- •5.1. Основна термінологія……………………………………………156
- •1.2. Поняття про надзвичайну ситуацію
- •1.3. Моніторинг нс
- •1.4. Паспортизація та ідентифікація об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки
- •Розділ 2. Планування з питань цивільного захисту
- •2.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям в Україні
- •2.2. Планування заходів цз на об’єктах
- •2.3. Навчання населення діям у нс
- •2.4. Організація та проведення евакуації
- •Розділ 3. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж. Противибуховий і протипожежний захист ог
- •3.1. Основна термінологія
- •3.2. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
- •3.3. Система протипожежного та противибухового захисту
- •3.4. Способи і засоби гасіння пожеж
- •3.5. Система організаційно-технічних заходів з пожежної безпеки
- •3.6. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон
- •3.7. Категорії приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Характеристика ступенів руйнування при вибухах
- •Розв’язування типових завдань з противибухового та протипожежного захисту Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху
- •Методика розрахунку надлишкового тиску для горючих газів, парів лзр і гр
- •Розрахунок надлишкового тиску для індивідуальних горючих речовин, які складаються з атомів с, н, о, n, ci, Br, I, f
- •Розрахунок надлишкового тиску для індивідуальних горючих речовин, до складу яких не входять з атоми с, н, о, n, ci, Br, I, f
- •Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху для приміщень в яких обертається горючий пил
- •Оцінка ступеня можливих уражень персоналу та мешканців населених пунктів
- •Розрахунок категорії приміщень за пожежною небезпекою
- •Визначення очікуваного характеру пожеж
- •Методи розрахунку значень критеріїв вибухопожежної і пожежної небезпеки зовнішніх установок
- •Метод розрахунку значень критеріїв пожежної небезпеки для горючого пилу
- •Метод розрахунку інтенсивності теплового випромінювання
- •Розділ 4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного зараження
- •4. 1. Радіоактивність. Джерела радіоактивності
- •4.2. Типи радіоактивного випромінювання
- •4.3. Характеристики радіоактивності
- •4.4. Характеристики зон радіоактивного зараження
- •4.5. Розв’язування типових завдань з оцінки радіаційної обстановки
- •4.6. Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного впливу
- •Розділ 5. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах хімічного зараження
- •5.1. Основна термінологія
- •5.2. Хімічно небезпечні об’єкти
- •5.3. Сильнодіючі отруйні речовини (сдор). Перша допомога при отруєнні сдор
- •5.4. Коротка характеристика бойових отруйних речовин
- •5.5. Осередок хімічного зараження. Характеристики зон хімічного зараження
- •5.6. Розв’язування типових завдань з оцінки хімічної обстановки
- •5.7. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу
- •Розділ 6. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах біологічного зараження
- •6.1. Поняття біологічної зброї та історія її застосування
- •6.2. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур
- •6.3. Уражаюча дія біологічної зброї
- •6.4. Характеристики зон біологічного зараження
- •6.5. Оцінка біологічної обстановки
- •6.6. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку
- •Розділ 7. Оцінка соціально-економічних наслідків нс
- •7.1. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •7.2. Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •7.3. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •7.4. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •7.5. Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва
- •7.6. Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •7.7. Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •7.8. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •7.9. Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
- •7.10. Визначення та відображення кількості можливих аварій на конкретних видах кем і тм
- •7.11. Визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (оф) внаслідок первинної нстх
- •7.12. Визначення та відображення можливої величини загальних (Мзаг, ос.) і санітарних (Мсан, ос.) втрат виробничого персоналу (населення)
- •7.13. Визначення та відображення можливої величини збитків внаслідок надзвичайної ситуації
- •Розділ 8. Оцінка інженерно-геологічної обстановки
- •8.1. Основна термінологія в інженерно-геологічній обстановці та характеристика термінів
- •8.2. Характеристика зон небезпечних геологічних процесів і явищ. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні
- •8.3. Оцінка інженерно-геологічного стану
- •8.4. Розв’язання типових завдань з оцінки обстановки при затопленнях
- •8.5. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків затоплень
- •9.2. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів
- •9.3. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта в нс
- •Розділ 10. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
- •10.1. Забезпечення діяльності ог, у власності якого перебуває об’єкт підвищеної небезпеки
- •10.2. Ліцензування діяльності об’єкту підвищеної небезпеки
- •10.3. Розв’язання типових завдань з ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •11.2. Правила поведінки та способів дій в умовах нс
- •11.3. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок нс
- •11.4. Особливості навчання дітей з питань цз
- •1.5. Планування і реалізація заходів щодо запобігання та мінімізації втрат на об'єктах, які становлять національне культурне надбання
- •Розділ 12. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
- •12.1. Культура безпеки
- •12.2. Структура впливу параметрів людського фактору на управління безпекою у нс
- •12.3. Методики аналізу і врахування людського фактору
- •12.4. Розв’язання типових завдань із розрахунку імовірності помилки персоналу
- •Список літератури
- •Перелік умовних скорочень
- •Додатки
- •Розрахункове визначення значення коефіцієнта z участі горючих газів і парів ненагрітих легкозаймистих рідин у вибуху
1.2. Поняття про надзвичайну ситуацію
Надзвичайна ситуація – обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Офіційна класифікація НС в Україні здійснюється двома нормативно-правовими документами:
Державним класифікатором надзвичайних ситуацій ДК 019-2010 і “Порядком класифікації НС техногенного та природного характеру за їх рівнями”.
Національний класифікатор “Класифікатор надзвичайних ситуацій” (КНС) застосовують для збирання адміністративних даних та організації взаємодії органів центральної виконавчої влади, відомств, організацій, підприємств під час вирішування питань, пов'язаних із НС.
Класифікатор можна використовувати для машинного обробляння статистичної інформації в автоматизованих системах і забезпечення інформаційної сумісності задач органів різних рівнів керування.
Згідно з КНС:
Надзвичайна ситуація техногенного характеру – порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.
Надзвичайна ситуація природного характеру – порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, пов'язане з небезпечним геофізичним, геологічним, метеорологічним або гідрологічним явищем, деградацією ґрунтів чи надр, пожежею у природних екологічних системах, зміною стану повітряного басейну, інфекційною захворюваністю та отруєнням людей, інфекційним захворюванням свійських тварин, масовою загибеллю диких тварин, ураженням сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками тощо.
Надзвичайна ситуація соціального характеру – порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування, або пов'язане із зникненням (викраденням) зброї та небезпечних речовин, нещасними випадками з людьми тощо.
Надзвичайна ситуація воєнного характеру – порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене застосуванням звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якого виникають вторинні чинники ураження населення, що її визначають в окремих нормативних документах. У цьому класифікаторі НС воєнного характеру не подано в подробицях, а лише зазначено на найвищому рівні деталізації з кодом 40000.
У таблиці 1.1 зведені назви ймовірних надзвичайних ситуації в Україні.
Таблиця 1.1.
Класифікація надзвичайних ситуацій в Україні
ККод |
Назва |
ВВиди (кільк) |
10000 |
НС ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ |
76 |
10100 |
НС УНАСЛІДОК АВАРІЙ ЧИ КАТАСТРОФ НА ТРАНСПОРТІ (за винятком пожеж і вибухів) |
19 |
10200 |
НС УНАСЛІДОК ПОЖЕЖ, ВИБУХІВ |
12 |
10300 |
НС УНАСЛІДОК АВАРІЙ З ВИКИДАННЯМ (ЗАГРОЗОЮ ВИКИДАННЯ) НХР, КОРИСНИХ КОПАЛИН НА ІНШИХ ОБ'ЄКТАХ (ОКРІМ АВАРІЙ НА ТРАНСПОРТІ) |
3 |
10400 |
НС УНАСЛІДОК НАЯВНОСТІ У НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ШКІДЛИВИХ (ЗАБРУДНЮВАЛЬНИХ) І РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН ПОНАД ГДК |
8 |
10500 |
НС УНАСЛІДОК АВАРІЙ З ВИКИДАННЯМ (ЗАГРОЗОЮ ВИКИДАННЯ) РР (крім аварій на транспорті) |
6 |
10600 |
НС УНАСЛІДОК РАПТОВОГО РУЙНУВАННЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД |
6 |
10700 |
НС УНАСЛІДОК АВАРІЙ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМАХ |
7 |
10800 |
НС УНАСЛІДОК АВАРІЙ У СИСТЕМАХ ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ |
4 |
10900 |
НС УНАСЛІДОК АВАРІЇ СИСТЕМ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ |
1 |
11000 |
НС УНАСЛІДОК АВАРІЙ НА ОЧИСНИХ СПОРУДАХ |
2 |
11100 |
НС УНАСЛІДОК ГІДРОДИНАМІЧНИХ АВАРІЙ |
3 |
11200 |
НС УНАСЛІДОК АВАРІЙ У СИСТЕМАХ НАФТОГАЗОВОГО ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ |
5 |
20000 |
НС ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ |
62 |
20100 |
ГЕОФІЗИЧНІ НС |
1 |
20200 |
ГЕОЛОГІЧНІ НС |
6 |
20300 |
МЕТЕОРОЛОГІЧНІ НС |
15 |
20400 |
ГІДРОЛОГІЧНІ МОРСЬКІ НС |
4 |
20500 |
ГІДРОЛОГІЧНІ НС ПОВЕРХНЕВИХ ВОД |
9 |
20600 |
НС, ПОВ'ЯЗАНІ З ПОЖЕЖАМИ В ПРИРОДНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ СИСТЕМАХ |
4 |
20700 |
МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІ НС |
23 |
30000 |
НС СОЦІАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ |
26 |
30100 |
ЗБРОЙНІ НАПАДИ, ЗАХОПЛЕННЯ Й УТРИМУВАННЯ ОБ'ЄКТІВ ДЕР-ЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ (НАЙВАЖЛИВІШИХ І ВАЖЛИВИХ ДЕРЖАВНИХ ОБ'ЄКТІВ) АБО РЕАЛЬНА ЗАГРОЗА ЗДІЙСНЕННЯ ТАКИХ АКЦІЙ |
7 |
30200 |
ПОСЯГАННЯ НА ЖИТТЯ ДЕРЖАВНОГО ЧИ ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧА |
1 |
30300 |
НАПАД, ЗАМАХ НА ЖИТТЯ ЧЛЕНІВ ЕКІПАЖУ ПОВІТРЯНОГО АБО МОР-СЬКОГО (РІЧКОВОГО) СУДНА, ВИКРАДЕННЯ (СПРОБА ВИКРАДЕННЯ), ЗНИЩЕННЯ (СПРОБА ЗНИЩЕННЯ) ТАКОГО СУДНА, ЗАХОПЛЕННЯ ЗАРУЧНИКІВ З-ПОМІЖ ЧЛЕНІВ ЕКІПАЖУ ЧИ ПАСАЖИРІВ |
1 |
30400 |
УСТАНОВЛЕННЯ ВИБУХОВОГО ПРИСТРОЮ У БАГАТОЛЮДНОМУ МІСЦІ, УСТАНОВІ (ОРГАНІЗАЦІЇ, ПІДПРИЄМСТВІ), ЖИТЛОВОМУ СЕКТОРІ, ТРАНСПОРТ! |
1 |
30500 |
НС, ПОВ'ЯЗАНІ ЗІ ЗНИКНЕННЯМ ЧИ ВИКРАДЕННЯМ ЗБРОЇ ТА НЕБЕЗПЕЧНИХ РЕЧОВИН З ОБ'ЄКТІВ ЇХ ЗБЕРІГАННЯ, ВИКОРИСТАННЯ, ПЕРЕРОБЛЯННЯ АБО ПІД ЧАС ТРАНСПОРТУВАННЯ |
8 |
30600 |
НС, ПОВ'ЯЗАНІ З НЕЩАСНИМИ ВИПАДКАМИ З ЛЮДЬМИ |
8 |
40000 |
НС ВОЄННОГО ХАРАКТЕРУ |
1 |
Надзвичайні ситуації на території України можуть бути класифіковані, як показано на рис. 1.1.
Надзвичайні ситуації на території України |
||||
За масштабом можливих наслідків |
|
У сфері виникнення |
|
За галузевою ознакою |
|
|
|
|
|
Державного рівня |
|
Техногенні |
|
У будівництві |
Регіонального рівня |
|
Природні |
|
У виробництві |
Місцевого рівня |
|
Соціального характеру |
|
На транспорті |
Об’єктового рівня |
|
Воєнного характеру |
|
У сільському господарстві |
|
|
|
|
У лісовому господарстві |
|
|
|
|
У житлово-комунальній сфері |
Рис.1.1. Класифікація НС на території України
Класифікація НС за їх рівнями здійснюється для забезпечення організації взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями та ліквідацією їх наслідків (табл. 1.2).
Таблиця 1.2.
Порядок класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями
Критерії |
||
Територія поширення |
Кількість людей, що загинули або постраждали |
Розмір збитків |
Державний рівень |
||
поширилась або може поширитися на територію інших держав, або на територію двох чи більше регіонів України |
|
|
|
загинуло 10 осіб, або постраждало понад 300 осіб, або було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби) |
|
загинуло понад 5 осіб, постраждало понад 100 осіб, або порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби) |
перевищено 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати |
|
|
перевищено 150 тис. мінімаль-них розмірів заробітної плати |
|
Регіональний рівень |
||
два чи більше райони, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1 відсоток обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів |
|
|
|
загинуло від 3 до 5 осіб, або постраж-дало від 50 до 100 осіб, або порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби) |
перевищено 5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати |
|
перевищено 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати |
|
Місцевий рівень |
||
вийшла за межі територій потенційно небезпечного об'єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта; |
|
|
|
загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, або порушено нор-мальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби) |
збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати |
|
|
перевищено 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати |
Об’єктовий рівень |
||
визнається надзвичайна ситуація, яка не підпадає під названі вище визначення |
||
НС у своєму розвитку проходять п'ять умовних етапних фаз:
Перша – нагромадження відхилень від нормального стану або процесу.
Друга – ініціювання надзвичайної події (аварії чи стихійного лиха).
Третя – процес надзвичайної події, під час якого відбувається вплив на людей, об'єкти і природне середовище. Практично третя фаза є наслідком і розвитком другої.
Четверта – дії вторинних вражаючих факторів під впливом можливих надзвичайних умов.
П'ята – ліквідація наслідків надзвичайної ситуації. П'ята фаза може за часом починатися ще до завершення третьої фази і поєднуватися з четвертою.
Однією із важливих властивостей НС є несподіваність та раптовість. Але це лише форма їх реалізації, проявлення. По суті вони виникають як закономірний результат дії багатьох факторів, що утворюють причинно-наслідковий ланцюг подій, які призводять до екстремальних ситуацій. НС не можна сприймати як одномоментний акт – катастрофу, а треба розглядати в динаміці, як процес, в якому одні події є наслідком інших. Звідси випливає, що суспільство не повинно дотримуватись пасивної очікувальної стратегії, концентрувати сили і засоби виключно на захист населення безпосередньо в умовах екстремальних ситуацій і ліквідації їх наслідків. Треба максимум зусиль направляти на зменшення ризику виникнення НС.
