- •Блок 1. Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософії
- •1.1. Філософія і світогляд.
- •2.Історичні типи світогляду.
- •3. Філософія як ядро філософського типу світогляду.
- •1.2. Предмет і функції філософії.
- •1. Предмет і об'єкт філософії.
- •2. Функції і призначення філософії.
- •1.3. Філософія Стародавнього світу
- •1. Зародження філософії на Стародавньому Сході.
- •2. Філософія Стародавньої Індії.
- •3. Філософія Стародавнього Китаю.
- •Тест №1. Філософія і світогляд.
- •Тест №2. Предмет і функції філософії.
- •Тест №3. Філософія Давньої Індії та Давнього Китаю.
- •Блок 2. Історія філософської думки доби відродження і нового часу
- •1. Відродження спадщини античної філософії і культури.
- •2. Вчення про людину.
- •3. Філософія і наука.
- •4. Філософія і релігія.
- •5. Філософія і політика.
- •2.2. Філософія Нового часу. Раціоналізм.
- •1. Філософія раціоналізму.
- •2. Філософія р. Декарта.
- •3. Філософія б.Спінози.
- •4. Філософія г. Лейбніца.
- •2.3. Філософія Нового часу. Емпіризм.
- •1. Філософія емпіризму.
- •2. Філософія Дж. Локка.
- •3.Філософія д. Юма.
- •Тест №1. Філософія Відродження.
- •Тест №2. Філософія Нового часу: раціоналізм.
- •Тест №3. Філософія Нового часу: емпіризм.
- •1. Кому належить авторство тези "Світ — це комплекс моїх відчуттів"?
- •Блок 3. Історія філософської думки. Німецька класична філософія та її критика
- •1. Докритичний період філософії і.Канта.
- •2. "Критика чистого розуму" — основні ідеї.
- •3. "Критика практичного розуму" — основні ідеї.
- •4. "Критика здатності судження" — основні ідеї.
- •3.2. Німецька класична філософія. Розвиток.
- •1. Філософія й.Г. Фіхте.
- •2. Філософія ф.В. Шеллінга.
- •3. Філософія г.В.Ф. Гегеля.
- •Сучасна філософія. Критика гегелівської філософії.
- •1.Філософія л. Фейєрбаха. Філософський персоналізм.
- •2. Філософія к. Маркса. Філософія марксизму.
- •3. Філософія а. Шопенгауера. Філософія життя.
- •Тест №1. Німецька класична філософія: і.Кант
- •Тест №2. Німецька класична філософія після Канта
- •Тест №3. Сучасна філософія (критика філософії г.Гегеля).
- •Блок 4. Філософська думка в україні
- •1. Становлення української філософії.
- •2. Філософія г.С. Сковороди.
- •3. Філософія 19 — початку 20 століття.
- •4. Сучасна українська філософія.
- •Тест №1. Українська філософія.
- •Блок 5. Онтологія і гносеологія
- •1. Філософський зміст проблеми буття.
- •3. Діалектика і метафізика
- •Основні проблеми гносеології
- •1.Сутність та структура пізнавального процесу. Пізнання як предмет філософського осмислення.
- •2. Практика як специфічно людський спосіб освоєння.
- •3. Творчість як конструктивний принцип пізнання.
- •4.Логіка та методологія наукового пізнання.
- •Тест №1. Філософські проблеми онтології
- •Тест №2. Філософські проблеми гносеології
- •Блок 6. Соціальна філософія
- •1. Специфіка філософського аналізу суспільства. Суспільство і природа.
- •2. Вивчення суспільства як системи
- •3. Парадигми осягнення історії
- •4. Рушійні сили та суб'єкти суспільного розвитку.
- •5. Особистість у вимірах філософського аналізу.
- •6. Матеріальні основи розвитку суспільства.
- •Специфіка філософського дослідження основних сфер суспільного життя. Структура культури
- •1. Духовне життя суспільства. Поняття культури.
- •2. Політична система суспільства.
- •3. Філософський аналіз науки.
- •4. Майбутнє та проблеми прогнозування.
- •Блок 1.Тест №2
- •Блок 1. Тест №3
- •Блок 2. Тест №1
- •Блок 2. Тест №2
- •Блок 2. Тест №3
- •Блок 3. Тест №1
- •Блок 3. Тест №2
- •Блок 3. Тест №3
- •Блок 4. Тест №1
- •Блок 5. Тест №1
- •Блок 5. Тест №2
- •Блок 6. Тест №1
- •Блок 6. Тест №2
- •Література
1.3. Філософія Стародавнього світу
1.Зародження філософії на Стародавньому Сході.
2.Філософія Стародавньої Індії.
3. Філософія Стародавнього Китаю.
Рекомендована література
Основна література
Філософія: Навчальний посібник (За ред. І.Ф. Надольного) — К.: Вікар, 1997
Філософія. Навчальний посібник / За ред. Л.В. Губерського. —К.: Знання України, 2004.
Пекарик А.М. Філософія. Курс лекцій. — К., 1998.
Історія філософії. Підручник. / За ред. І.В. Бичка. — К.: Либідь, 2001
Історія філософії. Підручник. / За ред. В./. Ярошовця. — К.: Парапан, 2003
Додаткова література
Древнеиндийская философия: Начальный период. — М.: Соцзкгиз, 1953.
Радхакришнан С. Индийская философия: В 2-х тт. — М.: Иностранная литература, 1956, 1957.
Древнекитайская философия. Собрание текстов в 2-х тт. — М.:Мысль, 1972,1973.
1. Зародження філософії на Стародавньому Сході.
Протягом тривалого часу в Стародавній Індії панував релігійно-міфологічний світогляд, який з самого початку знайшов своє відображення у Ведах (санскр. "веда" — знання) — збірниках гімнів на честь богів. Веди створювалися приблизно із середини XV століття по VI століття до н.е. Пізніше Веди стали доповнюватися "Брахманами" (коментарями), які в свою чергу дорощувалися книжками дещо іншого змісту — "Араньяками" (книжки для пустельників, лісові книжки) і нарешті, "Упанішадами" (санскр. Upa-ni-sad - буквально "сидіти біля", тобто сидіти біля ніг учителя, одержуючи від нього повчання і поради). Упанішади створювалися з VI століття до середини XV століття нашої ери.
Процес розвитку передфілософії, поступового зародження специфічно філософського змісту починає простежуватися вже в пізніх збірниках гімнів ("Рігведах") і досягає своїх вершин в "Упанішадах". Давньоіндійська міфологія містить у собі велику кількість вигаданих істот, які наділені чудодійними силами. Серед різного роду вигадок були спроби пояснення, хоч і фантастично-довільні, реальних природних і людських явищ. Так, небесні затемнення пояснювалися тим, що демон Раху часом ковтав то Місяць, то Сонце. У демона Раху голова була відсічена богами,, тому світила невдовзі висковзали і знову з'являлися на небі. У космогонічному гімні було поставлено питання про початок Всесвіту. Вода, ніч, день, смерть, усе суще є породженням єдиного космічного бажання.
Відмежування філософії від міфології чітко простежується в Упанішадах. Йдеться про те, що в Упанішадах ми натрапляємо на узагальнення. Наприклад, слово "атман" вживається як займенник "Я" в значенні "тіло".
Але головне значення слова — людина як індивідуальне і як універсальне космічне буття. Атман — це початок, основа і завершення всього сущого. Це — свідома істота, творець світу, він "повелитель усіх істот, цар усіх істот".
Атман — не тільки початок, але і основа всього сущого, субстанція. "На ньому виткано небо, земля і повітряний простір разом з розумом і всіма подихами". Цар Ашвапати роз'яснює брахманам, що атман — це не небо, не Сонце, не вітер, не вода, не простір, не земля, а якесь ціле, що являє себе в частинах як тотожне саме собі.
Приблизно в цей же час в Китаї формуються міфологічно-філософські уявлення, які увійдуть пізніше в класичну китайську "Книгу змін" ("І-цзин") у якості її основи. Це ідеї вічного коловороту усіх речей у природі в результаті балансу і циклічного взаємного переходу одне в одне двох першоначал, з яких складається усе існуюче — світлого ("Ян") і темного ("Інь"). Ці першоначала також асоціювались, відповідно, з іншими парами: "чоловіче" — "жіноче", "небо" — "земля". Очевидно, що ні в якому разі не можна асоціювати ці пари з парою "добро" — "зло", як це відбувається у зороастризмі щодо пари "світло — темрява". Домінування кожного з першоначал у давньокитайській міфологічній філософії строго почергове. Чергування такого домінування простежується на 64 стадіях, що значно переважає звичний для європейців природній цикл у 12 стадій (години, місяці тощо) або навіть місячний цикл у 28 днів. Цикл у 64 стадії строго вирахуваний і може бути легко переформульований у кодах двоїчного типу, на яких базується програмування сучасних ЕОМ. 64 стадії позначаються завдяки заданню одного з двох значень по кожній з шести позицій, з яких складається визначення кожної стадії. Таким чином, з точки зору програмування 64 стадії — це кількість комбінацій, які входять у множину "2 у ступені 6". "Книга змін" мала великий вплив на формування усієї подальшої філософії Давнього Китаю, особливо філософії даосизму.
