Тема 13. Особа і суспільство. Особа в суспільно-історичному вимірі. Основні філософсько-психологічні характеристики особи

Визначення термінів: індивід, індивідуальність, особа, людина, свобода, відповідальність, необхідність, історичний процес.

План

1. Поняття “індивід”, “індивідуальність”, “особа”.

2. Доля і характер, їх взаємозалежність.

3. Сенс життя.

4. Особа як суб’єкт історичного процесу. Талант і посередність.

5. Покликання і роль.

6. Раціонально-нормативне і емоційно-особисте. Свобода.

7. Щастя і страждання.

8. Смерть і безсмертя.

Контрольні запитання

1. В якому випадку вживається термін “індивід”, а в якому поняття “особа”?

2. Чи здатна людина змінити свій характер і вплинути на свою долю?

3. Що ви розумієте під поняттям “смисловий центр” особистості?

4. Чи можливе суспільство без посередностей, чи здатне воно регулювати їх кількість?

5. Що ви відносите до раціонально-нормативного, а що до емоційно-особистого?

6. Чи співпадає покликання з роллю?

7. Чи можлива повна свобода?

8. Чи може людина страждаючи, бути щасливою?

9. Що таке “джерела щастя” і “фактори щастя”?

10. Чи є потреба в продовженні людського життя як такого?

11. В чому принципова різниця між смертю тварини і смертю людини?

Тема 14. Культура і людство в епоху науково-технічного прогресу

Визначення термінів: культура, час культури, простір культури, прогрес, цивілізація, науково-технічна революція, технологічний оптимізм, антропологічний песимізм, сцієнтизм, антисцієнтизм, регрес.

План

1. Культура і цивілізація.

2. Прогрес і регрес. Види прогресу.

3. Технологічний оптимізм та антропологічний песимізм, сцієнтизм та антисцієнтизм.

4. Людство і людська особистість на порозі третього тисячоліття.

5. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.

Контрольні запитання

1. Що виникло раніше: культура чи цивілізація? Чи правомірно ставити таке запитання? Аргументуйте свою відповідь.

2. Що є основним показником прогресу?

3. Чи завжди регрес несе в собі тільки негативне?

4. Чи завжди корисні для людини нарощування інформованості і раціоналізації її життя?

5. Які, на вашу думку, перспективи автоматизації і кібернетизації способу життя людини в майбутньому?

6. В чому, на ваш погляд, найбільша загроза людству і чи є їй альтернатива?

Орієнтовні питанНя на іспит

1. Поняття світогляду, його природа та структура. Історичні та сучасні типи світогляду.

2. Філософія як форма теоретичного усвідомлення світу. Умови її виникнення і основні функції.

3. Предмет філософії та її основні функції.

4. Основні функції філософії. Співвідношення понять “філософія” і “світогляд”.

5. Взаємозв’язок міфології, релігії, філософії.

6. Місце і роль філософії в суспільстві і в життєдіяльності особистості.

7. Проблема методу в філософії. Діалектика і метафізика. Сучасні філософські методи.

8. Взаємозв’язок філософії з іншими формами суспільної свідомості.

9. Стародавня філософія, її основні регіони і характерні риси.

10. Антична філософія. Загальна характеристика, основні школи і роль в становленні світової філософії.

11. Філософія Середньовіччя. Загальна характеристика і основні положення.

12. Патристика. Схоластика (дискусія між номіналістами та реалістами).

13. Філософія епохи Відродження. Історичні умови її формуванні і основні її риси.

14. Філософія Нового часу. Емпіризм і раціоналізм. Індуктивний і дедуктивний методи (Ф. Бекон і Р. Декарт).

15. Проблема субстанції у філософській думці Нового часу (Р. Декарт, Г. Ляйбніц, Б. Спіноза).

16. Французьке просвітництво і французький матеріалізм ХVІІІ століття. Загальна характеристика.

17. Класична німецька філософія, її значення в історії філософської науки.

18. Система і метод у Гегеля, їх суперечливість. Діалектика.

19. Антропологічний матеріалізм Л. Фойєрбаха.

20. Проблема “відчуження” у філософських поглядах Л. Фойєрбаха, Г.Гегеля та К.Маркса.

21. Філософія марксизму. Матеріалістичне розуміння історії, вчення про відчуження і свободу.

22. Вчення Маркса про комунізм. Історична доля марксизму.

23. Зародження і формування філософії в Київській Русі (ХІ – ХІV ст.).

24. Філософія в Києво-Могилянській академії. Феофан Прокопович.

25. Г.С.Сковорода. Вчення дві натури і три світи.

26. Соціально-політичні та гуманістичні ідеї Кирило-Мефодієвського товариства Т.Г.Шевченко.

27. “Філософія серця” П.Юркевича.

28. Філософія українських демократів: М.П.Драгоманов, І.Я.Франко. Загальна характеристика.

29. Філософія української діаспори ХХ ст.: В. Липинський, Д. Донцов, Д. Чижевський. Загальна характеристика.

30. Сучасна світова філософія: загальна характеристика.

31. Світова філософія ХХ століття. Фрейдизм. Основні положення.

32. Філософія екзистенціалізму і проблема людської особистості.

33. Сучасна релігійна філософія. Неотомізм і персоналізм.

34. Матеріалізм та ідеалізм в філософії, їх основні історичні форми. Монізм, дуалізм, плюралізм.

35. Поняття “ідеальне” в матеріалізмі та ідеалізмі. Співвідношення ідеального і матеріального.

36. Філософський матеріалізм. Навести основні його форми і персоналії.

37. Об’єктивний і суб’єктивний ідеалізм: в чому їх спільність, а в чому їх різниця. Назвати персоналії.

38. Поняття “матерія”. Сучасні природничонаукові уявлення про матерію.

39. Рух як спосіб існування матерії. Багатоманітність форм руху матерії. Рух і спокій. Рух і розвиток.

40. Простір і час як форми буття матерії. Сучасні уявлення про простір і час. Соціальні простір і час (дати приклад).

41. Поняття “душа” і “дух” в релігії і в філософії.

42. Поняття “закон”. Основні філософські закони (загальна характеристика).

43. Субстанція як основна категорія онтології.

44. Проблема категорій в історії філософії.

45. Одиничне і загальне, їх діалектика. Категорія “особливе”.

46. Категорія “буття” і “небуття”. Соціальне буття людини.

47. Вчення про світ. Підстави існування світу. Сфери буття світу.

48. Сутність і явище. Поняття “видимість”.

49. Категорія “реальність”. Об’єктивна і суб’єктивна реальність.

50. Причина і наслідок. Поняття “привід”. Дати приклад.

51. Категорії “можливість” і “дійсність”. Роль суб’єктивного фактора в перетворенні можливості і дійсність.

52. Поняття “свідомість”. Проблема свідомості в історії філософії.

53. Свідомість. Походження свідомості. Ознаки свідомості та її структура.

54. Свідомість. Суспільна і індивідуальна свідомість.

55. Свідоме і несвідоме, їх взаємовідношення і взаємозв’язок.

56. Самосвідомість та її функції.

57. Проблема людини, її сутності та походження в філософській антропології.

58. Проблема походження людини. Основні наукові концепції походження людини.

59. Натуралістична (наукова антропософія). Три стадії еволюційного процесу.

60. Співвідношення біологічного і соціального в життєдіяльності людини.

61. Проблема походження людини. Біологізаторський підхід (Ч.Дарвін, З.Фрейд).

62. З.Фрейд про роль статевого інстинкту в життєдіяльності людини.

63. Проблема сутності людини в філософії. Постановка проблеми і її вирішення.

64. Сучасні наукові уявлення про походження і сутність людини.

65. Багатозначність поняття “суспільство” (як відокремлена частина природи; як людина в структурі її відносин; як соціальна форма руху матерії; як людство в цілому).

66. Утилітарне і безкорисливе в життєдіяльності людини і суспільства. Дати приклад і обґрунтування.

67. Раціонально-нормативна і емоційно-особисте в життєдіяльності людини і суспільства.

68. Потреба людини в людині і роль спілкування в життєдіяльності особи.

69. Проблема смерті і безсмертя в релігії, філософії і в сучасній науці.

70. Пізнавальна діяльність людини і її задача. Поняття “знання”.

71. Поняття “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особа” та їх співвідношення.

72. Суспільний потенціал і потенціал особистості. Умови і фактори самовиповнення і самоутвердження особистості.

73. Практика і теорія, їх діалектичний зв’язок.

74. Діяльність і потреби. Основні види діяльності і потреб.

75. Потреби як змістовне в соціалізації людини. Матеріальні і духовні потреби.

76. Поняття “свобода”, його конкретно-історичний зміст і суб’єктивні вияви.

77. Необхідність і випадковість. Необхідність і свобода.

78. Покликання і роль (дати приклад).

79. Проблема істини і її критеріїв. Види істини.

80. Поняття “сенс життя”. Його конкретно-історичний зміст.

81. Репродуктивна і продуктивна діяльність людини. Поняття “творчість”.

82. Поняття культури та її сутнісні ознаки.

83. Поняття “культура”. Культура і цивілізація.

84. Цінності і їх основні різновиди. Основні сфери цінносно-орієнтаційної діяльності.

85. Ціннісно-орієнтаційна діяльність людини, її відміна від пізнавальної. Основні сфери її прояву.

86. Історичний прогрес як соціально-філософська проблема.

87. Сучасний науково-технічний прогрес і людська особистість.

88. Сучасний науково-технічний прогрес і людська індивідуальність. Cцієнтизм і антисцієнтизм, “технологічний оптимізм” і “антропологічний песимізм”.

89. Економічні, політичні, моральні, екологічні, психологічні проблеми нашого часу і прогнози на майбутнє.

90. Проблеми сучасного інформаційного суспільства та глобальні проблеми сучасності.