– контроль за виконанням поставлених завдань;

– участь у процесі прийому, підбору та допомога в професійно-кваліфікаційному зростанні працівників;

– проведення переговорів, бесід з клієнтами;

– проведення презентацій.

Якості, що забезпечують успішність виконання діяльності менеджера:

– високо розвинені організаторські здібності (вміння управляти);

– комунікативні здібності (вміння входити в контакт, налагоджувати взаємовідносини);

– здібність управляти собою;

– висока здібність впливати на оточуючих людей;

– здібність управляти;

– здібність формувати та розвивати ефективні робочі групи;

– здібність вирішувати проблемні ситуації у короткий термін;

– добре розвинені аналітичні здібності.

Особистісні якості, інтереси та схильності до професії менеджера:

– вміння прогнозувати, передбачати ситуацію;

– впевненість у собі, у прийнятих рішеннях;

– енергійність;

– чіткі особисті цілі (знає, чого хоче від своєї роботи);

– уміння підкорятися вимогам, нормам організації;

– ерудованість;

– прагнення до постійного особистісного зростання.

Менеджерам доведеться сприяти переорієнтації і структурній перебудові економіки відповідно до нових уявлень і вимог, а це можливо тільки в тому випадку, якщо на чолі сучасної фінансово-господарської діяльності стоїть висококваліфікований менеджер, який вільно орієнтується в ринкових лабіринтах.