Міністерство освіти і науки України
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
Кафедра менеджменту і адміністрування
ЗВІТ
ПРО ПРОХОДЖЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ
на підприємствах:
ПАТ "ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО",
ВО "Карпати",
Івано-Франківська міська рада
з 06.07.2015 по 10.07.2015р.
Виконав:
ст. гр. МО - 14 - 1
Остафійчук Валентин
Перевірила:
Кісь Галина Романівна
Івано - Франківськ
2015
ЗМІСТ
ВСТУП.........................................................................................................................3-4
РОЗДІЛ І.Організація навчального та виховного процесу у ВНЗ та на факультеті. Студентське самоврядування
1.1. Вища освіта в Україні у контексті Болонського процесу. Державний стандарт вищої освіти в Україні..............................................................................6-10
1.2. Історія і традиції ВНЗ......................................................................................10-11
1.3. Професія «менеджер»: зміст, характер та сфера майбутньої професії діяльності.................................................................................................................11-13
1.4. Роль випускової кафедри в підготовці фахівців...........................................14-15
РОЗДІЛ ІІ. Об’єкти практичного вивчення діяльності та дослідження особливостей управління
2.1. Івано-Франківська міська рада............................................................15-18
2.2. Загальні відомості про ПАТ «Прикарпаттяобленерго».................................18-22
2.3. Відомості про «Виробниче об'єднання «Карпати»......................................23-26
ВИСНОВОК...............................................................................................................27-28
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ................................................................29
Вступ
Практика студентів є невід’ємною складовою навчального процесу, логічним продовженням навчальних курсів, що розглядають питання організації діяльності, технології та управління підприємством та складовою частиною процесу підготовки майбутніх бакалаврів .
Під час навчання у вищому навчальному закладі ознайомча і виробнича практика займає важливе місце для підготовки спеціалістів, є початковим етапом ознайомлення студентів з вибраною спеціальністю, із сучасними технологіями, що використовуються на підприємствах та організаціях, отримання професійних знань та навичок, які допоможуть у вивченні теоретичних курсів. Це є обов’язковою складовою «формування» майбутніх фахівців згідно зі стандартами вищої освіти.
В процесі перебування на підприємствах ми мали можливість прослідкувати за тим, як іде керування таким складним механізмом як підприємство. В цій роботі я намагатимусь передати всі знання, яких ми набули за час перебування на підприємстві, включаючи не тільки документально підтверджені, а й власні висновки з приводу функціонування підприємства як системи; вміння керувати процесом виробництва, управлінським персоналом підприємства. Розкриття усіх цих питань та ще багато інших і є метою написання цієї роботи.
Метою навчальної практики «Вступ до фаху» є ознайомлення студентів з особливостями майбутньої професії, її змістом та завданням управлінської діяльності, особливостями організації підготовки фахівців з менеджменту; оволодіння навичками послідовного викладання отриманих знань і вмінь; практичне застосування теоретичних знань.
Завданням навчальної практики є:
-ознайомити студентів з основними положеннями про організацію вищої освіти в Україні та її особливостями у ВНЗ;
- визначити місце та роль фахівця з менеджменту організацій і адміністрування;
- ознайомити студентів зі сферою їх майбутньої професійної діяльності, переліком основних типів підприємств;
- довести до відома студентів перелік посад, що може обіймати випускник даного професійного спрямування на підприємствах;
- надати студентам стислий огляд змісту освітньо-професійної програми фахівця відповідного професійного спрямування напряму «Менеджмент», а також ознайомити з кваліфікаційними вимогами та основними видами і змістом діяльності менеджера;
Після проходження практики студенти повинні поповнити знання про специфічну особливість формування організаційних структур управління, взаємозв'язок системи управляння та технологічних процесів підприємства.
Об’єктами практичного вивчення діяльності та дослідження особливостей управління були різні установи, а саме:
а)ПАТ «Прикарпаттяобленерго»
б)Виробниче об’єднання «Карпати»;
в)Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради;
Таблиця 1
Календарний план Навчальної практики «Вступ до фаху»
№ |
Назва виду діяльності |
Термін виконання |
1 |
Установчі збори |
05.07.2015 |
2 |
Інструктаж з техніки безпеки |
05.07.2015 |
3 |
Освоєння основних засад Болонського процесу та органзації навчального та виховного процесу в ІФНТУНГ, вивчення історій та традицій ВНЗ |
05.07.2015 |
4 |
Освоєння та вивчення основних завдань майбутньої професії . Галузева специфіка підготовки менеджерів у ІНФНУНГ.Роль випускної кафедри впідготовці фахівців. Інформаційно-методичне забезпечення навчального поцесу у ВНЗ |
06.07.2015 |
5 |
Екскурсія 1 ( ПАТ «Прикарпаттяобленерго») |
06.07.2015 |
6 |
Лекція керівника практики з ПАТ «Прикарпаттяобленерго» Ільницького Д.Є. |
06.07.2015 |
7 |
Екскурсія 3 (ВО «Карпати») |
08.07.2015 |
8 |
Екскурсія 4 (Івано-Франківська міська рада, Центр надання адміністративних послуг) |
10.07.2015
|
9 |
Підведення підсумків та оформлення звіту |
10.07.2015/01.09.20154 |
РОЗДІЛ І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ТА ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У ВНЗ ТА НА ФАКУЛЬТЕТІ. СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ.
1.1. Вища освіта в Україні у контексті Болонського процесу. Державний стандарт вищої освіти в Україні
Вища освіта є складовою частиною системи освіти, функціонування якої регулюється законами України "Про освіту " та "Про вищу освіту". Система вищої освіти - це сукупність вищих закладів освіти, які забезпечують фундаментальну наукову, професійну і практичну підготовку, здобуття випускниками освітньо-кваліфікаційних рівнів, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення кваліфікації. На даний час, відповідно до рівня підготовки, матеріально-технічного забезпечення та наявності науково-педагогічних кадрів, для визначення статусу вищих навчальних закладів установлено чотири рівні акредитації:
- перший рівень - технікум, училище та інші вищі навчальні заклади прирівняні до них;
- другий рівень - коледж та інші, прирівняні до нього вищі навчальні заклади;
- третій і четвертий рівні (залежно від результатів акредитації): університет, інститут, академія, консерваторія.
У середині 90-х років XX століття було запроваджено ступеневу систему підготовки фахівців, яка полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах(ступенях) вищої освіти.
Освітньо-кваліфікаційний рівень "молодший спеціаліст" забезпечують вищі навчальні заклади першого рівня акредитації. Рівень "бакалавр" (базову вищу освіту) забезпечують вищі навчальні заклади другого рівня акредитації. Освітньо-кваліфікаційні рівні "спеціаліст", "магістр"(повна вища освіта) забезпечується вищими навчальними закладами третього і четвертого рівнів акредитації (рис.4).
Вищі навчальні заклади вищого рівня акредитації можуть здійснювати підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями, які забезпечують навчальні заклади нижчого рівня акредитації. Технікуми, училища, коледжі можуть бути структурними елементами вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації.
Закінчивши загальноосвітню школу, громадянин отримує "атестат зрілості", що, як і після закінчення професійно-технічної школи (технікуму, училища, та ін.) з отриманням диплому молодшого спеціаліста, надає йому право вступу до ВНЗ. Нині ступенева структура вищої освіти передбачає чотирирічну базову вищу освіту з отриманням сертифіката про базову вишу освіту і надання кваліфікації "бакалавр". При подальшому навчанні можлива часткова зміна напряму навчання чи спеціальності на другому циклі терміном в І рік, навчальний план якого містить переважно спеціальні дисципліни. Випускнику мас присвоюватися кваліфікація "спеціаліст". Продовжити навчання в магістратурі (1; 1,5-2 роки) можуть кращі випускники-бакалаври та спеціалісти, які відбираються для навчання на основі рейтингових показників та досягнень у науково-дослідній роботі. Успішне завершення навчання за магістерськими програмами та захист магістерської роботи дає право отримати диплом фахівця освітньо-кваліфікащйного рівня ''магістр".
Теперішнього часу вищими рівнями підготовки фахівця-професіонала є аспірантура та докторантура. До аспірантури на конкурсній основі зараховують магістрів (в окремих випадках фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст") для проведення самостійних наукових досліджень, підготовки і захисту дисертаційної роботи. Студії аспірантів передбачають обов'язковий супровід зі сторони наукового керівника і складання кандидатських іспитів. Успішний захист дисертаційної роботи у Спеціалізованій вченій раді, які функціонують при провідних вищих навчальних закладах або в наукових установах Національної академії наук України чи галузевих академій, дає право на здобуття наукового ступеня "кандидат наук". Кандидат наук мас право продовжити навчання в докторантурі, захистити більшу за обсягом дисертацію у тій самій або іншій (зазвичай суміжній) галузі знань у Спеціалізованій вченій раді на здобуття наукового ступеня "доктор наук". "Доктор наук" є найвищим рівнем наукової кваліфікації в Україні та дає широкі права на особисту автономію і зайняття вищих посад у науковій ієрархії. Присудження Спеціалізованими вченими радами наукових ступенів "кандидат наук" та "доктор наук" затверджується державним органом - Вищою атестаційною комісією (ВАК) України.
Відповідно підписаних Україною Болонських угод у недалекому майбутньому планується перехід до наступних освітньо-кваліфікаційних рівнів: бакалавр - магістр - доктор філософії (PhD). Тобто у вищій школі фактично запропоновано запровадити три взаємопов'язані наскрізні цикли підготовки фахівців. Перший - має зазвичай тривати 3-4 роки і завершуватися здобуттям академічного ступеню "бакалавр". Навчання упродовж другого циклу може передбачати отримання через 1-2 роки ступеня магістра. За умови загальної тривалості навчання не менше 8-9 років і захисту дисертації може бути отриманий ступінь "доктор наук" (доктор філософії в певній галузі наукових знань).
Для прикладу розглянемо систему кваліфікацій в США. Першим рівнем є бакалавр, підготовка якого найчастіше триває чотири роки (окрім медицини, права і деяких інших спеціальностей). Цей час поділяється на дві половини. У першій - викладаються загальні дисципліни, з яких менше 50% стосується майбутньої спеціалізації, у другій половині - спеціалізованих предметів уже більше половини. Дипломи цього рівня (Bachelor's Degree) за змістом - це переважно академічні кваліфікації і представлені дипломами бакалавра мистецтв або наук. Програма другого рівня передбачає спеціалізацію у певній галузі та за 1-2 роки навчання має завершуватися присвоєнням диплома магістра (Master Degree). Вимоги для отримання цього диплома досить різноманітні: написання наукової роботи, складання іспиту з іноземної мови, засвідчення вміння користуватися комп'ютером та базами даних, складання заключних іспитів. Третім рівнем є аспірантура (докторантура) і підготовка дисертації для отримання ступеня PhD-доктора філософії в певній науковій галузі. Навчання в аспірантурі має продовжуватися упродовж 3-5 років після отримання диплома магістра. Загальні та фахові іспити складаються зазвичай упродовж перших двох років докторських студій. Звання доктора філософії(PhD) є найвищим академічним званням у США.
18-19 травня 2001 року у Празі на зустрічі європейських міністрів, які відповідають на вищу освіту, в комюніке "До зони Європейської вищої освіти" одним з важливих напрямів Болонського процесу було визначено "Прийняття системи, заснованої, на двох основних шляхах": "Міністри із задоволенням відзначили енергійне обговорення і розвиток структури ступенів, заснованої на двох основних циклах, які чітко формулюють вищу освіту для ступеневого і після ступеневого навчання. Деякі країни вже прийняли цю структуру, а декілька інших розглядають її з великим зацікавленням. Важливо відзначити, що в багатьох країнах ступені бакалавра і магістра або два інші відповідні ступені можуть бути отримані як в університетах, так і в інших навчальних закладах" .
Згідно вимог Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) теперішнього часу пропонується нова модель модернізації структури освіти в Україні .
При упровадженні пропонованої моделі необхідно досягти конкурентоспроможності бакалавра на ринку праці, як це має місце за кордоном. З цією метою необхідно сформувати громадську думку у кадрових агентств щодо достатньої компетентності бакалаврів, які мають достатній обсяг знань та умінь для виконання професійних обов'язків. Водночас слід урахувати що існують галузі техніки, економіки та суспільної діяльності, в яких бакалавр не зможе знайти свого місця (наприклад, ядерна енергетика, філософія та ін.).
До магістерських студій можуть залучатися студенти, які отримали високий рівень підготовки у першому циклі і здатні навчатися за магістерськими програмами. Магістерські програми у майбутньому пропонується модифікувати. Так, сьогодні в українській вищій школі пропонуються програма "Магістр наук" і програма, яка орієнтована на практичну діяльність. Нині обговорюється питання еволюції двох варіантів магістерських програм: магістра академічного і магістра професійного (наприклад, магістр наук та магістр інженерії для технічних спеціальностей). За деякими напрямками, максимально зберігаючи прогресивний національний досвід, необхідно визначитися із підготовкою фахівців за програмою інтегрованих магістрів (Integrated Magister's Degree). Підготовка інтегрованого магістра має здійснюватися за окремими спеціальностями: педагогічна освіта, медицина, фармація, філософія, мистецтво, транспорт, національна безпека тощо.
В руслі вимог Болонського процесу дискутується проблема реформування двох традиційних наукових ступенів (кандидат-доктор наук) в одну (доктора PhD), яку слід розглядати під кутом сприйняття освітянським та науковим середовищем, ринком праці, соціального забезпечення та існуючих стереотипів.