- •Блок 1. Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософії
- •1.1. Філософія і світогляд.
- •2.Історичні типи світогляду.
- •3. Філософія як ядро філософського типу світогляду.
- •1.2. Предмет і функції філософії.
- •1. Предмет і об'єкт філософії.
- •2. Функції і призначення філософії.
- •1.3. Філософія Стародавнього світу
- •1. Зародження філософії на Стародавньому Сході.
- •2. Філософія Стародавньої Індії.
- •3. Філософія Стародавнього Китаю.
- •Тест №1. Філософія і світогляд.
- •Тест №2. Предмет і функції філософії.
- •Тест №3. Філософія Давньої Індії та Давнього Китаю.
- •Блок 2. Історія філософської думки доби відродження і нового часу
- •1. Відродження спадщини античної філософії і культури.
- •2. Вчення про людину.
- •3. Філософія і наука.
- •4. Філософія і релігія.
- •5. Філософія і політика.
- •2.2. Філософія Нового часу. Раціоналізм.
- •1. Філософія раціоналізму.
- •2. Філософія р. Декарта.
- •3. Філософія б.Спінози.
- •4. Філософія г. Лейбніца.
- •2.3. Філософія Нового часу. Емпіризм.
- •1. Філософія емпіризму.
- •2. Філософія Дж. Локка.
- •3.Філософія д. Юма.
- •Тест №1. Філософія Відродження.
- •Тест №2. Філософія Нового часу: раціоналізм.
- •Тест №3. Філософія Нового часу: емпіризм.
- •1. Кому належить авторство тези "Світ — це комплекс моїх відчуттів"?
- •Блок 3. Історія філософської думки. Німецька класична філософія та її критика
- •1. Докритичний період філософії і.Канта.
- •2. "Критика чистого розуму" — основні ідеї.
- •3. "Критика практичного розуму" — основні ідеї.
- •4. "Критика здатності судження" — основні ідеї.
- •3.2. Німецька класична філософія. Розвиток.
- •1. Філософія й.Г. Фіхте.
- •2. Філософія ф.В. Шеллінга.
- •3. Філософія г.В.Ф. Гегеля.
- •Сучасна філософія. Критика гегелівської філософії.
- •1.Філософія л. Фейєрбаха. Філософський персоналізм.
- •2. Філософія к. Маркса. Філософія марксизму.
- •3. Філософія а. Шопенгауера. Філософія життя.
- •Тест №1. Німецька класична філософія: і.Кант
- •Тест №2. Німецька класична філософія після Канта
- •Тест №3. Сучасна філософія (критика філософії г.Гегеля).
- •Блок 4. Філософська думка в україні
- •1. Становлення української філософії.
- •2. Філософія г.С. Сковороди.
- •3. Філософія 19 — початку 20 століття.
- •4. Сучасна українська філософія.
- •Тест №1. Українська філософія.
- •Блок 5. Онтологія і гносеологія
- •1. Філософський зміст проблеми буття.
- •3. Діалектика і метафізика
- •Основні проблеми гносеології
- •1.Сутність та структура пізнавального процесу. Пізнання як предмет філософського осмислення.
- •2. Практика як специфічно людський спосіб освоєння.
- •3. Творчість як конструктивний принцип пізнання.
- •4.Логіка та методологія наукового пізнання.
- •Тест №1. Філософські проблеми онтології
- •Тест №2. Філософські проблеми гносеології
- •Блок 6. Соціальна філософія
- •1. Специфіка філософського аналізу суспільства. Суспільство і природа.
- •2. Вивчення суспільства як системи
- •3. Парадигми осягнення історії
- •4. Рушійні сили та суб'єкти суспільного розвитку.
- •5. Особистість у вимірах філософського аналізу.
- •6. Матеріальні основи розвитку суспільства.
- •Специфіка філософського дослідження основних сфер суспільного життя. Структура культури
- •1. Духовне життя суспільства. Поняття культури.
- •2. Політична система суспільства.
- •3. Філософський аналіз науки.
- •4. Майбутнє та проблеми прогнозування.
- •Блок 1.Тест №2
- •Блок 1. Тест №3
- •Блок 2. Тест №1
- •Блок 2. Тест №2
- •Блок 2. Тест №3
- •Блок 3. Тест №1
- •Блок 3. Тест №2
- •Блок 3. Тест №3
- •Блок 4. Тест №1
- •Блок 5. Тест №1
- •Блок 5. Тест №2
- •Блок 6. Тест №1
- •Блок 6. Тест №2
- •Література
Міністерство аграрної політики та продовольства України
Лохвицький технологічний технікум Полтавської державної аграрної академії
Основи філософських знань
Навчально-методичний посібник
для студентів вищих навчальних закладів
І-ІІ рівнів акредитації
заочної форми навчання
Номінація:
інноватика в організації
заочної форми навчання
2011
Укладач: Мірошник Вікторія Олександрівна - викладач соціально-гуманітарних дисциплін, спеціаліст вищої категорії
Рецензент: Хоменко Ніна Василівна – викладач соціально-гуманітарних дисциплін, спеціаліст вищої категорії
Посібник розрахований для студентів заочної форми навчання, побудований за блочним принципом і відповідає навчальній програмі для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Метою даного посібника є надати студентам основні теоретичні відомості з філософії.
ЗМІСТ
ВСТУП Блок1.Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософії 1.1. Філософія і світогляд 1.2. Предмет і функції філософії 1.3. Філософія Стародавнього Світу Блок 2. Історія філософської думки доби Відродження і Нового часу 2.1. Філософія Відродження 2.2. Філософія Нового часу. Раціоналізм 2.3. Філософія Нового часу. Емпіризм Блок 3. Історія філософської думки. Німецька класична філософія та її критика 3.1. Німецька класична філософія. Кант 3.2. Німецька класична філософія. Розвиток 3.3. Сучасна філософія. Критика гегелівської філософії Блок 4. Філософська думка в Україні 4.1. Українська філософія Блок 5. Онтологія і гносеологія 5.1. Основні проблеми онтології 5.2. Основні проблеми гносеології Блок 6. Соціальна філософія 6.1. Основні проблеми соціальної філософії 6.2.Специфіка філософського дослідження основних сфер суспільного життя. Структура культури Відповіді на тести Література
|
4 5 5 8 11 21 21 26 31
41 41 45 51 67 67 85 85 94 113 113
131 142 147
|
ВСТУП
Навчальний посібник може бути використаний при підготовці до семінарських, практичних занять, різних видів самостійної роботи студентів заочної форми навчання. У посібнику значне місце займає опорний конспект, в якому розкрито предмет та призначення філософії як гуманітарної дисципліни та типу світогляду. Велика увага приділяється з'ясуванню специфіки концепцій класиків філософської думки, виокремлено наскрізні, "вічні" філософські проблеми та відмінні риси основних етапів розвитку світової та вітчизняної філософської думки.
Структура посібника складається з окремих блоків. Кожен блок охоплює коло близьких за змістом філософських проблем. Велика увага приділяється історії філософії, через вивчення основних етапів розвитку філософської думки поступово засвоюються основні філософські проблеми та пізнавальні підходи.
Особливу увагу слід звертати на основні філософські категорії та уточнення їх смислу від одного етапу розвитку філософської думки до наступного. Для цього слід давати відповіді на питання для самоконтролю. Опорні конспекти розкривають лише основні підходи до проблем; для глибшого проникнення у матеріал рекомендується звертатись також до запропонованої літератури. Закріпленню знань та формуванню навичок філософського мислення сприятиме написання реферату за однією з тем, які пропонуються. Реферат виконується в електронному або рукописному варіанті обсягом 5-8 сторінок. Остаточна перевірка знань здійснюється лише за сприяння викладача, який допомагає розібратися з логікою викладу матеріалу та, зокрема, зі способом вибору правильних відповідей на тести, які вимагають високого ступеня оволодіння навчальним матеріалом.
Блок 1. Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософії
1.1. Філософія і світогляд.
1.Світогляд як духовно-практичний феномен.
2.Історичні типи світогляду.
3.Філософія як ядро філософського типу світогляду.
Рекомендована література
Основна література
Бойченко І.В. Філософія історії. Підручник. — К.: Знання, 2000
Філософія. Навчальний посібник / За ред. І.Ф. Надольного. — К.: Вікар, 1997
Філософія. Підручник / За ред. І.В. Бичка. — К.: Либідь, 2001
Філософія. Навчальний посібник / За ред. Л.В.Губерського. —К.: Знання України, 2004.
Додаткова література
Новая философская энциклопедия. В 4 т. — Т.2. — М.: Мысль, 2001
Всемирная энциклопедия: Философия / Глав. науч. ред. и сост. А.А.Грицанов. — М.: АСТ; Мн.: Харвест, Современный литератор, 2001
1.Світогляд як духовно-практичний феномен.
Філософія має органічний зв'язок зі світоглядом. Що ж таке світогляд? Слід підкреслити, що у визначенні цього поняття немає чіткості. Воно не є загальновизнаним. У сучасних філософських працях про світогляд мовиться таке: "Світогляд — це форма суспільної відомості"; "світогляд — це форма самоусвідомлення особистості"; "Світогляд — це система поглядів на світ і на місце людини у цьому світі"; "Світогляд — це система принципів діяльності людини"; "Світогляд — це погляд людини на світ як ціле"; „Світогляд — це спосіб духовно-практичного освоєння світу".
Всі ці та й чимало інших визначень, безумовно, мають сенс. Вони свідчать про те, що поняття "світогляд" — багатогранне, відображає складні процеси духовно-практичного життя людини. З усіх визначень, на нашу думку, найбільш прийнятним і узагальненим є таке: світогляд — це форма суспільної свідомості, спосіб духовно-практичного освоєння світу.
Філософія і світогляд в цьому контексті мають органічну єдність. Філософія теж є специфічним світоглядом, певним способом духовно-практичного освоєння світу. Філософія як світогляд є системою найбільш загальних поглядів на світ, природу, суспільство, людину, пізнання. Філософія як світогляд теоретично обґрунтовує свої положення і висновки, основні принципи соціально-політичної, наукової, моральної, естетичної діяльності людини, тобто освоює світ як духовно (теоретично), так і практично.
Філософія і світогляд, безумовно, мають спільність. В чому вона полягає?
Спільність філософії і світогляду в тому, що вони: 1) є своєрідними формами суспільної свідомості, способами духовно-практичного освоєння світу; 2) мають однаковий предмет осмислення — відношення "людина — світ"; 3) дають цілісне уявлення про світ, людину, її походження і т.п.; 4) мають спільність за деякими своїми функціями (наприклад, виховною).
Разом з тим, філософія і світогляд — це нетотожні поняття. В чому полягає їх нетотожність?
Поняття "світогляд" більш широке за обсягом, ніж поняття "філософія". Світогляд включає в себе різноманітні погляди людини на світ —філософські, релігійні, суспільно-політичні, економічні, етичні, естетичні і т.п.
Для характеристики світогляду використовуються поняття "загальна картина світу", "світовідчуття", "світосприйняття", "світоуявлення", "світорозуміння" тощо. Для філософії найважливішими в цьому контексті є "світорозуміння".
Філософія і світогляд різні за своєю структурою. Перша включає в себе онтологію, логіку, теорію пізнання (гносеологію), діалектику, антропологію і т.п. В структуру останнього входять досвід, знання, віра, ціннісні орієнтації, переконання, ідеали тощо.
Філософія являє собою форму суспільної свідомості, світогляд і науку. Світогляд як система поглядів на світ, як спосіб його духовно-практичного освоєння не є наукою. Він може ґрунтуватися на не наукових засадах.
Філософія відображає і обґрунтовує своє осмислення світу своїми методами, принципами, законами, своїм логіко-понятійним апаратом, маючи таку функцію, як логіко-гносеологічна. Світогляд не має такої функції.
