Рівень добробуту населення визначається взаємодією таких складових:

■ Співвідношення номінального і реального доходу.

■ Співвідношення між грошовою сумою, яка одержується у вигляді доходу, та кількістю благ, які можна придбати, залежить від рівня інфляції та направленності фіксальної політики.

■ Ступінь нерівності в розподілі доходів.

Причини нерівності:

• різниця в здібностях;

• різниця в освіті;

• різниця в уподобаннях та відношенні до ризику;

• різниця у відношеннях власності;

• різниця в становищі на ринку;

• різниця у зв'язках та дискримінація.

Питання самоконтролю:

1. Що ви розумієте під національним доходом?

2. Які фактори впливають на величину національного доходу ?

3. Чому національний доход виступає джерелом розвитку суспільства?

4. Охарактеризуйте стадії руху національного доходу ?

5. Доходи населення і які джерела їх формування ?

6. Які існують види доходів населення ?

7. В чому полягає політекономічний зміст заробітної плати ?

8. Від яких факторів залежить величина заробітної плати ?

9. Чим зумовлена така форма розподілу національного доходу як суспільні фонди споживання ?

10. Охарактеризуйте види суспільних фондів споживання .

11. Що таке рівень життя і якими показниками він вимірюється ?

12. Що ви розумієте під прожитковим мінімумом? Що є основою його визначення ?

Т Е М А 12

Міжнародна економіка та її роль у зростанні добробуту людської спільноти світу.

ПЛАН:

1. Світове господарство: поняття та етапи розвитку

2. Система міжнародних економічних відносин.

3. Проблеми інтеграції економіки України в світове господарство.

4. Економічні аспекти глобальних проблем, міжнародне співробітництво у їх розв’язанні.

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

«Перед людиною відкривається величезне

майбутнє. якщо вона зрозуміє це і не стане

використовувати свій розум і свою працю на

самознищення»

Володимир Вернадський

СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО-

• це сукупність національних господарств та економічних взаємозв'язків між ними;

• це сукупність виробничих відносин, які функціонують на національому та міжнародному рівнях.

УМОВИ ВИНИКНЕННЯ

• міжнародний поділ праці;

• світовий ринок;

• інтернаціоналізація господарського життя;

Етапи розвитку світового господарства:

І - кінець ХІХ - початок 20-х років ХХ ст.;

ІІ - друга третина 20-х років - кінець 80 -х років ХХ ст.;

ІІІ - кінець 80-х - початок 90-х років ХХ ст. і продовжується і нині.

Класифікація країн світового господарства:

Класифікаційні ознаки	Країни
За специфікою господарських систем	- країни з розвиненою ринковою економікою - країни з ринковою економікою, що розвиваються - країни з перехідними до ринку економіками - країни з неринковою економікою
За ступенем економічного розвитку	- високорозвинені - середньорозвинені - з низьким рівнем розвитку
Нині виділяють	- нові індустріальні країни Південно-Західної Азії та Латинської Америки - високодохідні нафтоекспортуючі країни - найменш розвинені країни

Світове господарство характеризується:

² зростанням інтернаціоналізації економіки на основі поглиблення міжнародного поділу праці;

² створенням багатогранної системи міжнародних економічних відносин;

² формування міжнаціональних механізмів регулювання економічних взаємовідносин між країнами.

Економічні засади функціонування світового господарства:

ð міжнародний поділ праці;

ð інтернаціоналізація економіки;

ð міжнародна конкуренція.

Зазначені засади сприяють подальшому розвитку економіної інтеграції, посиленню економічної єдності світу.

Міжнародний поділ праці - спеціалізація країн на виробництві певних видів товарів відповідно до їхніх природнокліматичних, історичних та економічних умов.

Форми міжнародного поділу праці (МПП):

Ø Загальний поділ праці - грунтується на галузевій спеціалізації окремих країн (сільськогосподарське виробництво, переробні галузі тощо);

Ø Частковий поділ праці - грунтується на спеціалізації у виробництві готових виробів (медична апаратура, взуття, меблі, машини тощо);

Ø Одиничний поділ праці - грунтується на подетальній спеціалізації (виробництво шин, двигунів тощо).

Показник участі країни у міжнародному поділі праці:

Експортна квота = Обсяг експорту 100%

Обсяг ВВП

Інтернаціоналізація економіки - формування, розвиток та поглиблення економічних взаємозв’язків між країнами завдяки відкритості національних економік.

Форми інтернаціоналізація економік:

Ø інтеграційна - об’єднання ринків, а згодом і виробництва окремих країн у зону вільної торгівлі та підприємництва;

Ø транснаціональна - взаємопереплетіння економік різних країн у результаті функціонування транснаціонального капіталу.

Міжнародна економічна інтеграція - процес зближення та взаємопроникнення національних господарств групи країн. спрямований на створення єдиного господарського механізму.

Форми міжнародної економічної інтеграції:

Ø торговельна інтеграція (створення зон вільної торгівлі) країн учасниць;

Ø валютно-фінансова інтеграція (зняття обмежень на переміщення капіталів всередині угруповання, єдина валютна політика тощо);

Ø створення єдиного економічного простору (усунення тарифних бар’єрів у взаємній торгівлі)

ФАКТОРИ РОЗВИТКУ

• прагнення народів світу вижити за умов нарощування ядерних потенціалів і загрози можливої ядерної війни, політикою мирного співіснування;

• розгортання НТР;

• інтернаціоналізація господарського життя, міжнародний поділ праці;

• необхідність об'єднання зусиль країн для розв'язання глобальних проблем, потреба у взаємній допомозі в екстремальних ситуаціях...

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА

вихід відтворювального процесу за обмеженість ресурсів окремих країн для

національні кордони і розширення самостійного проведення фундаментальних

місткості ринку, оптимальний розмір досліджень в умовах НТР

якого не менш 250-300 млн.чол.

причини посилення інтернаціонального

фактора у відтворювальному процесі

н еобхідність включення всіх факторів зростаючий обмін напівфабрикатами,

виробництва національних держав деталями,вузлами в рамках міжнародної

у світовий рух і міжнародний поділ спеціалізації і кооперації виробництва

праці

ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

МІЖНАРОДНІ ЕКРОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ - це економічні відносини в системі світового господарства.

• міжнародний поділ праці;

• міжнародна торгівля;

• вивіз капіталу і міжнародний кредит;

• міжнародна трудова міграція;

• міжнародні валютні відносини;

• міжнародне науково-технічне і виробниче співробітництво.