- •5.1. Основна термінологія……………………………………………156
- •1.2. Поняття про надзвичайну ситуацію
- •1.3. Моніторинг нс
- •1.4. Паспортизація та ідентифікація об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки
- •Розділ 2. Планування з питань цивільного захисту
- •2.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям в Україні
- •2.2. Планування заходів цз на об’єктах
- •2.3. Навчання населення діям у нс
- •2.4. Організація та проведення евакуації
- •Розділ 3. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж. Противибуховий і протипожежний захист ог
- •3.1. Основна термінологія
- •3.2. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
- •3.3. Система протипожежного та противибухового захисту
- •3.4. Способи і засоби гасіння пожеж
- •3.5. Система організаційно-технічних заходів з пожежної безпеки
- •3.6. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон
- •3.7. Категорії приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Характеристика ступенів руйнування при вибухах
- •Розв’язування типових завдань з противибухового та протипожежного захисту Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху
- •Методика розрахунку надлишкового тиску для горючих газів, парів лзр і гр
- •Розрахунок надлишкового тиску для індивідуальних горючих речовин, які складаються з атомів с, н, о, n, ci, Br, I, f
- •Розрахунок надлишкового тиску для індивідуальних горючих речовин, до складу яких не входять з атоми с, н, о, n, ci, Br, I, f
- •Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху для приміщень в яких обертається горючий пил
- •Оцінка ступеня можливих уражень персоналу та мешканців населених пунктів
- •Розрахунок категорії приміщень за пожежною небезпекою
- •Визначення очікуваного характеру пожеж
- •Методи розрахунку значень критеріїв вибухопожежної і пожежної небезпеки зовнішніх установок
- •Метод розрахунку значень критеріїв пожежної небезпеки для горючого пилу
- •Метод розрахунку інтенсивності теплового випромінювання
- •Розділ 4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного зараження
- •4. 1. Радіоактивність. Джерела радіоактивності
- •4.2. Типи радіоактивного випромінювання
- •4.3. Характеристики радіоактивності
- •4.4. Характеристики зон радіоактивного зараження
- •4.5. Розв’язування типових завдань з оцінки радіаційної обстановки
- •4.6. Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного впливу
- •Розділ 5. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах хімічного зараження
- •5.1. Основна термінологія
- •5.2. Хімічно небезпечні об’єкти
- •5.3. Сильнодіючі отруйні речовини (сдор). Перша допомога при отруєнні сдор
- •5.4. Коротка характеристика бойових отруйних речовин
- •5.5. Осередок хімічного зараження. Характеристики зон хімічного зараження
- •5.6. Розв’язування типових завдань з оцінки хімічної обстановки
- •5.7. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу
- •Розділ 6. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах біологічного зараження
- •6.1. Поняття біологічної зброї та історія її застосування
- •6.2. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур
- •6.3. Уражаюча дія біологічної зброї
- •6.4. Характеристики зон біологічного зараження
- •6.5. Оцінка біологічної обстановки
- •6.6. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку
- •Розділ 7. Оцінка соціально-економічних наслідків нс
- •7.1. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •7.2. Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •7.3. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •7.4. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •7.5. Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва
- •7.6. Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •7.7. Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •7.8. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •7.9. Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
- •7.10. Визначення та відображення кількості можливих аварій на конкретних видах кем і тм
- •7.11. Визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (оф) внаслідок первинної нстх
- •7.12. Визначення та відображення можливої величини загальних (Мзаг, ос.) і санітарних (Мсан, ос.) втрат виробничого персоналу (населення)
- •7.13. Визначення та відображення можливої величини збитків внаслідок надзвичайної ситуації
- •Розділ 8. Оцінка інженерно-геологічної обстановки
- •8.1. Основна термінологія в інженерно-геологічній обстановці та характеристика термінів
- •8.2. Характеристика зон небезпечних геологічних процесів і явищ. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні
- •8.3. Оцінка інженерно-геологічного стану
- •8.4. Розв’язання типових завдань з оцінки обстановки при затопленнях
- •8.5. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків затоплень
- •9.2. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів
- •9.3. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта в нс
- •Розділ 10. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
- •10.1. Забезпечення діяльності ог, у власності якого перебуває об’єкт підвищеної небезпеки
- •10.2. Ліцензування діяльності об’єкту підвищеної небезпеки
- •10.3. Розв’язання типових завдань з ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •11.2. Правила поведінки та способів дій в умовах нс
- •11.3. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок нс
- •11.4. Особливості навчання дітей з питань цз
- •1.5. Планування і реалізація заходів щодо запобігання та мінімізації втрат на об'єктах, які становлять національне культурне надбання
- •Розділ 12. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
- •12.1. Культура безпеки
- •12.2. Структура впливу параметрів людського фактору на управління безпекою у нс
- •12.3. Методики аналізу і врахування людського фактору
- •12.4. Розв’язання типових завдань із розрахунку імовірності помилки персоналу
- •Список літератури
- •Перелік умовних скорочень
- •Додатки
- •Розрахункове визначення значення коефіцієнта z участі горючих газів і парів ненагрітих легкозаймистих рідин у вибуху
12.4. Розв’язання типових завдань із розрахунку імовірності помилки персоналу
Наведемо кілька прикладів типових завдань із розрахунку імовірності помилки персоналу
П
риклад
1.
Оператор
виконує два завдання – спочатку x, а
потім – y. При цьому він може виконувати
їх як правильно, так і неправильно.
Іншими словами, неправильно виконувані
завдання – єдині помилки, які можуть
з'являтися в даній ситуації. Потрібно
побудувати дерево можливих результатів
і знайти загальну ймовірність неправильного
виконання завдання. Передбачається, що
ймовірності статистично незалежні.
Розв’язання. Для вирішення поставленого завдання скористаємося деревом можливих результатів, зображеним на мал. 12.7, і введемо наступні позначення:
– ймовірність
успішного виконання завдання;
– ймовірність
невиконання завдання;
– успішне
виконання завдання;
– невиконання
завдання;
– ймовірність
успішного виконання завдання
;
– ймовірність
успішного виконання завдання
;
– ймовірність
невиконання завдання
;
– ймовірність
невиконання завдання
.
Згідно з мал. 12.7, ймовірність успішного виконання завдання дорівнює:
.
Аналогічно знаходиться вираз для ймовірності невиконання завдання:
.
З мал. 12.7 випливає, що єдиним способом успішного виконання системного завдання є успішне виконання обох завдань – і .
Приклад
2.
Визначити ймовірність безвідмовної
роботи системи ”людина – машина”, яка
працює в режимі контролю та виправлення
помилок машини людиною, якщо за
роботи інтенсивність відмов (помилок)
людини
,
а інтенсивність відмов машини
.
Розв’язання.
Згідно (12.1) імовірність безвідмовної
роботи
.
Тоді
імовірність помилки
.
Імовірність помилки людини
,
а імовірність помилки машини
.
Враховуючи, що
,
можна визначити:
,
а
.
Оскільки людина контролює і виправляє
помилки машини, то імовірність помилки
системи ”людина – машина” дорівнюватиме
добутку імовірності помилки людини та
імовірності помилки машини, тобто:
.
Відповідно, ймовірність безвідмовної
роботи системи ”людина – машина”
.
Підставивши відповідні значення,
одержимо:
Приклад
3.
Людина протягом робочої зміни, що тривала
,
виконала 4000 операцій, причому 16 із них
виявилися помилковими. Визначити
імовірність безпомилкового виконання
операцій та інтенсивність помилок.
Розв’язання.
Інтенсивність
помилок, згідно формули (12.2),
,
а імовірність безпомилкового виконання
операцій
Підставляючи числові значення, одержимо:
інтенсивність помилок
;
імовірність безпомилкового виконання
операцій
.
Приклад
4.
Визначити надійність системи “людина
– машина”, якщо відомо, що імовірність
безвідмовної роботи технічних засобів
протягом часу
дорівнює 0,95, імовірність безпомилкової
роботи оператора
протягом часу
за
умови, що техніка працює безвідмовно,
дорівнює 0,9, імовірність
видачі сигналу контрольною системою
,
імовірність виявлення сигналу оператором
,
імовірність виправлення помилкових
дій при повторному виконанні всієї
операції
,
час, протягом якого людина не може
прийняти інформацію, що поступила до
неї,
,
а загальний
час роботи людини-оператора
Загальна
і несвоєчасно
виконана оператором кількість завдань
відповідно дорівнюють 100 і 10.
Розв’язання.
Згідно (12.14), надійність
системи “людина – машина”
.
Коефіцієнт готовності оператора
.
Підставивши числові значення, одержимо:
.
Своєчасність дій оператора можна
визначити за формулою (7.8):
.
Підставивши числові значення, матимемо:
.
Відновлюваність
оператора оцінюється ймовірністю
виправлень ним допущеної помилки
і може бути визначена за формулою (7.6):
.
Підставивши числові значення, одержимо:
.
Тоді надійність системи “людина
– машина”:
.
Приклад
5.
Визначити виграш у надійності, якщо
ймовірність безвідмовної роботи
технічних засобів
,
імовірність безпомилкової роботи
оператора
,
умовна ймовірність безвідмовної роботи
системи протягом часу
з компенсацією наслідків відмов
,
імовірність “миттєвої” компенсації
помилок оператора
.
Розв’язання.
Виграш
у надійності за ймовірністю безвідмовної
роботи
за рахунок компенсації помилок і відмов
характеризується відношенням:
(12.13). Враховуючи, що
та
,
одержимо:
.
Підставляючи числові значення, одержимо:
.
