Стадії економічного зростання.

Зміна технологічних способів виробництва визначається розвитком науки і техніки які пройшли три етапи:

• 1.Перший етап - охоплює історичний період від первіснообщинного до першої стадії капіталізму і характеризується інструментально-ручною працею в кожному способі виробництва.

• 2.Другий етап- пов’язаний із винайденням машин. Зароджується при феодалізмі, стає домінуючим у ХІХст до середини ХХст., характеризується появою науково-технічного прогресу.

• 3. Третій етап- характеризується науково-технічною революцією, що виникла на основі НТП і появилась в оволодінні атомною енергією, розвитку хімії, автоматизації виробництва, освоєнні космосу.

На всіх етапах розвитку людської цивілізації процес виробництва здійснюється людьми з використанням сил природи і в своїй основі спирається на природу. Результатом, такої діяльності людини, стало погіршення екології навколишнього середовища.

ЦИКЛІЧНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Процес відтворення, в дійсності, далеко не завжди являє собою рівномірний, поступальний рух економічного зростання. У суспільному виробництві роки швидкого підйому змінюються періодами уповільненого руху, економічного спаду (кризи) та застою. Коливання в русі суспільного виробництва, що регулярно повторюються протягом певного періоду часу, означають циклічний характер його розвитку. Тривалість циклу визначають від однієї кризи до наступної або від одного піку підйому до наступного.

ЕКОНОМІЧНИЙ ЦИКЛ -

• це періодичне зростання та падіння ділової активності, що проявляється у формі невідповідності між попитом і пропозицією;

• це результат коливань різних показників економічної активності (темпів зростання внутрішнього національного продукту, загального обсягу продажу, загального рівня цін, рівня безробіття, завантаження виробничих потужностей та інш.)

Теорію економічних циклів називають ще теорією кон'юнктури.

ЕКОНОМІЧНА КОН'ЮКТУРА - це ступінь та напрямок зміни сукупності показників (або показника), які характеризують розвиток народного господарства.

Загальну тривалість циклу вимірюють часом (місяць, рік, і т.д.) між двома сусідніми вищими або двома сусідніми нижчими точками економчної активності.

ЗА ТРИВАЛІСТЮ ЕКОНОМІЧНІ ЦИКЛИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ:

• КОРОТКІ (МАЛІ) - коливання ділової активності 3-4 роки;

• СЕРЕДНІ - коливання ділової активності 7-11 років;

• ВЕЛИКІ (ДОВГІ ХВИЛІ)- з періодичністю 40-60 років

Короткі цикли

КОРОТКІ (МАЛІ) ЦИКЛИ - пов'язані з відновленням рівноваги на споживчому ринку.

Матеріальною основою малих циклів є процеси, що відбуваються у сфері грошових відносин.

Малі цикли розмежовуються грошовоми кризами, що повторюються з певними закономірностями.

За змістом грошові кризи виступають як кризи сфери грошового обігу і кризи сфери кредиту.

Середні цикли.

СЕРЕДНІ (промислові ) цикли пов'язані зі зміною попиту на засоби виробництва

ЗАКОНОМІРНОСТІ СЕРЕДНІХ ЦИКЛІВ:

• містять чотири фази: криза, дипресія, пожвавлення і піднесення. Визначальними у цих фазах е криза і піднесення;

• за змістом являють собою економічні цикли відтворювального процесу : вони відображають циклічність розвитку виробництва, обміну, розподілу та споживання їх органічній єдності;

• матеріальною основою циклічності відтворювального процесу є фізичне оновлення основних засобів виробництва;

• криза є найскладнішою і найсуперечливішою фазою економічного циклу. З одного боку вона є рушійною силою, а з другого виконує творчу функцію так як є однією з умов економічного зростання.

Тривалість падіння вимірюється часом між вищою і наступною нижчою точками ділової активності, а піднесення - між нижчою і наступною вищою точками ділової активності.

ФАЗИ ЕКОНОМІЧНОГО ЦИКЛУ

КРИЗА (РЕЦЕСІЯ) - падіння обсягу національного виробництва протягом 6 місяців і до року.

ДЕПРЕСІЯ (ЗАСТІЙ) - падіння обсягу національного виробництва, яке супроводжується високим рівнем безробіття і триває декілька років.

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ЕКОНОМІЧНОЇ

КРИЗИ

• перевиробництво товарів порявняно з платоспроможним попитом;

• падіння рівня цін внаслідок перевищення пропозиції товарів над платоспроможним попитом;

• скорочення обсягів виробництва;

• масове банкрутство підприємств;

• зростання безробіття;

• падіння рівня реальної заробітної плати;

• крах грошово-кредитних зв'язків;

• нестача грошової маси, високі темпи інфляції;

• спад курсу акцій, біржова паніка;

• зростання соціальної напруженості у суспільстві тощо.

В Україні, як і в інших країнах СНД, має місце не криза перевиробництва, а криза недовиробництва. якщо тривалість фази падіння у західних країнах триває від 0,5 до 1,5 року, то в Україні- більше 6 років.

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ДЕПРЕСІЇ

• стабільність виробництва, але на найнижчому рівні;

• призупиняється падіння цін вгамовуються інфляційні процеси;

• зберігається високий рівень безробіття;

• відсутні нові інвестиції, норма позикового відсотка висока;

• починають відновлюватись господарські зв'язки;

• стабілізуються і поступово зменшуються товарні запаси тощо.

ХАРАКТЕРНІ РИСИ ПОЖВАВЛЕННЯ

• оновлюється основний капітал;

• відновлення інвестиційного поцесу;

• підвищення рівня виробництва, скорочення безробіття;

• зростання позикового відсотка;

• зростання попиту на сировину;

• зростання попиту на робочу силу;

• зростання заробітної плати і відповідно попиту на товари особистого споживання.