Принципи підприємницької діяльності.

1. Вільний вибір діяльності.

2. Залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян.

3. Самостійне формування програми діяльності та вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється, встановлення цін відповідно до чинного законодавства.

4. Вільний найм працівників.

5. Залучення і використання різних видів ресурсів, використання яких не заборонене або не обмежене законодавством.

6. Вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, встановлених законодавством.

7. Самостійне здійснення підприємцем юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

ФУНКЦІЇ ПІДПРИЄМНИЦТВА.

• творча сприяє розвитку нових ідей, здійснення дослідно-конструкторських розробок, створенню нових товарів і надання нових послуг;

• організаційна - направлена на впровадження нових форм і методів організації виробництва;

• господарська - сприяє найефективнішому використанню трудових, матеріальних, фінансових, інтелектуальних та інформаційних ресурсів;

• господарська - сприяє найефективнішому використанню трудових, матеріальних, фінанасових, інтелектуальних та інформаційних ресурсів;

• соціальна - направлена на виготовлення тих товарів і послуг, які необхідні суспільству відповідно до головної мети, вимог дії основного економічного закону;

• особиста- передбачає самореалізацію власної мети підприємця, отримання задоволення від своєї роботи.

УМОВИ ІСНУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Економічні

+ пільговий

податковий ре-

жим;

наявність розвине

ної інфраструктури

необхідно, щоб у суспільстві існува

ли різноманітні форми власності і багатосуб”єктивні власники

Політичні

Україні необ-

хідно створи

ти сприятливий політичний клімат для підприємниц-

тва

ЮРИДИЧНІ

Грунтуються на законодавстві, нормативних актах, розроблених у країні

ПСИХОЛОГІЧНІ

формування позитивної суспільної думки щодо підприємництва

РИСИ ПІДПРИЄМЦЯ.

• вміння об'єднати людей для досягнення єдиної мети, яку він бачить краще від інших, вірить у неї й знає, як її досягти;

• бути професійно підготовленим для здійснення компетентних розрахунків з приводу створення нових якостей, підвищення ефективності, покращення її стандартів;

• бути наполенливим і гнучким;

• бути готовим іти на постійний господарський ризик і відповідати за свої дії.

ВИДИ ПІДПРИЄМНИЦТВА.

• ІНДИВІДУАЛЬНІ - засновані на приватній власновті фізичної особи та її праці (фермери, ремісники без постійно застосованої найманої праці).

• СІМЕЙНІ -які грунтуються на приватній власновті громадін- членів однієї сім'ї з можливістю використання найманої робочої сили.

• ПРИВАТНІ - зі створенням юридичної особи і обмеженою відповідальністю (малі підприємства, товариства, кооперативи, як правило, користуються найманою працею).

• АКЦІОНЕРНІ - засновані на власності акціонерів (власності цінних паперів- індивідумів, юридичних осіб).

• ОРЕНДНІ - які беруться за відповідну плату на певний час у користування, що дає їм право бути власником результатів праці, доходів та на розпорядження майном.

• КОЛЕКТИВНІ - які функціонують в умовах власності трудового колективу на майно, продукцію і доходи.

• ІННОВАЦІЙНІ - діяльність яких передбачає використання інтелектуальної власності.

• СПІЛЬНІ - що створюються об'єднанням майна різних власників.

ФОРМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ .

• одноосібне володіння -це таке підприємство, власником якого є одна особа або сім'я, яка отримує весь доход і несе всю відповідальність за ризик від бізнесу;

• партнерство або товариство - передбачає об'єднання двох або більше господарюючих суб'єктів.

• корпорація - це власність володарів акцій, які мають обмежену відповідальність в розмірі свого вкладу в акціонерний капітал корпорації.

ПІДПРИЄМНИЦТВО- це самостійна ініціатива, на власний ризик діяльність щодо виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та зайняття торгівлею з метою одержання прибутку

ВИДИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

• виробнича діяльність;

• комерційне посередництво;

• торгово-закупівельна діяльність;

• інноваційна діяльність;

• комерційна діяльність;

• операції з цінними паперами тощо.

Ф І Р М А - економічна одиниця, яка самостійно приймає рішення щодо використання факторів виробництва з метою виготовлення продукції та її продажу. На ринку товарів та послуг фірма виступає як продавець; на ринку рисурсів – як покупець факторів виробництва.

Види фірм

• індивідуальне або приватне підприємництво

• товариство або партнерство

• корпорація

Важлива умова формування і розвитку підприємництва в Україні є гарантії та всебічна підтримка його державою.

• ЕКОНОМІЧНА ПІДТРИМКА - передбачає запровадження надійної фінансово-кредитної бази підтримки підприємництва шляхом створення мережі спеціалізованих комерційних банків і страхових компаній для надання індивідуальних позик тощо.

• МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА ПІДТРИМКА - передбачає передачу або продаж на пільгових умовах об'єкти власновті і різноманітного устаткування виробничого призначення відповідно до процесу роздержавлення і приватизації тощо.

• ОРГАНІЗАЦІЙНА ПІДТРИМКА -має сприяти налагодженню процедури регулювання підприємництва з боку державних інститутів.

Отже, закони держави мають забезпечувати можливості для розвитку вільної підприємницької діяльності, яка охоплює різні сторони економічного життя і виявляється як економічна категорія, метод господарювання, тип економічного мислення.

ПИТАННЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Підприємство - яке його місце в народному господарстві країни ?

2. Назвіть основні види підприємств ?

3. Які ознаки лежать в основі класифікації підприємств ?

4. Визначте і охарактеризуйте основні ознаки діяльності підприємств ?

5. Охарактеризуйте фонди підприємств ?

6. В чому полягає сутність підприємництва ?

7. Яка мета підприємництва ?

8. В чому суть принципів підприємницької діяльності ?

9. Розкрийте основні функції підприємництва.

10. Дайте характеристику умовам існування підприємництва ?

11. Охарактеризуйте види і форми підприємницької діяльності ?

Т Е М А 8.

ЗМІШАНА ЕКОНОМІКА ТА ЇЇ ТИПИ

ПЛАН

1. Сутність змішаної економіки, умови і причини її виникнення.

2. Типи і структура змішаної економічної системи.

3. Економічна роль іфункції держави у змішаній економіці.

4. Домогосподарства як підсистема приватного сектора змішаної економічної системи. Економічні функції домогосподарств.

5. Модель кругообігу ресурсів, продуктів і доходу у змішаних економічних системах.

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

«Економічна свобода набагато ілюзорніша, ніж це

видається на перший погляд. Кожен має право

чинити на ринку так, як йому заманеться. Однак

якщо хто-небудь визнає за краще робити те, що

ринок не схвалює, ціною індивідуальної свободи

виявляється економічне розорення»

Р. Хейлбронер

ЗМІШАНА ЕКОНОМІКА – це економічна система, у якій поєднуються приватний та державний сектори економіки, а ринкове саморегулювання ефективно доповнюється державним регулюванням.

ОСНОВНІ ПОЛІТЕКОНОМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ:

* функціонування економіки на засадах плюралізму форм власності — приватної, колективної, державної та розмаїття форм господарювання — оренди, акціонування, кооперації, партнерства; * розвиток державного підприємництва і формування державного сектору економіки;

◊ макроекономічне прогнозування, планування і програмування розвитку економіки загалом та її окремих галузей;

◊ розподіл і перерозподіл державою ресурсів і доходів на основі формування державного бюджету та державних фінансів, здійснення податкової політики і соціального регулювання;

◊ модифікація ринкового ціноутворення внаслідок запровадження внутрішньофірмових (трансфертних) цін і державного регулювання цін на ресурси і продукти;

◊ державне регулювання науково-технічного та інноваційного розвитку;

◊ регулювання державою та профспілками умов, оплати та ринку праці;

◊ соціалізація економічної системи капіталізму на засадах соціального страхування і соціального захисту населення, соціального партнерства;

◊ підтримання конкурентних умов господарювання і запобігання монополізму.

Отже, змішана економічна система базується на гнучкому механізмі державного втручання у соціально-економічні процеси, яке підпорядковане завданню подальшого зростання ефективності суспільного виробництва й забезпечення безперервного і безкризового відтворення.

Основні моделі змішаної економіки

(за ступенем інтенсивності впливу держави на економіку)

Ліберальна ринкова економіка (США, Велика Британія) характеризуються незначним втручанням держави в економіку та жорсткою позицією держави щодо забезпечення рівних умов для підприємницької діяльності.

Соціальна ринкова економіка (Німеччина, Австрія, Швеція) примітна значною часткою державного сектора, розвитком соціального партнерства роботодавців і найманих працівників, наявністю розгалуженої системи соціального захисту.

Корпоративна економіка (Японія, Південна Корея) дає приклад активної і цілеспрямованої підтримки державою великого бізнесу заради прискореного зростання національної економіки та завоювання світового ринку.

ЕКОНОМІЧНА РОЛЬ ІФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ У ЗМІШАНІЙ ЕКОНОМІЦІ.

В умовах ринкової економіки ефективне ведення господарської діяльності неможливе без застосування інструментів державного регулювання, які забезпечуються систематичною регуляторною діяльністю з боку державних органів. Держава створюючи законодавчу базу, встановлює «правила гри», або юридичні принципи економічних відносин, виконувати які зобов’язані всі суб’єкти економічної діяльності – виробники, споживачі, держава. До таких правил належать закони, законодавчі та нормативні акти, що захищають права власності, визначають організаційно-правові форми і умови функціонування підприємств, їхні зв’язки між собою та з державою.

РОЛЬ ДЕРЖАВИ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Відтворює умови конкуренції

Виступає як покупець про-

дукції

Є суб”єктом, який несе грошо

ві витрати

Усуває причини відмови ринко-

вого механізму

Державне регулювання - невід'ємна частина ринкового механізму практично в усіх країнах світу.

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ:

• правових актів, що закріплюють ринкові відносини;

• широкого використання договірних відносин;

• через фінансування розвитку державного сектора, науки, культури, освіти;

• через механізм захисту населення;

• через податкову, кредитну, банківську системи;

• через ціноутворення та інші регулятори.

ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ В РИНКОВІЙ

ЕКОНОМІЦІ

• ЗАКОНОДАВЧА - держава розробляє систему економічних, соціальних та організаційно-господарських законів і постанов, що є гарантом однакових прав і можливостей для всіх форм власності та господарювання.

• СТАБІЛІЗУЮЧА - підтримання високого рівня зайнятості та цінової рівноваги, а також стимулювання економічного зростання.

• РОЗПОДІЛЬЧА - пов'язана з досягненням більш справедливого розподілу доходів у суспільстві та ефективним розміщенням ресурсів у ринковій економіці.

Уряд здійснює вплив на економіку за допомогою економічної політики держави.

ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА - це система економічних цілей та засобів (інструментів), які забезпечують вирішення стратегічних (довгострокових) і тактичних завдань розвитку економічної системи країни, втілених у держав-них (урядових) програмах.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ